Фармакологічна дія Антипсихотичний засіб (нейролептик). Кветіапін є атиповим антипсихотичним препаратом, який виявляє більш високу спорідненість до серотонінових 5НТ2-рецепторів, ніж до допаминовым D1 - і D2-рецепторів головного мозку. Кветіапін має спорідненості з гістаміновими і α1-адренорецепторами, і меншим спорідненістю по відношенню до α2-адренорецепторами. Не виявлено помітного спорідненості кветіапіну до холінергічними мускаринових і бензодіазепінових рецепторів. У стандартних тестах кветіапін проявляє антипсихотическую активність. Результати вивчення екстрапірамідних симптомів у тварин виявили, що кветіапін спричиняє слабку каталепсію у дозі, яка ефективно блокує допамінові D2-рецептори. Кветіапін викликає селективне зменшення активності мезолімбічних А10-допамінергічних нейронів порівняно з А9-нигростриатными нейронами, втягнутими в рухові функції. Не виявлено відмінностей між застосуванням кветіапіну (в дозі 75-750 мг/добу) та плацебо щодо частоти виникнення випадків екстрапірамідної симптоматики і супутнього використання антихолінергічних препаратів. Не викликає тривалого підвищення концентрації пролактину в плазмі крові. Кветіапін тривало підтримує клінічне покращення у тих пацієнтів, у яких позитивний ефект розвивався на початку лікування. Тривалість дії кветіапіну на серотонінові 5НТ2-рецептори і допамінові і D2-рецептори становить менше 12 год після прийому препарату. Фармакокінетика Всмоктування і розподіл Абсорбція - висока, прийом їжі не впливає на біодоступність. Зв'язування з білками плазми - 83%. Фармакокінетика кветіапіну має лінійний характер і не розрізняється у чоловіків і жінок. Метаболізм Активно метаболізується в печінці з утворенням фармакологічно неактивних метаболітів під дією ізоферменту CYP3A4. Кветіапін і деякі його метаболіти є слабкими інгібіторами ізоферментів 1А2, 2С9, 2С19, 2D6 і 3А4 цитохрому Р450 людини, але тільки в концентраціях, як мінімум, в 10-50 разів перевищують концентрацію препарату при застосуванні в діапазоні ефективних доз від 300 до 450 мг/добу. Ґрунтуючись на результатах in vitro, не слід очікувати, що одночасне призначення кветіапіну з іншими препаратами призведе до клінічно вираженого пригнічення цитохрому Р450 опосередкованого метаболізму інших лікарських засобів. Виведення Т1/2 становить приблизно 7 год. Виводиться нирками приблизно 73% і через кишечник - 21%. Менше 5% кветіапіну не зазнає метаболізму і виводиться в незмінному вигляді. Фармакокінетика в особливих клінічних випадках Середній кліренс кветіапіну у літніх пацієнтів на 30-50% менше, ніж у пацієнтів у віці від 18 до 65 років. Середній кліренс кветіапіну з плазми у пацієнтів з нирковою недостатністю важкого ступеня (КК < 30 мл/хв/1.73 м2) та у пацієнтів з ураженням печінки (стабілізований алкогольний цироз) знижений приблизно на 25%. Дозування Препарат призначають внутрішньо 2 рази/добу, незалежно від прийому їжі. При лікуванні гострих і хронічних психозів, включаючи шизофренію, добова доза в перші 4 дні становить: 1-й день - 50 мг; 2-й день - 200 мг; 3-й день - 200 мг і 4-й день - 300 мг. Починаючи з 4-го дня, добова доза становить 300 мг. залежно від клінічного ефекту та переносимості препарату його доза може індивідуально варіювати від 150 мг/добу до 750 мг/добу. Максимальна добова доза при лікуванні шизофренії - 750 мг. При лікуванні маніакальних епізодів при біполярному розладі кветіапін рекомендується в якості монотерапії або в якості ад'ювантної терапії для стабілізації настрою. Добова доза в перші 4 дні становить: 1-й день - 100 мг; 2-й день - 200 мг; 3-й день - 300 мг і 4-й день - 400 мг. Збільшення добової дози в подальшому можливо по 200 мг/добу і до 6 дня терапії становить 800 мг. залежно від клінічного ефекту та переносимості препарату його доза може індивідуально варіювати від 200 мг/добу до 800 мг/добу. Як правило, ефективна доза становить від 400 мг до 800 мг/добу. Максимальна добова доза - 800 мг. Т. к. плазмовий кліренс кветіапіну у пацієнтів літнього віку знижений на 30-50%, призначати препарат слід з обережністю, особливо на початку терапії. Стартова доза - 25 мг/добу, з подальшим збільшенням на 25-50 мг до досягнення ефективної дози. У пацієнтів з нирковою та