Складу 1 таблетка містить орнідазол 500 мг, офлоксацин 200 мг Упаковка 20 шт.
Фармакологічна дія Комбифлокс - комбінований препарат, дія якого зумовлена компонентами, що входять до його складу. Орнідазол - протипротозойну та протимікробну засіб, похідне 5-нітроімідазолу. Механізм дії полягає в біохімічному відновленні 5-нітрогрупи орнідазолу внутрішньоклітинними транспортними протеїнами анаеробних бактерій та найпростіших. Відновлена 5-нитрогруппа орнідазолу взаємодіє з ДНК клітини мікроорганізмів, інгібуючи синтез їх нуклеїнових кислот, що веде до загибелі бактерій. Активний відносно Trichomonas vaginalis, Giardia lamblia, Entamoeba histolytica, а також анаеробів Bacteroides spp. (в т. ч. Bacteroides fragilis, Bacteroides distasonis, Bacteroides ovatus, Bacteroides thetaiotaomicron, Bacteroides vulgatus), Fusobacterium spp., Clostridium spp. До орнидазолу не чутливі аеробні мікроорганізми. Офлоксацин - протимікробний засіб широкого спектра дії з групи фторхінолонів, діє на бактеріальний фермент ДНК-гіразу, що забезпечує сверхспирализацию і т. о. стабільність ДНК бактерій (дестабілізація ланцюгів ДНК призводить до їх загибелі). Чинить бактерицидний ефект. Протимікробний спектр включає грампозитивні аероби: Staphylococcus aureus (метицилін-чутливі), Staphylococcus epidermidis (метицилін-чутливі), Staphylococcus saprophyticus, Streptococcus pneumoniae (пеніцилін-чутливі), Streptococcus pyogenes. Грамнегативні аероби: Acinetobacter calcoaceticus, Bordetella pertussis, Citrobacter freundii, Citrobacter koseri, Enterobacter aerogenes, Enterobacter cloacae, Escherichia coli, Haemophilus ducreyi, Haemophilus influenzae, Klebsiella oxytoca, Moraxella catarrhalis, Morganella morganii, Klebsiella pneumoniae, Neisseria gonorrhoeae, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Providencia rettgeri, Providencia stuartii, Pseudomonas aeruginosa (швидко виробляють стійкість), Serratia marcescens. Анаероби: Clostridium perfringens. Інші: Chlamydia trachomatis, Chlamydia pneumoniae, Gardnerella vaginalis, Legionella pneumophila, Mycoplasma hominis, Mycoplasma pneumoniae, Ureaplasma urealyticum. У більшості випадків нечутливі: Nocardia asteroides, анаеробні бактерії (у т. ч. Bacteroides spp., Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp., Eubacterium spp., Fusobacterium spp., Clostridium difficile), Enterococcus spp., більшість Streptococcus spp., не діє на Treponema pallidum.
Показання змішані бактеріальні інфекції, спричинені чутливими грампозитивними і грамнегативними мікроорганізмами в асоціації з анаеробними мікроорганізмами та/або найпростішими; інфекційно-запальні захворювання органів черевної порожнини і жовчних шляхів, нирок (пієлонефрит), нижніх сечовивідних шляхів (цистит, уретрит), статевих органів і органів малого тазу (ендометрит, сальпінгіт, оофорит, цервіцит, параметрит, простатит, кольпіт, орхіт, епідидиміт). Протипоказання епілепсія (у т. ч. в анамнезі); зниження судомного порогу (в т. ч. після черепно-мозкової травми, інсульту або запальних процесів у ЦНС; ураження сухожиль при раніше проведеному лікуванні фторхінолонами; вік до 18 років; вагітність; період лактації; гіперчутливість до офлоксацину, орнидазолу, інших фторхінолонів і похідним імідазолу, компонентів препарату. З обережністю: атеросклероз судин головного мозку, порушення мозкового кровообігу (в анамнезі), хронічна ниркова недостатність, захворювання печінки, печінкова недостатність, органічні захворювання ЦНС (в т. ч. розсіяний склероз), схильність до судомних реакцій, міастенія, печінкова порфірія, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, цукровий діабет, синдром вродженого подовження інтервалу Q-T, захворювання серця (серцева недостатність, інфаркт міокарда, брадикардія), психози та інші психічні порушення в анамнезі; одночасний прийом лікарських засобів, що подовжують інтервал Q-T (антиаритмічні IA і III класів, трициклічні і тетрациклічні антидепресанти, нейролептики, макроліди, протигрибкові, деякі антигістамінні, в т. ч. астемізол, терфенадин, эбастин), засобів для загальної анестезії з групи барбітуратів, лікарських засобів, що знижують АТ; електролітний дисбаланс (наприклад, гіпокаліємія, гіпомагніємія), літній вік, алкоголізм.
Спосіб застосування та дози Комбифлокс приймають внутрішньо, за 1 годину до їди або через 2 години після їжі, запиваючи достатньою кількістю води. Не слід розламувати, розжовувати або руйнувати таблетку. Рекомендована доза - 1 таблетка 2 рази на день протягом 7-10 днів. Режим дозування при ХНН (розрахунок дози офлоксацину): при КК 50-20 мл/хв - 200 мг 1 раз кожні 24 години, при КК менше 20 мл/хв, при гемодіалізі, перитонеальному діалізі - 200 мг 1 раз кожні 48 годин. При печінковій недостатності максимальна добова доза - 2 таблетки (400 мг офлоксацину).
