Фармакологічна діяИрузид чинить антигіпертензивну, діуретичну дію. ПоказанняАртеріальна гіпертензія (у хворих, яким показана комбінована терапія). Протипоказанняпідвищена чутливість до Ирузиду, інших інгібіторів АПФ і похідних сульфаніламідів;анурія;виражена ниркова недостатність (Cl креатиніну < 30 мл/хв);ангіоневротичний набряк (у т. ч. і в анамнезі при застосуванні інгібіторів АПФ);гемодіаліз з використанням високопроточних мембран;гіперкальціємія;гіпонатріємія;порфирія;прекома;печінкова кома;тяжкі форми цукрового діабету;вік до 18 років (ефективність і безпека не встановлені).Застосування при вагітності і годуванні грудьми Застосування лізиноприлу у період вагітності протипоказане. При встановленні вагітності прийом Ирузида потрібно припинити якомога раніше. Прийом інгібіторів у II та III триместрі вагітності надає несприятливий вплив на плід (можливі виражене зниження АТ, ниркова недостатність, гіперкаліємія, гіпоплазія черепа, внутрішньоутробна смерть). Даних про негативні впливи препарату на плід у випадку застосування під час I триместру немає. За новонародженими і грудними дітьми, які зазнали внутрішньоутробного впливу інгібіторів АПФ, рекомендується вести спостереження для своєчасного виявлення вираженого зниження артеріального тиску, олігурії, гіперкаліємії.
На період лікування Ирузидом необхідно відмінити грудне вигодовування. Побічні дії У більшості пацієнтів побічні явища були легкими і минущими.
Найчастішими були: запаморочення, головний біль.
Побічні явища, які зустрічалися рідше:
З боку серцево-судинної системи — виражене зниження артеріального тиску, біль у грудях, рідко – ортостатична гіпотензія, тахікардія, брадикардія, поява симптомів серцевої недостатності, порушення атріовентрикулярної провідності, інфаркт міокарда.
З боку травного тракту – нудота, блювання, біль у животі, сухість у роті, діарея, диспепсія, анорексія, зміна смаку, панкреатит, гепатит – гепатоцелюлярний і холестатичний, жовтяниця;
З боку нервової системи – лабільність настрою, розгубленість, парестезії, підвищена стомлюваність, сонливість, судомні посмикування м'язів кінцівок і губ, рідко – астенічний синдром, сплутаність свідомості.
З боку дихальної системи – диспное, бронхоспазм, апное.
З боку шкірних покривів – уртикария, пітливість, випадання волосся.
Алергічні реакції – ангіоневротичний набряк обличчя, кінцівок, губ, язика, надгортанника і/або гортані, шкірні висипання, свербіж, лихоманка, васкуліт, позитивні результати на антинуклеарні антитіла, підвищення ШОЕ, еозинофілія, лейкоцитоз, фотосенсибілізація.
З боку органів кровотворення – лейкопенія, тромбоцитопенія, нейропенія, агранулоцитоз, анемія (зниження змісту гемоглобіну, гематокриту, еритроцитопенія).
З боку сечостатевої системи – уремія, олігурія/анурія, порушення функції нирок, гостра ниркова недостатність, зниження потенції.
Лабораторні показники – гіперкаліємія і/чи гіпокаліємія, гіпонатріємія, гіпомагніємія, гіпохлоремія, гіперкальціємія, гіперурикемія, гіперглікемія, підвищення рівня сечовини і креатиніну, рідко – підвищення активності «печінкових» трансаміназ, гіпербілірубінемія, гіперхолестеринемія, гіпертригліцеридемія, зниження толерантності до глюкози.
Інші – сухий кашель, артралгія/артрит, міалгія, порушення розвитку нирок плода, загострення подагри. Особливі вказівки У період лікування не рекомендується вживати алкогольні напої, оскільки алкоголь посилює гіпотензивну дію препарату. Лікарська взаємодія При одночасному застосуванні з калійзберігаючими діуретиками (спіронолактон, триамтерен, амілорид), препаратами калію, замінниками солі, що містять калій — підвищується ризик розвитку гіперкаліємії, особливо у хворих з порушеною функцією нирок. Тому їх можна спільно призначати тільки на основі індивідуального рішення лікуючого лікаря при регулярному контролі рівня калію в сироватці та функції нирок.
При одночасному застосуванні з вазодилататорами, барбітуратами, фенотіазинами, трициклічними антидепресантами, етанолом — посилення гіпотензивної дії.
При одночасному застосуванні з НПЗП (індометацин та ін), естрогенами — зниження антигіпертензивної дії лізиноприлу.
При одночасному застосуванні з препаратами літію — сповільнюється виведення літію з організму (посилення кардіотоксичної і нейротоксичної дії літію).
При одночасному застосуванні з антацидами і холестираміном — зниження всмоктування в ШКТ.
Препарат посилює нейротоксичність саліцилатів, послаблює дію пероральних гіпоглікемічних препаратів, норадреналіну, адреналіну і протиподагричних препаратів, посилює ефекти (включаючи побічні) серцевих глікозидів, дію периферичних міорелаксантів, зменшує виведення хінідину.
Зменшує ефект пероральних контрацептивів. Етанол посилює гіпотензивний ефект препарату. При одночасному прийомі метилдопи підвищується ризик розвитку гемолізу. Передозування Симптоми: виражене зниження артеріального тиску, сухість у роті, сонливість, затримка сечовипускання, запори, неспокій, підвищена дратівливість.
Лікування: симптоматична терапія, в/в введення рідини, контроль артеріального тиску, терапія, спрямована на корекцію дегідратації та порушень водно-сольового балансу. Контроль сечовини, креатиніну та електролітів у сироватці крові, а також діурезу. Умови зберігання У захищеному від світла місці, при температурі не вище 25 °C.
