Форма випуску Таблетки, вкриті плівковою оболонкою Склад В 1 таблетці міститься левофлоксацин (левофлоксацину гемигадрат) 500,00 (512,46) мг.
Упаковка 5 шт. Фармакологічна дія Оптично активний левовращающій ізомер офлоксацину - L-офлоксацин (S-(-)-енантіомер). Володіє широким спектром протимікробної активності. Блокує бактеріальну топоизомеразу IV і ДНК-гіразу (топоизомеразу II). Порушує суперспирализацию та зшивання розривів ДНК, викликає глибокі морфологічні зміни в цитоплазмі, клітинній стінці. У концентраціях, еквівалентних або перевищують мінімальні пригнічувальні концентрації (МПК), найчастіше виявляє бактерицидну дію. Основний механізм розвитку резистентності пов'язаний з мутацією гена gyr-A з можливим розвитком перехресної резистентності між левофлоксацином та іншими фторхінолонами. Перехресна резистентність між левофлоксацином та антибактеріальними препаратами інших класів зазвичай не виникає. Показання Инфекционновоспалительные захворювання, викликані чутливими до левофлоксацину мікроорганізмами:
гострий бактеріальний синусит; загострення хронічного бронхіту; позалікарняна пневмонія; ускладнені інфекційні захворювання нирок і сечовивідних шляхів, включаючи пієлонефрит; хронічний бактеріальний простатит; інфекції шкіри і м'яких тканин. Протипоказання Підвищена чутливість до левофлоксацину, інших хінолонів або до інших компонентів препарату; епілепсія, у тому числі в анамнезі; ураження сухожиль, пов'язані з прийомом фторхінолонів в анамнезі; дитячий та підлітковий вік до 18 років; вагітність; період грудного вигодовування. Спосіб застосування та дози Левофлоксацин приймають внутрішньо 1-2 рази на добу. Доза і тривалість лікування визначаються характером і тяжкістю інфекції, а також чутливістю передбачуваного збудника. Таблетки слід приймати, не розжовуючи і запиваючи достатньою кількістю рідини (від ½ до 1 склянки). При підборі доз таблетки можна ламати по розділовій борозенці на рівні частини. Препарат можна приймати перед їжею або у будь-який час між прийомами їжі. Лікування препаратом Левофлоксацин-Тева рекомендується продовжувати протягом щонайменше 48-72 год після нормалізації температури тіла або після достовірної ерадикації збудника. Гострий бактеріальний синусит: по 1 таблетці (500 мг) 1 раз на добу протягом 10-14 днів. Гострий бронхіт і загострення хронічного бронхіту: по ½ -1 таблетці (250-500 мг) 1 раз на добу протягом 7-10 днів. Позалікарняна пневмонія: по 1 таблетці (500 мг) 1-2 рази на добу протягом 7-14 днів. Ускладнені інфекційні захворювання нирок і сечовивідних шляхів, включаючи пієлонефрит: по ½ таблетці (250 мг) 1 раз на добу протягом 7-10 днів. Хронічний бактеріальний простатит: по 1 таблетці (500 мг) 1 раз на добу протягом 28 днів. Інфекції шкіри та м'яких тканин: по 1 таблетці (500 мг) 1-2 рази на добу протягом 7-14 днів. Пацієнтам з порушенням функції печінки корекція режиму дозування не потрібна. Пацієнтам з порушенням функції нирок (КК менше 50 мл/хв) потрібна корекція режиму дозування залежно від величини КК. Особливі вказівки При застосуванні левофлоксацину спостерігалися випадки тендиніту, який вражає в основному ахіллове сухожилля та може призвести до його розриву. У пацієнтів літнього віку, а також при супутньому застосуванні ГКС, ймовірність розвитку тендиніту та розриву сухожилля при застосуванні левофлоксацину збільшується. При підозрі на тендиніт слід негайно відмінити левофлоксацин та почати відповідне лікування, забезпечивши стан спокою в області поразки. При підозрі на псевдомембранозний коліт (поява діареї, зокрема, вираженою та/або з кров'ю) слід негайно відмінити левофлоксацин та розпочати відповідне лікування. Під час лікування левофлоксацином можливий розвиток нападів судом у хворих з попереднім