Фармакологічна дія Интразол - синтетичний протигрибковий засіб широкого спектра дії. Похідне триазолу. Пригнічує синтез ергостеролу клітинної мембрани грибів. Активний відносно дерматофітів (Trichophyton spp., Microsporum spp., Epidermophyton floccosum), дріжджових грибів Candida spp. (включаючи Candida albicans, Candida glabrata, Candida krusei), пліснявих грибів (Cryptococcus neoformans, Aspergillus spp., Histoplasma spp., Paracoccidioides braziliensis, Sporothrix schenckii, Fonsecaea spp., Cladosporium spp., Blastomices dermatidis). Ефективність лікування оцінюється через 2-4 тижні після припинення терапії (при мікозах), через 6-9 міс - при оніхомікозах (у міру зміни нігтів).Показання • Мікози шкіри, слизової оболонки порожнини рота і очей; • оніхомікози, спричинені дерматофітами, дріжджовими і пліснявими грибами; • кандидоз з ураженням шкіри і слизових, у т. ч. вульвовагінальний кандидоз; • висівкоподібний лишай; • системні мікози, у т. ч. аспергільоз (при резистентності або поганій переносимості амфотерицину В), • криптококоз (у т. ч. криптококовий менінгіт), • гістоплазмоз, споротрихоз, паракокцидиоидомикоз, бластомікоз.Протипоказання Гіперчутливість, вагітність, період лактації.Побічні дії З боку органів ШЛУНКОВО-кишкового тракту: диспепсія, нудота, біль у животі, анорексія, блювання, запор, підвищення активності трансаміназ печінки, гепатит, в дуже рідкісних випадках - тяжке токсичне ураження печінки, в т. ч. випадок гострої печінкової недостатності з летальним результатом. З боку нервової системи і органів чуття: головний біль, запаморочення, периферична нейропатія, стомлюваність, сонливість. З боку серцево-судинної системи і крові (кровотворення, гемостаз): артеріальна гіпертензія. Повідомлялося про випадки хронічної серцевої недостатності, пов'язаних з прийомом ітраконазолу. З боку сечостатевої системи: дисменорея, набряковий синдром, альбумінурія, забарвлення сечі в темний колір. Алергічні реакції: шкірний свербіж, висип, кропив'янка, ангіоневротичний набряк, синдром Стівенса - Джонсона. Інші: алопеція, гіпокаліємія, набряк легень, зниження лібідо, імпотенція. Особливі вказівки У пацієнтів з порушеним імунітетом (СНІД, після трансплантації органів, нейтропенія) може знадобитися збільшення дози. Хворим на цироз печінки і/або нирковою недостатністю, з підвищеною активністю "печінкових" трансаміназ ітраконазол призначають під контролем його концентрації в плазмі і тільки в тих випадках, коли очікуваний ефект терапії перевищує можливий ризик ураження печінки. При тривалості прийому більше 1 міс необхідний контроль функції печінки. Жінкам репродуктивного віку в період лікування необхідно застосовувати методи контрацепції. При розвитку порушення функції печінки або периферичної невропатії ітраконазол слід відмінити. Лікарська взаємодія Несумісний з терфенадином, астемізолом, цизапридом, ловастатином, пероральними формами мідазоламу і тріазоламу. Посилює та/або пролонгує дію пероральних антикоагулянтів (у т. ч. варфарину), циклоспорину, дигоксину, метилпреднізолону, вінкристину, блокаторів кальцієвих каналів. Рифампіцин і фенітоїн знижують біодоступність ітраконазолу, інгібітори цитохрому CYP3A4 (ритонавір, індинавір, кларитроміцин) збільшують його біодоступність. Антацидні препарати знижують всмоктування ітраконазолу (інтервал, що розділяє їх прийом, повинен бути не менше 2 год). Передозування Лікування: промивання шлунка, прийом активованого вугілля, симптоматична терапія. Не видаляється при проведенні гемодіалізу. Специфічного антидоту немає.