Побічні дії З боку травної системи: гастралгія, зниження апетиту, нудота, блювання, діарея, запор, метеоризм, біль у животі, підвищення активності "печінкових" трансаміназ, гіпербілірубінемія, холестатична жовтяниця, псевдомембранозний коліт, сухість слизової оболонки порожнини рота, коліт (у т. ч. геморагічний), гепатит. З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, безсоння, нервозність, невпевненість рухів, тремор, судоми, оніміння і парестезії кінцівок, інтенсивні сновидіння, "кошмарні" сновидіння, тривожність, стан збудження, фобії, депресія, сплутаність свідомості, галюцинації, підвищення внутрішньочерепного тиску, безсоння, нервозність, сонливість, епілептичні напади, екстрапірамідні розлади, психотичні реакції зі схильністю до суїциду, сенсорна або сенсорномоторная периферична нейропатія, порушення координації руху, тимчасова втрата свідомості. З боку опорно-рухового апарату: тендиніт, міалгії, артралгії, тендосиновіт, розрив сухожилля, біль у кінцівках, ригідність м'язів, рабдоміоліз, м'язова слабкість. З боку органів почуттів: порушення кольоросприйняття, диплопія, порушення смаку, спотворення смакових відчуттів, порушення нюху, слуху і рівноваги. З боку серцево-судинної системи: тахікардія, підвищення або зниження артеріального тиску, колапс, подовження інтервалу QT, шлуночкова аритмія, у т. ч. шлуночкова аритмія тахісистолічна типу "пірует". Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж, кропив'янка, алергічний пневмоніт, алергічний нефрит, еозинофілія, пропасниця, ангіоневротичний набряк, бронхоспазм; мультиформна ексудативна еритема (у т. ч. синдром Стівенса-Джонсона) та токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), фотосенсибілізація, васкуліт, анафілактичний шок, свербіж зовнішніх статевих органів у жінок. З боку шкірних покривів: точкові крововиливи (петехії), бульозний геморагічний дерматит, папульозний висип з кіркою, що свідчать про ураження судин (васкуліт). З боку органів кровотворення: лейкопенія, агранулоцитоз, анемія (у т. ч. апластична і гемолітична), тромбоцитопенія, панцитопенія. З боку мочевыделителъной системи: гострий інтерстиціальний нефрит, порушення функції нирок, гіперкреатинемія, підвищення концентрації сечовини, дизурія, затримка сечі, гостра ниркова недостатність. Інші: дисбактеріоз кишечника, суперінфекція, гіпоглікемія (у хворих на цукровий діабет), вагініт, біль у грудях, втома, астенія, загальна слабкість, фотосенсибілізація, виділення з піхви, носова кровотеча, спрага, зниження маси тіла, фарингіт, риніт, сухий кашель, гострий напад порфірії (у пацієнтів з порфірією).
Лікарська взаємодія Не рекомендується піддаватися впливу сонячних променів, опромінення ультрафіолетовими променями (ртутно-кварцові лампи, солярій). Для профілактики гіперконцентрації сечі та наступної кристалурії під час лікування рекомендується проводити адекватну гідратацію. У разі виникнення побічних ефектів з боку центральної нервової системи, алергічних реакцій, псевдомембранозного коліту, розвитку симптомів периферичної нейропатії необхідна відміна препарату. Рідко виникає тендиніт може призводити до розриву сухожилля (переважно ахіллового сухожилля), особливо у літніх пацієнтів. У разі виникнення ознак тендиніту необхідно негайно припинити лікування, провести іммобілізацію ахіллового сухожилля і проконсультуватися у ортопеда. У період лікування не можна вживати етанол. При застосуванні препарату жінкам не рекомендується використовувати гігієнічні тампони у зв'язку з підвищеним ризиком розвитку молочниці. На тлі лікування можливе погіршення перебігу міастенії, почастішання нападів порфірії у схильних хворих. При одночасному застосуванні з препаратами, що подовжують інтервал Q-T антиаритмічні IA і III класів, трициклічні і тетрациклічні антидепресанти, нейролептики, макроліди, протигрибкові, деякі антигістамінні, в т. ч. астемізол, терфенадин, эбастин) необхідний систематичний контроль ЕКГ. Може приводити до хибнонегативних результатів бактеріологічної діагностики туберкульозу (перешкоджає виділенню Mycobacterium tuberculosis). У хворих з порушеннями функції печінки або нирок необхідний контроль концентрації офлоксацину в плазмі. При тяжкій нирковій недостатності підвищується ризик розвитку токсичних ефектів (потрібна корекція знижує дози). При застосуванні препарату, як на тлі прийому, так і через 2-3 тижні після припинення лікування можливий розвиток діареї, спричиненої Clistridium difficile (псевдомембранозний коліт). У легких випадках достатньо відміни лікування і застосування іонообмінних смол (колестирамін, колестипол), у важких випадках показано відшкодування втрати рідини, електролітів і білка, призначення ванкомцина, бацитрацину або метронідазолу. Не можна застосовувати лікарські засоби гальмують перистальтику кишечника.
