Кетопрофен 100мг №20 таблетки

Кетопрофен - нестероїдний протизапальний препарат, має протизапальну, аналгетичну та жарознижувальну дії, пов'язані з придушенням активності циклооксигеназ 1 і 2, що регулюють синтез простагландинів і брадикініну; стабілізує лізосомальні мембрани.
Не чинить негативного впливу на стан суглобового хряща.

Запальні і дегенеративні захворювання опорно-рухового апарату: ревматоїдний, псоріатичний артрит, хвороба Бехтерева (анкілозуючий спондиліт), подагричний артрит, остеоартроз.
Препарат призначений для симптоматичної терапії, зменшення болю і запалення на момент використання, на прогресування захворювання не впливає.
Больовий синдром: міалгія, оссалгия, невралгія, тендиніт, артралгія, бурсит, радикуліт, аднексит, отит, головний та зубний біль, при онкологічних захворюваннях; посттравматичний і післяопераційний больовий синдром, що супроводжується запаленням, альгодисменорея.

Гіперчутливість до кетопрофену та інших компонентів препарату, а також до інших нестероїдних протизапальних засобів. Повне або неповне поєднання бронхіальної астми, рецидиврующего по-липоза носа або навколоносових пазух, і непереносимості ацетилсаліцилової кислоти або інших НПЗЗ (у т. ч. анамнезі). Виразкова хвороба шлунка та/або 12-палої кишки (стадія загострення), яз-відного коліт (стадія загострення), хвороба Крона; гемофілія та інші на-рушення згортання крові; підтверджена гіперкаліємія; дивертикуліт, пептична виразка, активна шлунково-кишкова кровотеча, запального тільні захворювання кишечника; декомпенсована серцева недостат-точність, період після проведення аортокоронарного шунтування; тяже-лая печінкова недостатність або активне захворювання печінки; тяжка ниркова недостатність (КК менше 30 мл/хв), прогресуючі захворю-вання нирок; дитячий вік (до 15 років); вагітність (III триместр), період грудного вигодовування.

У третьому триместрі вагітності застосування кетопрофену протипоказано.
В першому та другому триместрах вагітності призначення препарату можливе тільки у випадку, якщо передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.
У період лактації при застосуванні препарату необхідно вирішити питання про припинення грудного вигодовування.

Побічні дії

З боку травної системи: часто - диспепсія (нудота, діарея або запор,
метеоризм, блювання, печія, зниження апетиту,) НПЗП-гастропатия, біль у животі, стоматит,
порушення функції печінки; рідко - перфорація органів шлунково-кишкового тракту, загострення хвороби Крона, мелена, ясенне, шлунково-кишкова, гемороїдальна кровотеча.
З боку центральної нервової системи: часто - головний біль, запаморочення, безсоння, сонливість, стомлюваність, збудження, нервозність, депресія, астенія; рідко - сплутаність чи втрата свідомості, забудькуватість, мігрень, периферична невропатія; дуже рідко - галюцинації, дезорієнтація і розлад мови.
З боку органів чуття: рідко - шум або дзвін у вухах, нечіткість зорового сприйняття, зміна смаку, кон'юнктивіт, зниження слуху, сухість слизової оболонки ока, біль в очах, гіперемія кон'юнктиви, вертиго.
З боку ССС: рідко - тахікардія, артеріальна гіпертензія, периферичні набряки.
З боку органів кровотворення: кетопрофен зменшує агрегацію тромбоцитів, транзиторне підвищення рівня ферментів печінки, рідко - агранулоцитоз, анемія, тромбоцитопенія, пурпура, гемолітична анемія, лейкопенія.
З боку сечовидільної системи: рідко - порушення функції нирок, цистит, уретрит, інтерстиціальний нефрит, нефротичний синдром, гематурія (частіше розвиваються у людей, які тривалий час приймають НПЗП і діуретики).
Алергічні реакції: часто - шкірні реакції (свербіж, кропив'янка); рідко - риніт, задишка, бронхоспазм, ангіоневротичний набряк, анафілактоїдні реакції, ексфоліативний дерматит.
Інші: посилення потовиділення, рідко - кровохаркання, носова кровотеча, менометрорагія, м'язові посмикування, спрага, фотосенсибілізація.

Особливі вказівки

Кетопрофен можна запивати молоком або приймати з антацидними препаратами з метою зменшення частоти шлунково-кишкових розладів; антацидні препарати і молоко не впливають на всмоктуваність препарату.
Під час лікування необхідний контроль картини периферичної крові і функціонального стану печінки і нирок, особливо у хворих літнього віку.
При порушенні функції нирок і печінки необхідно зниження дози і ретельне спостереження.
При необхідності визначення 17-кетостероїдів препарат слід відмінити за 48 год до дослідження.
Прийом препарату може маскувати ознаки інфекційного захворювання.
Не слід застосовувати препарат одночасно з іншими НПЗП.
У період лікування необхідно дотримуватися обережності при водінні автотранспорту і занятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.

Лікарська взаємодія

Кетопрофен може послаблювати дію діуретиків та гіпотензивних засобів та посилювати дію пероральних гіпоглікемічних та деяких протисудомних засобів (фенітоїн).
Спільний прийом з іншими НПЗП, глюкокортикостероїдами, саліцилатами, етанолом, кортикотропіном підвищує ризик розвитку небажаних явищ з боку шлунково-кишкового тракту.
Одночасне призначення з антикоагулянтами, тромболітиками, антиагрегантами, а також з цефаперазоном, цефамандолом, цефотетаном і моксалактамом підвищує ризик розвитку кровотеч.
При одночасному прийомі нестероїдних протизапальних препаратів з діуретиками та інгібіторами АПФ підвищується ризик порушення функції нирок.
Підвищує концентрацію в плазмі серцевих глікозидів, блокаторів повільних кальцієвих каналів, препаратів літію, циклоспорину, метотрексату.
Нестероїдні протизапальні препарати можуть зменшувати ефективність міфепристону. Прийом НПЗП слід починати не раніше, ніж через 8-12 днів після відміни міфепристону.
Індуктори мікросомального окислення в печінці (фенітоїн, етанол, барбітурати, рифампіцин, фенілбутазон, трициклічні антидепресанти) збільшують продукцію гидроксилированных активних метаболітів.
Спільне призначення з вальпроатом натрію викликає порушення агрегації тромбоцитів.
Підвищує гіпоглікемічну дію інсуліну та пероральних гіпоглікемічних ЛЗ (необхідний перерахунок дози).
Миелотоксические ЛЗ підсилюють прояви гематотоксичності препарату.

Передозування

При передозуванні кетопрофеном, як і іншими нестероїдними протизапальними препаратами, можуть відзначатися нудота, блювання, блювання з кров'ю, біль у животі, мелена, порушення свідомості, пригнічення дихання, судоми, порушення функції нирок і ниркова недостатність.
Специфічного антидоту немає. Лікування - симптоматичне. Дія кетопрофену на шлунково-кишковий тракт можна послабити за допомогою антагоністів Н2-рецепторів, інгібіторів протонної помпи і простагландинів. Показано промивання шлунка і застосування активованого вугілля.