Фармакологічна дія:Леветинол надає протиепілептичний дію. Показання:як монотерапія: парціальні судоми з вторинною генералізацією або без неї у пацієнтів з 16 років із вперше діагностованою епілепсією. В якості допоміжної терапії для лікування таких станів: парціальні судоми з вторинною генералізацією або без неї у пацієнтів з епілепсією з 6 років; міоклонічні судоми у пацієнтів з ювенільну міоклонічну епілепсію з 12 років; первинно генералізовані тоніко-клонічні судоми у пацієнтів з ідіопатичною генералізованою епілепсією з 12 років. Протипоказання: гіперчутливість до леветирацетаму або похідних піролідону, інших компонентів препарату Леветинол; дитячий вік до 6 років (лікування парціальних судом з вторинною генералізацією або без неї у пацієнтів з епілепсією); до 12 років (лікування міоклонічних судом у пацієнтів з ювенільну міоклонічну епілепсію та первинно генералізованих тоніко-клонічних судом у пацієнтів з ідіопатичною генералізованою епілепсією); до 16 років (лікування парціальних судом з вторинною генералізацією або без неї у пацієнтів із вперше діагностованою епілепсією). Застосування при вагітності і годуванні грудьми: Дані про застосування леветирацетаму під час вагітності недостатні. У дослідженнях на тваринах показано наявність репродуктивної токсичності. Потенційний ризик для людини невідомий. Леветирацетам рекомендується застосовувати під час вагітності, а також у фертильних жінок, які не застосовують надійні методи контрацепції, тільки за наявності вагомих підстав. Як і щодо інших протисудомних засобів, фізіологічні зміни під час вагітності можуть впливати на концентрацію леветирацетаму. Під час вагітності відзначається зниження плазмової концентрації леветирацетаму. Таке зниження найбільш виражено протягом III триместру (до 60% від базової концентрації, що спостерігалася до вагітності). За вагітними, які беруть леветирацетам, слід встановити належне спостереження. Скасування протисудомної терапії може призвести до загострення захворювання, що може негативним чином позначитися на стані матері та плода. Леветирацетам проникає в грудне молоко. Грудне вигодовування під час прийому препарату не рекомендується. Однак якщо терапію леветирацетамом слід продовжити під час грудного вигодовування, слід зіставити очікувану користь і можливий ризик лікування і важливість грудного вигодовування. У дослідження на тваринах впливу на фертильність не виявлено. Клінічні дані відсутні, потенційний ризик для людини не відомий. Побічні дії: Резюме за профілем безпеки: Профіль небажаних явищ, представлений нижче, складений за результатами аналізу плацебо-контрольованих клінічних досліджень леветирацетаму за всіма показниками (загальна кількість пацієнтів — 3416). Ці дані доповнені відомостями про застосування леветирацетаму в рамках відкритих продовжених клінічних досліджень, а також пострегистрационными даними. Найбільш часто сообщаемыми небажаними реакціями були назофарингіт, сонливість, головний біль, слабкість і запаморочення. Профіль безпеки леветирацетаму в цілому не відрізняється залежно від віку (у дорослих і дітей), а також не залежить від схвалених показань до застосування (різних варіантів епілепсії). Дані про небажані реакції: Небажані реакції, виявлені в клінічних дослідженнях та в рамках пострегистрационного моніторингу (у дорослих, підлітків та дітей старше 1-го міс), представлені в таблиці по системно-органним класів і частоті. Градація частоти: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100 і <1/10); нечасто (≥1/1000 і <1/100); рідко (≥1/10000 і <1/1000) та дуже рідко (<1/10000). З боку крові і лімфатичної системи — Тромбоцитопенія, лейкопения1 Панцитопения1,2, нейтропения1; Порушення метаболізму та харчування — Анорексія Снижение1 або підвищення маси тіла, Психічні порушення, Депресія, ворожість або агрессия1, порушення сну, нервозність, дратівливість Суїцидальні попытки1, суїцидальні мысли1, психотичні розлади, порушення поведения1, галюцинації, озлоблення, сплутаність свідомості, емоційна лабільність, зміни настрою, ажитація Відбувся суицид1, розлад особистості, порушення мислення;З боку нервової системи-Сонливість, головний біль, Судоми, порушення рівноваги, запаморочення, летаргія, тремор Амнезія, порушення пам'яті, порушення координації рухів або атаксія, парестезия1, розлад уваги Хореоатетоз1, дискінезія, гіперкінезія;З боку органу зору — Диплопія, порушення зору;З боку органа слуху та рівноваги — Вертиго ;З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння — Кашель;З боку ШКТ — Біль у животі, діарея, диспепсія, блювання, нудота ; З боку печінки і жовчовивідних шляхів — Порушення функціональних проб печінки, Печінкова недостатність, гепатит;З боку шкіри та підшкірних тканин — Висип, Алопеція, екзема, свербіж Токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона, багатоформна еритема; З боку м'язово-скелетної та сполучної