печінковою недостатністю рекомендується починати терапію з 25 мг/добу. Надалі рекомендується збільшувати дозу щодня на 25-50 мг до досягнення ефективної дози. Передозування Дані про передозування кветіапіну обмежені. Описані випадки прийому кветіапіну в дозі, що перевищує 30 р. У більшості пацієнтів побічні ефекти не спостерігалися, у випадках їх розвитку побічні ефекти проходили самостійно. Зареєстрований летальний випадок при прийомі 13.6 г кветіапіну. Вкрай рідко повідомлялося про випадки передозування кветиапином, що призвели до подовження інтервалу QT, коми або смерті. У пацієнтів з тяжкими серцево-судинними захворюваннями в анамнезі ризик розвитку побічних ефектів при передозуванні може збільшуватися. Симптоми: надмірна седація, сонливість, тахікардія, зниження артеріального тиску. Лікування: проводять симптоматичну терапію, заходи, спрямовані на підтримку функції дихання, серцево-судинної системи, адекватну оксигенацію та вентиляцію легень. Специфічних антидотів немає. Лікарська взаємодія Кветіапін не спричиняє індукцію ферментних систем печінки, залучених до метаболізм феназону і літію. Одночасне призначення кветіапіну з препаратами, що потенційно інгібують печінкові ферменти, такі як карбамазепін або фенітоїн, а також з барбітуратами, рифампіцином, можливе зниження плазмових концентрацій кветіапіну, що може потребувати збільшення дози Квентиакса, залежно від клінічного ефекту. Це також необхідно враховувати при відміні фенітоїну або карбамазепіну, або іншого індуктора ферментної системи печінки або заміні на препарат, неиндуцирующий мікросомальні ферменти печінки (наприклад, вальпроєва кислота). Основний фермент, який відповідає за метаболізм кветіапін, є ізофермент CYP3A4. Фармакокінетика кветіапіну не змінюється при одночасному застосуванні циметидину (інгібітор Р450), флуоксетину (інгібітор CYP3A4 і CYP2D6) або антидепресанту іміпраміну (інгібітор CYP2D6). Рекомендується дотримуватися обережності при одночасному застосуванні кветіапіну і системному застосуванні інгібіторів СУР3А4 (протигрибкові засоби групи азолів і макролідні антибіотики), т. к. плазмові концентрації кветіапіну можуть підвищуватися. Тому слід застосовувати більш низькі дози кветіапіну. Особливу увагу повинно бути приділено літнім та ослабленим пацієнтам. Фармакокінетика кветіапіну істотно не змінювалася при одночасному введенні з антипсихотичними засобами - рисперидоном або галоперидолом. Однак одночасний прийом кветіапіну з тиоридазином призводив до підвищення кліренсу кветіапіну. Лікарські засоби, що пригнічують ЦНС, та етанол підвищують ризик розвитку побічних ефектів. Вагітність та лактація Безпека та ефективність кветіапіну у вагітних жінок не встановлені. Тому при вагітності кветіапін можна застосовувати тільки, якщо очікувана користь виправдовує потенційний ризик. Ступінь виведення кветіапіну з молоком матері не встановлена. Жінкам необхідно рекомендувати уникати грудного вигодовування під час прийому кветіапіну. Побічні дії Класифікація частоти розвитку побічних ефектів (ВООЗ): дуже часто (>1/10), часто (>1/100, <1/10), нечасто (>1/1000, <1/100), рідко (>1/10 000, <1/1000), дуже рідко (<1/10 000, включаючи окремі повідомлення). З боку кровотворної системи: часто - лейкопенія; нечасто - еозинофілія; дуже рідко - нейтропенія. З боку центральної і периферичної нервової системи: дуже часто — запаморочення, сонливість, головний біль; часто - синкопе стану; нечасто - тривожність, збудження, безсоння, акатизія, тремор, судоми, депресія, парестезії; рідко - злоякісний нейролептичний синдром (гіпертермія, порушення свідомості, м'язова ригідність, вегето-судинні порушення, збільшення концентрації КФК); дуже рідко - пізня дискінезія. З боку серцево-судинної системи: часто - тахікардія, ортостатична артеріальна гіпотензія, подовження інтервалу QT на ЕКГ. З боку дихальної системи: риніт, фарингіт. З боку травної системи: часто - сухість у роті, запор, діарея, диспепсія, підвищення рівня сироваткових трансаміназ (АСТ або АЛТ); рідко - жовтяниця, нудота, блювання, біль у животі; дуже рідко - гепатит. Алергічні реакції: нечасто - шкірні висипання, реакції підвищеної чутливості; дуже рідко - ангіоневротичний набряк, синдром