Упаковка У флаконі темного скла 120 мл сиропу у комплекті з мірною ложечкою. У упаковці 1 флакон.
Фармакологічна дія Кларитин - антигістамінний препарат, блокатор периферичних гістамінових H 1 -рецепторів. Надає швидке і тривале протиалергічну дію. Поліпшення стану відмічається протягом перших 30 хв після прийому препарату. Антигістамінний ефект досягає максимуму через 8-12 год від початку дії та продовжується більше 24 год.
Показання — лікування сезонного і цілорічного алергічного риніту і усунення симптомів, пов'язаних з цими захворюваннями: чхання, свербежу слизової оболонки носа, ринореї, відчуття печіння та свербежу в очах; – лікування шкірних захворювань алергічного походження (у т. ч. хронічної кропив'янки) у дорослих і дітей віком від 2 років.
Протипоказання – період лактації (грудного вигодовування); – підвищена чутливість до лоратадину або інших компонентів препарату Кларитин. З обережністю слід застосовувати препарат при вагітності.
Застосування при вагітності і годуванні грудьми Застосування Кларитина при вагітності можливо тільки в тому випадку, якщо передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Активні компоненти препарату виділяються з грудним молоком, тому при призначенні препарату в період лактації слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування.
Спосіб застосування та дози Для дорослих, пацієнтів літнього віку і дітей старше 12 років рекомендована доза Кларитина становить 2 чайні ложки (10 мл) сиропу 1 раз/добу. Для дітей віком від 2 до 12 років рекомендована доза Кларитина становить при масі тіла менше 30 кг-5 мг - 1 чайна ложка (5 мл) сиропу; при масі тіла 30 кг і більше - 10 мг - 2 чайні ложки (10 мл) сиропу 1 раз/добу. Для пацієнтів з порушеннями функції печінки або нирковою недостатністю (КК менше 30 мл/хв) початкова доза препарату становить 10 мг - 2 чайні ложки (10 мл) сиропу через день.
Побічні дії З боку ЦНС: у дорослих відзначалися головний біль, стомлюваність, сухість у роті, сонливість. У дітей рідко спостерігалися: головний біль, нервозність, седативну дію. Як і у дорослих, частота зазначених явищ у дітей була на тому ж рівні, що і при застосуванні плацебо. З боку травної системи: у дорослих - нудота, гастрит; рідко - порушення функції печінки. З боку серцево-судинної системи: у дорослих рідко - серцебиття, тахікардія. Алергічні реакції: у дорослих - шкірний висип; рідко – анафілаксія. Інші: у дорослих рідко - алопеція.
Особливі вказівки З обережністю застосовувати препарат при печінковій недостатності : початкова доза повинна становити 10 мг (2 чайні ложки /10 мл/ сиропу) через день. Для пацієнтів з нирковою недостатністю початкова доза повинна становити 10 мг (2 чайні ложки /10 мл/ сиропу) через день. Лікарська взаємодія Кларитин не посилює дію етанолу (алкоголю) на ЦНС. При спільному прийомі Кларитина з кетоконазолом, еритроміцином або циметидином відзначалося підвищення концентрації лоратадину і його метаболіту в плазмі, але це підвищення не виявлялося клінічно, у т. ч. за даними ЕКГ.
Передозування Симптоми: сонливість, тахікардія, головний біль. Лікування: промивання шлунка (переважно 0.9% розчином натрію хлориду), прийом адсорбентів (подрібненого активованого вугілля з водою), симптоматичні засоби. Лоратадин не виводиться за допомогою гемодіалізу.
Умови зберігання Препарат слід зберігати при температурі від 2° до 30°С.
