Фармакологічна дія: Антибактеріальний засіб групи макролідів. Кларитроміцин — напівсинтетичне похідне еритроміцину. За рахунок зміни молекули речовини поліпшується біодоступність підвищується стабільність в умовах кислого рН, розширюється спектр антибактеріального ефекту, підвищується вміст кларитроміцину в тканинах. Завдяки подовженню періоду напіввиведення можна призначати двічі на добу. Кларитроміцин після внутрішнього застосування абсорбується швидко. Максимальна концентрація речовини в плазмі крові досягається через 2-3 години. З калом виводиться 52%, із сечею – 36% від прийнятої дози.
Показання до застосування: Кларитроміцин призначається для лікування інфекційних процесів, спричинених чутливою до нього флорою: • синусит, фарингіт, тонзиліт і інші інфекції верхніх дихальних шляхів; • фолікуліт, стрептодермія, бешиха, стафілодермія та інші інфекції м'яких тканин, шкіри; • бронхіт, позалікарняна або госпітальна пневмонія та інші інфекції нижніх дихальних шляхів; • інфекції зубо-щелепної системи; • у ВІЛ-інфікованих - поширені ураження комплексом Mycobacterium avium (для пацієнтів з рівнем CD4 лімфоцитів ≤100/мм3); • локальні або розповсюджені мікобактеріальні інфекції, спричинені Mycobacterium intracellulare або Mycobacterium avium; • локальні інфекції, спричинені Mycobacterium fortuitum, Mycobacterium chelonae, Mycobacterium kensasii; • у комплексі засобів, що пригнічують кислотність шлункового соку для ерадикації хелікобактерної інфекції. Побічні дії: З боку травної системи: блювання, стоматит,біль в епігастрії, глосит, нудота, зміна смаку, знебарвлення язика, грибкове ураження слизової порожнини рота, псевдомембранозний коліт, діарея. З боку нервової системи: запаморочення, сплутаність свідомості, головний біль, відчуття тривоги, тривожні сновидіння, безсоння, шум у вухах, галюцинації, дезорієнтація, деперсоналізація і психози. З боку серцево-судинної системи: подовження інтервалу QT, мерехтіння або тріпотіння шлуночків, тахікардія. Лабораторні показники: гіпоглікемія, минуще підвищення активності печінкових трансаміназ, тромбоцитопенія і лейкопенія. Алергічні реакції: висип на шкірі, кропив'янка, в поодиноких випадках - синдром Стівенса-Джонсона та анафілактичний шок. Протипоказання: • Вік до 12 років (використовується інша форма випуску Кларитроміцину); • алергічні реакції на Кларитроміцин та інші компоненти препарату. Вагітність: Не призначається під час вагітності в I триместрі (тільки за життєвими показаннями). Дані про застосування у годуючих матерів не надані. Взаємодія з іншими лікарськими засобами: Кларитроміцин спричиняє підвищення концентрації карбамазепіну, теофіліну, астемізолу, мідазоламу, тріазоламу, циклоспорину та алкалоїдів ріжків. Поєднання з терфенадином призводить до 2-3 кратного збільшення в сироватці крові кислого терфенадину, а так само реєструються зміни ЕКГ, які не супроводжуються клінічно значущими ознаками. Кларитроміцин спричиняє подовження інтервалу QT у комбінації з пімозидом та цизапридом. Так само може спостерігатися серцева аритмія. Одночасний прийом препарату з дизопірамідом і хінідином провокує тріпотіння/мерехтіння шлуночків. За такої комбінації необхідний лабораторний контроль за рівнем дизопіраміду та хінідину в крові. Так само рекомендується контролювати рівень дигоксину, якщо він приймається разом з Кларитроміцином, оскільки дигоксин може підвищуватися в сироватці крові. Спостерігається зниження концентрації Кларитроміцину більш, ніж на 50%, при прийомі разом з рифампіцином і рифамбутином. Ефекти варфарину можуть посилюватися, тому на тлі лікування двома цими препаратами рекомендується контроль протромбінового часу. Спостерігалися випадки рабдоміолізу при комбінації з інгібіторами ГМГ-КоА редуктази (симвастатин, ловастатин). У ВІЛ-інфікованих комбінація Кларитроміцину і Зидовудину призводить до зниження концентрації останнього в крові. Такий ефект не зареєстрований у дітей, що приймають суспензію зидовудину або дидеоксинозина. Передозування: Симптомами передозування можуть бути: блювота, діарея, нудота. Лікування: промивання шлунка (зондове), симптоматичне лікування. Перитонеальний та гемодіаліз малоефективні. Додатково: З обережністю призначають літнім хворим, при порушеннях функцій нирок і/або печінки. Не встановлено впливу препарату на швидкість психодвигательных реакцій при керуванні складними механізмами або транспортними засобами. На тлі терапії Кларитроміцином можливі суперінфекції стійкими грибами або мікроорганізмами, що є показанням для припинення прийому препарату.