Синтетичний препарат групи глюкокортикостероїдів для системного застосування. Діюча речовина препарату — триамцинолон – має виражений протизапальний, протиалергічний та імунодепресивний ефект. У порівнянні з іншими системними глюкокортикостероїдами триамцинолон у значно меншій мірі пригнічує вироблення кортикотропіну в гіпофізі. Крім того, при застосуванні тріамцинолону практично не змінюється водно-сольовий баланс, не відбувається затримки натрію і рідини в організмі. Діабетогенний ефект препарату незначний. Препарат чинить протизапальну дію за рахунок зниження кількості протеолітичних ферментів у місці запалення, пригнічення вивільнення циклооксигенази, зниження кількості простагландинів. Триамцинолон зменшує кількість Т - і В-лімфоцитів, інших імунних агентів, пригнічує утворення антитіл. Знижує секрецію та вивільнення медіаторів алергії. Препарат випускається в декількох лікарських формах, що дозволяє підібрати ідеальну форму лікування для кожного пацієнта. Після внутрішньом'язового введення триамцинолону у дозі 80-100мг пригнічення функції надниркових залоз спостерігається протягом 24-48 годин, повне відновлення функції надниркових залоз після одноразового введення спостерігається через 20-40 днів. Після внутрішньосуглобового введення в системний кровотік протягом 3 днів вивільняється близько 60% препарату. Після перорального застосування препарат швидко всмоктується в системний кровотік. Максимальна концентрація препарату досягається протягом 8-12 годин. Метаболізм препарату відбувається переважно у печінці і деякою мірою-у нирках. Виводиться з сечею як у незміненому вигляді, так і у вигляді метаболітів. Показання до застосування
Препарат призначають при станах, які потребують терапії глюкокортикостероїдами. Форми препарату для системного застосування (таблетки, суспензія для ін'єкцій внутрішньом'язове введення) призначають пацієнтам, які страждають такими захворюваннями: - Сінна лихоманка. - Хронічні захворювання дихальних шляхів, які супроводжуються обструкцією, в тих випадках, коли місцева терапія неефективна. В тому числі хронічний обструктивний бронхіт, бронхіальна астма. - Алергічні захворювання та захворювання шкіри, в тому числі алергічні дерматити, алергічний риніт, кон'юнктивіт і кропив'янка, нейродерміт, псоріаз, атопічний і экзематоидный дерматит. - Недостатність функції надниркових залоз. - Онкологічні захворювання крові і передміхурової залози. Препарат у формі суспензії для ін'єкцій застосовують також для внутрішньосуглобового введення при таких захворюваннях суглобів: - Артрози, артрити, у тому числі ексудативний артрит. - Водянка суглобів, блокада суглобів внаслідок порушень функції суглобової сумки. Побічні дії
При застосуванні препарату у пацієнтів можуть спостерігатися такі побічні ефекти: З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, порушення травлення, метеоризм, виразкові ураження шлунка та дванадцятипалої кишки, порушення апетиту, порушення функції підшлункової залози. З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпертензія, порушення серцевого ритму, підвищення згортання крові, підвищений тромбоутворення. З боку центральної і периферичної нервових систем: депресивні стани, порушення режиму сну і неспання, головний біль, запаморочення. Нервові розлади, у тому числі маніакально-депресивний психоз, параною, відчуття тривоги, підвищена дратівливість. Судоми, тремор кінцівок, підвищений внутрішньочерепний тиск, порушення орієнтації в просторі. З боку шкірних покривів: розтяжки, вугровий висип, пігментні плями, погіршення загоювання ран, петехії. З боку ендокринної системи: зниження толерантності до глюкози, збільшення маси тіла, затримка статевого розвитку у дітей, пригнічення секреції ендогенних гормонів наднирковими, синдром Іценко-Кушинга. З боку органів чуття: зміни рогівки, катаракта, підвищений внутрішньоочний тиск. З боку обмінних процесів: підвищення рівня натрію та зниження рівнів кальцію та калію в крові. З боку опорно-рухового апарату: атрофія м'язів, порушення росту у дітей, остеопороз, некроз кісткової тканини. Інші: можливий розвиток місцевих алергічних реакцій, а також кропив'янка, шкірний свербіж. Крім того, можлива зміна лабораторних показників. Для препарату характерний розвиток синдрому відміни. При застосуванні препарату у формі розчину для ін'єкцій можливі такі побічні ефекти як біль, печіння, оніміння, утворення рубців у місці введення. Протипоказання
Підвищена індивідуальна чутливість до компонентів препарату; дитячий вік до 6 років; період вагітності і лактації; виразкові ураження шлунка та дванадцятипалої кишки; хвороби кісток; період після важких травм, оперативних втручань; глаукома. цукровий діабет; підвищена схильність до тромбоутворення і кровотеч, у тому числі внаслідок прийому антикоагулянтів; синдром Іценко-Кушинга; препарат з обережністю призначають пацієнтам літнього віку та/або страждають порушеннями функції печінки, гіпо - або гіпертиреозом, а також при імунодефіцитних станах, гіперліпідемії, порушення функції серця, ожирінні, епілепсії. Вагітність
Препарат протипоказаний до застосування у період вагітності, оскільки може викликати вади розвитку у плода. Кеналог у період вагітності призначають тільки за життєвими показаннями. Новонароджені, матері яких у період вагітності приймали глюкокортикоїди, повинні перебувати під ретельним медичним контролем, оскільки у них підвищений ризик розвитку недостатності надниркових залоз. Препарат проникає у грудне молоко, не рекомендується до застосування в період лактації. Взаємодія з іншими лікарськими засобами
Препарат при одночасному застосуванні з антикоагулянтами послаблює їх дію. Кеналог підсилює виведення калію діуретиками. Підвищує чутливість до серцевих глікозидів. Одночасне застосування препарату з високими дозами бета-адреноблокаторів збільшує ризик розвитку гіпокаліємії. Барбітурати, фенітоїн, рифампіцин зменшує ефективність препарату Кеналог. Естрогени змінюють швидкість метаболізму тріамцинолону. Препарати групи нестероїдних протизапальних засобів при одночасному прийомі з препаратом Кеналог збільшують ризик розвитку побічних ефектів з боку шлунково-кишкового тракту. Передозування
При передозуванні препарату у пацієнтів спостерігаються такі симптоми як нудота, блювання, відчуття ейфорії і збудження, порушення сну. При хронічному передозуванні, що виникла внаслідок прийому завищених доз препарату протягом декількох тижнів і більше, у пацієнтів спостерігається затримка рідини в організмі, м'язова слабкість, артеріальна гіпертензія, синдром Іценко-Кушинга, пригнічення вироблення гормонів корою наднирників. Гемодіаліз неефективний. Показано поступове зниження дози препарату аж до повної його відміни. Лікування передозування симптоматичне, специфічного антидоту немає. Після передозування препарату характерні стани можуть відзначатися протягом декількох тижнів після останнього прийому завищеною дози.
