Показання Профілактика і лікування грибкових інфекцій шкіри: — мікози (грибкова інфекція нігтів і волосистої частини голови), пахова епідермофітія (tinea craris), грибкові ураження гладкої шкіри тіла (tinea corporis), спричинені такими дерматофітами, як Trichophyton (в тому числі, Т. rubrum, T. mentagrophytes, T. verrucosum, T. violaceum), Microsporum canis і Epidermophyton floccosum; – дріжджові інфекції шкіри, в основному ті, які викликаються родом Candida (наприклад, Candida albicans), зокрема попрілість; – різнобарвний лишай (Pityriasis versicolor), спричинений Pityrosporum orbiculare (Malassezia furfur) - Ламізил для місцевого застосування
Спосіб застосування та дози Таблетки. Тривалість лікування залежить від показань і тяжкості перебігу захворювання. Дітям (у віці 2-х років та старше): при масі тіла до 20 кг — 62.5 мг 1 раз на добу; при масі тіла 20-40 кг — 125 мг 1 раз на добу; при масі тіла більше 40 кг — 250 мг 1 раз на добу. Дорослим призначають по 250 мг 1 раз на добу. Даних про застосування препарату у дітей віком до 2 років (маса тіла яких менше 12 кг) немає. Рекомендована тривалість лікування при дерматомікозі стоп (міжпальцевий, підошовний або за типом шкарпеток) - 2-6 тижнів; при дерматомікозі тулуба, гомілок 2-4 тижні; при кандидозі шкіри - 2-4 тижні. Повне зникнення проявів інфекції і скарг, пов'язаних з нею, може настати лише через декілька тижнів після мікологічного вилікування. Рекомендована тривалість лікування при мікозі волосистої частини голови - 4 тижні. Мікози волосистої частини голови спостерігається переважно у дітей. При оніхомікозі тривалість ефективного лікування становить у більшості пацієнтів від 6 до 12 тижнів. При оніхомікозі кистей у більшості випадків достатньо 6 тижнів лікування. При оніхомікозі стоп у більшості випадків достатньо 12 тижнів лікування. Деяким хворим, які мають знижену швидкість росту нігтів, може знадобитися більш тривале лікування. Оптимальний клінічний ефект спостерігається через кілька місяців після мікологічного лікування і припинення терапії. Це визначається тим періодом часу, який необхідний для відростання здорового нігтя. Немає підстав припускати, що для осіб літнього віку потрібно змінювати дозування препарату або що у них відзначаються побічні дії, які відрізняються від таких у пацієнтів більш молодого віку. У разі застосування в цій віковій групі препарату в таблетках слід враховувати можливість супутнього порушення функції печінки або нирок. Встановлено, що у дітей старше 2 років переносимість Ламизил для прийому всередину хороша. Зовнішньо ЛАМІЗИЛ і ЛАМІЗИЛ ДЕРМГЕЛЬ можна застосовувати 1 або 2 рази/добу, залежно від показань. Перед застосуванням препарату необхідно ретельно очистити і підсушити уражені ділянки. Препарат розпилюють (спрей) або наносять (розчин) на уражені ділянки у кількості, достатній для їх ретельного зволоження, і, крім того, наносять на прилеглі ділянки як ураженої, так і інтактної шкіри. Крем наносять тонким шаром на уражену шкіру і прилеглі ділянки та злегка втирають. При інфекціях, що супроводжуються опрілістю (під молочними залозами, у міжпальцевих проміжках, між сідницями, у паховій ділянці), місця нанесення крему можна прикривати марлею, особливо на ніч. При великих грибкових ураженнях тіла рекомендується застосовувати спрей у флаконі об'ємом 30 мл або крем в тубах по 30 р. Середня тривалість лікування і кратність застосування препарату при дерматомікозі тулуба, гомілок становить 1 тиждень 1 раз/добу; при дерматомікозі стоп - 1 тиждень 1 раз/добу; при різнобарвному лишаї - 2 тижні 1-2 рази/доб; при кандидозі шкіри 1-2 тижні 1-2 рази/добу. Зменшення вираженості клінічних проявів звичайно відмічається у перші дні лікування. У випадку нерегулярного лікування або передчасного його припинення є ризик поновлення інфекції. У випадку, якщо через два тижні лікування не відзначається ознак поліпшення, слід провести верифікацію діагнозу. Не потрібно корекції режиму дозування Ламизил у формі спрею або розчину в осіб літнього віку. Досвід застосування Ламизил спрею, розчину, гелю у дітей обмежений, у зв'язку з чим застосування препарату у дітей не рекомендується. Крем ламізил не рекомендують застосовувати у дітей віком до 12 років.