тканини: М'язова слабкість, міалгія, Загальні розлади і розлади в місці введення — Астенія або стомлюваність, Травми, отруєння і ускладнення процедур; Опис окремих небажаних реакцій: При одночасному застосуванні топірамату та леветирацетаму ризик розвитку анорексії зростає. У деяких випадках алопеції вона зазнавала зворотного розвитку після скасування леветирацетаму. Діти: В рамках плацебо-контрольованих і відкритих продовжених досліджень проходило лікування 645 пацієнтів віком 4-16 років, 233 з яких отримували леветирацетам у рамках плацебо-контрольованих досліджень. Для обох вікових діапазонів додатково є дані по пострегистрационному досвіду застосування леветирацетаму. У плацебо-контрольованих дослідженнях профіль безпеки леветирацетаму у дітей був порівняний з таким у дорослих, за винятком поведінкових і психіатричних небажаних реакцій, які у дітей виникали частіше, ніж у дорослих. У дітей віком 4-16 років блювання (дуже часто — 11,2%), ажитація (часто — 3,4%), зміни настрою (часто — 2,1%), емоційна лабільність (часто — 1,7%), агресія (часто — 8,2%), порушення поведінки (часто — 5,6%) і летаргія (часто — 3,9%) відзначалися частіше, ніж в інших вікових діапазонах. Когнітивні та нейропсихологические ефекти леветирацетаму у дітей 4-16 років з парціальними судомами оцінювалися в подвійних сліпих плацебо-контрольованих дослідженнях профілю безпеки з використанням дизайну не меншою безпеки. Було показано, що леветирацетам не відрізняється (не менш безпечний) від плацебо щодо змін від вихідних значень за шкалою «Увагу і пам'ять Лейтер-Р»(Leiter-R Attention and Memory), шкалою «Комплексне спостереження за пам'яттю» (Memory Screen Composite) у пацієнтів, підданих аналізу за протоколом. Результати дослідження поведінкових і емоційних функцій, які підтверджують, що на тлі застосування леветирацетаму виникає агресивна поведінка, отримані з допомогою стандартизованого методу з використанням валидированного інструменту — «Опитувальник поведінки дітей Ахенбаха» (Achenbach Child Behavior Checklist). Проте у пацієнтів, що приймали леветирацетам довгостроково, в рамках відкритих досліджень, порушень поведінкових і емоційних функцій не виникало, зокрема рівень агресивної поведінки не відрізнявся від вихідного. Лікарська взаємодія: Протисудомні засоби Згідно предрегистрационным клінічних досліджень, леветирацетам не впливає на сироваткові концентрації інших протисудомних засобів; фенітоїну, карбамазепіну, вальпроєвої кислоти, фенобарбіталу, ламотриджину, габапентину і примідону — а ці протисудомні засоби не впливають на фармакокінетику леветирацетаму. Аналогічно дорослим, у дітей в дозах до 60 мг/кг/добу леветирацетам не взаємодіє з іншими ЛЗ. Ретроспективна оцінка фармакокінетичних взаємодій у дітей та підлітків з епілепсією (4-17 років) підтверджує, що леветирацетам у якості допоміжної терапії не впливає на сироваткові Css одночасно застосовуваних карбамазепіну і вальпроєвої кислоти. Однак є дані, що кліренс леветирацетаму у дітей, які приймають протисудомні засоби — індуктори мікросомальних ферментів печінки, підвищується на 20%. Корекція дози не потрібна. Пробенецид. Пробенецид (по 500 мг 4 рази на добу) є блокатором канальцевої секреції в нирках, показано, що він інгібує нирковий кліренс основного метаболіту, але не леветирацетаму. Тим не менш, концентрація основного метаболіту залишається низькою. Очікується, що інші ЛЗ, экскретирующиеся шляхом активної канальцевої секреції, можуть знижувати нирковий кліренс основного метаболіту. Вплив леветирацетаму на пробенецид не вивчалося; вплив леветирацетаму на інші лікарські препарати, экскретирующиеся шляхом активної канальцевої секреції, включаючи НПЗЗ, сульфонамид і метотрексат, невідомо. Пероральні контрацептиви та інші фармакокінетичні взаємодії.Леветирацетам у дозі 1000 мг/добу не впливав на фармакокінетику пероральних контрацептивів (етинілестрадіол і левоноргестрел); гормональний статус (вміст ЛГ і прогестерону) не змінювався. Леветирацетам у дозі 2000 мг/добу не впливав на фармакокінетику дигоксину і варфарину, ПВ не змінювалося. Одночасне застосування дигоксину, пероральних контрацептивів та варфарину не впливало вплив на фармакокінетику леветирацетаму. Антациди. Дані про вплив антацидів на абсорбцію леветирацетаму відсутні. Їжа та алкоголь. Їжа не впливає на ступінь абсорбції леветирацетаму, але дещо знижує його швидкість. Дані про взаємодію леветирацетаму з етанолом відсутні. Передозування: Симптоми: сонливість, ажитація, агресія, пригнічення свідомості, пригнічення дихання та кома. Лікування: після гострого передозування — промивання шлунка або індукція блювоти. Антидот леветирацетаму не знайдено. Лікування — симптоматичне, може включати застосування гемодіалізу. Диализирующая активність щодо леветирацетаму дорівнює 60%, відносно основного метаболіту — 74%. Умови зберігання: У сухому місці, при температурі не вище 25 °C.