Стівенса-Джонсона. З боку статевої системи: рідко - пріапізм. З боку ендокринної системи: часто - підвищення маси тіла (переважно в перші тижні лікування); дуже рідко - гіперглікемія або декомпенсація цукрового діабету. Лабораторні показники: нечасто - підвищення сироваткового рівня ГГТ та вмісту тригліцеридів (не натщесерце), гіперхолестеринемія; зниження рівня гормонів щитовидної залози (загальний Т4 та вільного Т4 /в перші 4 тижні/, а також загального Т3 та реверсивного Т3 /тільки при прийманні високих доз кветіапіну/). Інші: часто - периферичні набряки, астенія; рідко - біль у попереку, біль у грудній клітці, субфебрилітет, міалгія, сухість шкіри, ослаблення зору. Умови і терміни зберігання Список Б. Препарат слід зберігати в недоступному для дітей місці, при температурі не вище 30°С. Термін придатності - 2 роки. Не використовувати препарат після закінчення терміну придатності. Показання — лікування гострих і хронічних психозів, включаючи шизофренію; — лікування маніакальних епізодів при біполярному розладі. Протипоказання — період грудного вигодовування; — діти та підлітки до 18 років (ефективність і безпека не встановлені); — підвищена чутливість до кветиапину або інших компонентів препарату. З обережністю слід призначати препарат пацієнтам з кардіоваскулярними та цереброваскулярними захворюваннями або іншими станами, що призводять до артеріальної гіпотензії, при вродженому збільшення інтервалу QT на ЕКГ або при наявності умов, потенційно здатних викликати збільшення інтервалу QT (одночасне призначення препаратів, що подовжують інтервал QT, застійна серцева недостатність, гіпокаліємія, гіпомагніємія), при печінковій недостатності, епілепсії, судомних нападах в анамнезі, вагітність, пацієнтам літнього віку. Особливі вказівки При різкій відміні високих доз антипсихотичних препаратів можуть спостерігатися такі гострі реакції (синдром відміни) - нудота, блювання, рідко-безсоння. Повідомлялося про випадки загострення психотичних симптомів та появи мимовільних рухових розладів (акатизія, дистонія, дискінезія). У зв'язку з чим, відміну препарату слід проводити поступово. При призначенні кветіапіну одночасно з препаратами, що подовжують інтервал QT, необхідно дотримуватися обережності, особливо у пацієнтів літнього віку, при застійної серцевої недостатності, гіпокаліємії та гіпомагніємії. Враховуючи, що кветіапін впливає на ЦНС, препарат повинен бути використаний з обережністю в комбінації з іншими препаратами, що володіють пригнічуючою дією на ЦНС. Рекомендується утримуватися від вживання алкоголю. При появі симптомів пізньої дискінезії слід зменшити дозу або припинити застосування кветіапіну. В контрольованих клінічних дослідженнях не було встановлено відмінностей за частотою виникнення судом між кветиапином і плацебо. Однак, також як і при терапії іншими антипсихотичними засобами, рекомендується дотримуватися обережності при лікуванні пацієнтів з наявністю судомних нападів в анамнезі. Злоякісний нейролептичний синдром може бути пов'язаний з проведеним антипсихотичним лікуванням. Клінічні прояви синдрому включають: гіпертермію, змінений ментальний статус, м'язову ригідність, нестабільність вегетативної нервової системи, збільшення рівня КФК. При розвитку цього синдрому кветіапін має бути скасований і проведено відповідне лікування. Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами У період лікування кветиапином рекомендується дотримуватися обережності при водінні автотранспорту і занятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій. При порушеннях функції нирок У пацієнтів з нирковою недостатністю рекомендується починати терапію з 25 мг/добу. Надалі рекомендується збільшувати дозу щодня на 25-50 мг до досягнення ефективної дози. При порушеннях функції печінки У пацієнтів з печінковою недостатністю рекомендується починати терапію з 25 мг/добу. Надалі рекомендується збільшувати дозу щодня на 25-50 мг до досягнення ефективної дози. Застосування у літньому віці З обережністю слід призначати препарат пацієнтам літнього віку. Застосування у дитячому віці Протипоказання: діти і підлітки до 18 років (ефективність і безпека не встановлені). Умови відпустки з аптек Препарат відпускається за рецептом.