Побічна дія Найчастіше (з частотою від 1 до 10%) відзначаються симптоми з боку ШЛУНКОВО-кишкового тракту (відчуття переповнення шлунка, втрата апетиту, диспепсія, нудота, слабо виражені болі в животі, діарея), нетяжкі шкірні реакції (висип, кропив'янка), м'язово-скелетні реакції (артралгія, міалгія). З частотою від 0.1 до 1% зустрічаються порушення смакових відчуттів, включаючи їх втрату (відновлення відбувається в межах декількох тижнів після припинення лікування). Рідко (з частотою від 0.01 до 0.1%) у зв'язку з лікуванням Ламизилом повідомлялося про гепатобилиарных порушення (первинно пов'язані з холестазом), в т. ч. і про випадки печінкової недостатності. Є повідомлення про випадки печінкової недостатності, деякі з яких призвели до летального результату або трансплантації печінки, однак у більшості випадків пацієнти мали серйозні супутні захворювання, і зв'язок випадків печінкової недостатності з застосуванням Ламизил була розцінена як сумнівна. Протипоказання Підвищена чутливість до компонентів препарату.
Вагітність та лактація Оскільки клінічний досвід застосування Ламизил у вагітних жінок дуже обмежений, препарат під час вагітності застосовувати не слід, якщо тільки потенційний лікувальний ефект перевищує можливий ризик терапії. Тербінафін виділяється з грудним молоком, тому при необхідності застосування препарату в період лактації слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування.
Особливі вказівки На відміну від Ламизил для місцевого застосування, Ламізил для прийому всередину не ефективний при різнобарвному лишаї. Якщо в процесі лікування Ламизилом у хворого спостерігаються явища, що дозволяють припустити порушення функції печінки, такі як незрозуміла стійка нудота, блювання, відсутність апетиту, втома, жовтяниця, біль у правому підребер'ї, темна сеча або знебарвлений кал, слід підтвердити печінкове походження цих симптомів (визначення сироваткових концентрацій АЛТ, АСТ) і відмінити лікування Ламизилом. Пацієнт повинен бути попереджений про необхідність звернутися до лікаря у разі появи у нього подібних симптомів. Оскільки проспективні клінічні дослідження з вивчення курсового застосування Ламизил у хворих із супутніми хронічними або активними захворюваннями печінки не проводилися, його призначення даного контингенту хворих не рекомендується. Хворі з порушенням функції нирок (кліренс креатиніну менше 50 мл/хв або рівень креатиніну сироватки крові більше 300 мкмоль/л) повинні отримувати половину звичайної дози препарату. У дослідженнях in vitro було виявлено, що тербінафін пригнічує метаболізм, опосредуемый ферментом 2D6 системи цитохрому P450(CYP2D6). Тому необхідно здійснювати постійне спостереження за хворими, які отримують одночасно з Ламизилом лікування препаратами, що переважно метаболізуються за участю цього ферменту, такими як трициклічні антидепресанти, бета-адреноблокатори, селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну і інгібітори МАО типу B, - в тому випадку, якщо застосовується одночасно препарат має малий діапазон терапевтичної концентрації. Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами Дані про вплив Ламизил на здатність керувати автомобілем і працювати з механізмами відсутні. Передозування Симптоми: є повідомлення про декілька випадків передозування (прийнята доза препарату склала до 5 г), при яких відзначалися головний біль, нудота, біль в епігастральній ділянці та запаморочення. Лікування: заходи по виведенню препарату, в першу чергу шляхом призначення активованого вугілля та промивання шлунка, і, при необхідності, використання симптоматичної підтримуючої терапії.