ураженням головного мозку (в т. ч. з інсультом або тяжкою травмою головного мозку). При застосуванні хінолонів у пацієнтів з недостатністю глюкозо-6-фосфатдегідрогенази можливий гемоліз еритроцитів. При необхідності застосування левофлоксацину у пацієнтів із цукровим діабетом необхідно контролювати концентрацію глюкози в крові. Іноді вже після прийому першої дози левофлоксацину можливий розвиток виражених, потенційно небезпечних реакцій гіперчутливості (ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок). Незважаючи на те, що фотосенсибілізація відзначається при застосуванні левофлоксацину дуже рідко, для запобігання її розвитку пацієнтам слід уникати перебування на сонці або УФ-опромінення. При одночасному застосуванні левофлоксацину та непрямих антикоагулянтів, необхідно контролювати стан системи згортання крові. При прийомі фторхінолонів, включаючи левофлоксацин, можливо розвиток психотичних реакцій, які дуже рідко при прогресуванні можуть призводити до суїцидальних думок та потенційно небезпечного поведінки. При розвитку подібних явищ прийом препарату слід припинити. При застосуванні левофлоксацину у пацієнтів, які мають фактори, що призводять до подовження інтервалу QT, необхідно проводити дослідження електрокардіограми до і під час лікування левофлоксацином. При прийомі фторхінолонів спостерігалися випадки розвитку сенсорної чи сенсомоторної периферичної нейропатії. Для запобігання розвитку необоротних ефектів при розвитку симптомів периферичної нейропатії левофлоксацин слід негайно відмінити. При прийомі левофлоксацину у пацієнтів можливі хибнопозитивні результати тестів на наявність опіатів у сечі. Для підтвердження позитивного результату тесту слід використовувати більш специфічні методи. Існують повідомлення про рідкісні випадки розвитку печінкової недостатності на тлі лікування левофлоксацином, в першу чергу у пацієнтів з тяжкими захворюваннями, такими як сепсис. При появі симптомів порушення функції печінки, таких як зниження апетиту, жовтяниця, потемніння сечі, свербіж або чутливість черевної стінки при пальпації, левофлоксацин слід відмінити. При призначенні препарату пацієнтам літнього віку слід мати на увазі, що хворі цієї групи часто мають порушення функції нирок.
Лікарська взаємодія Всмоктування левофлоксацину значно зменшується при одночасному застосуванні з сукральфатом, магній - або алюмініймісткими антацидними засобами, а також з солями заліза (інтервал між прийомом левофлоксацину і цих лікарських засобів повинен становити не менше 2 год). З кальцію карбонатом взаємодії не виявлені. Хінолони можуть посилювати здатність препаратів (у т. ч. теофіліну) знижувати поріг судомної готовності. При одночасному прийомі з фенбуфеном спостерігалися більш високі концентрації левофлоксацину (на 13%), ніж при монотерапії. Виведення левофлоксацину уповільнюється під дією циметидину (на 24%) і пробенециду (на 34%). Левофлоксацин викликає невелике збільшення T1/2 циклоспорину. Одночасний прийом з глюкокортикостероїдами (ГКС) підвищує ризик розвитку розриву сухожилля. Одночасний прийом левофлоксацину з пероральними антикоагулянтами збільшує час коагуляції і/або кровотечі. Левофлоксацин при одночасному застосуванні з антиаритмічними препаратами IA і III класів, трициклічними антидепресантами, макролідами може викликати подовження інтервалу QT. Передозування Симптоми: нудота, ерозивні ураження слизових оболонок ШКТ, запаморочення, потьмарення свідомості і напади судом за типом епілептичних припадків. Лікування: проводять симптоматичну терапію, моніторинг ЕКГ. Специфічного антидоту не існує. Гемодіаліз не ефективний.
Умови зберігання При температурі не вище 25°С у захищеному від світла місці. Зберігати в недоступному для дітей місці.
