Ирунин 100мг №6 капсули

Складу
В одній капсулі міститься 0,1 г ітраконазолу.
допоміжні речовини: сахароза, крохмаль, гідроксипропілметилцелюлоза, полоксамер.

Упаковка
6 шт.
Фармакологічна дія
Ітраконазол - похідне триазолу. Ирунин інгібує (порушує синтез ергостеролу, який є важливим компонентом клітинної мембрани грибків, що забезпечує протигрибковий ефект препарату.
Ирунин активний відносно дерматофітів (Trichophyton spp., Microsporum spp., Epidermophyton floccosum), дріжджових грибів Candida spp. (включаючи Candida albicans, Candida glabrata, Candida krusei), пліснявих грибів (Cryptococcus neoformans, Aspergillus spp., Histoplasma spp., Paracoccidioides brasiliensis, Sporothrix schenckii, Fonsecaea spp., Cladosporium spp., Blastomices dermatidis).
Показання
дерматомікози і дерматофитозы, включаючи важкі ураження кистей, стоп, оніхомікози, спричинені дерматофітами та/або дріжджами, пліснявими та диморфными грибками
кандидомикозы (грибкові інфекції з ураженням шкіри і слизових): різнобарвний (висівкоподібний) лишай, пахова епідермофітія, оральний і вісцеральний (внутрішніх органів) кандидоз, кандидоз легень, вульвовагінальний кандидоз, грибковий кератит;
глибокі мікози: бластомікоз, кокцидіомікоз, паракокцидиомикоз, споротрихоз, мицетома стопи, гістоплазмоз, хромомикоз, пенициллез
системні мікози: системний аспергільоз та кандидоз різної локалізації, криптококоз (включаючи криптококовий менінгіт), гістоплазмоз, споротрихоз, паракокцидиоидомикоз, бластомікоз та інші рідко зустрічаються системні або тропічні мікози.
Протипоказання
Підвищеною чутливістю до компонентів препарату, вагітність (I триместр).

Застосування при вагітності і годуванні грудьми
Жінкам дітородного віку, які приймають Ирунин, необхідно використовувати адекватні методи контрацепції протягом усього курсу лікування аж до настання першої менструації після його завершення.
Вагітним жінкам в II і III триместрі Ирунин слід призначати тільки у випадку, якщо очікувана користь для жінки перевищує потенційний ризик для плода. Так як невелика кількість ітраконазолу виділяється з материнським молоком, очікувану користь від прийому ітраконазолу необхідно зіставляти з ризиком для дитини при грудному вигодовуванні. У разі сумнівів необхідно вирішити питання про припинення грудного вигодовування. Спосіб застосування та дози
Внутрішньо, одразу після прийому їжі, капсули ковтають цілком. При вульвовагинальном кандидозі - 200 мг 2 рази на добу протягом 1 дня або 200 мг 1 раз на добу протягом 3 днів; при отрубевидном лишаї - 200 мг/добу протягом 7 днів; при дерматомікозах - 100 мг 1 раз на добу протягом 15 днів. При ураженні шкіри кистей, стоп проводять додаткове лікування в тій же дозі протягом 15 днів; при кандидозі слизової оболонки порожнини рота - 100 мг 1 раз на добу протягом 15 днів; при грибковому кератиті - 200 мг 1 раз на добу протягом 21 дня; при оніхомікозі - 200 мг/добу протягом 3 міс або повторні курси по 200 мг 2 рази на добу протягом 1 тижня з наступними перервами. При ураженні нігтів на ногах (незалежно від наявності ураження нігтів на руках) проводять 3 курси лікування за 1 тиждень, з інтервалом 3 тижні. При ураженні нігтів тільки на руках проводять 2 курси лікування за 1 тиждень, з інтервалом 3 тижні. При системному аспергиллезе - 200 мг/добу протягом 2-5 міс; при необхідності дозу збільшують до 200 мг 2 рази на добу. При системному кандидозі - 100-200 мг 1 раз на добу протягом 3 тижнів - 7 міс; при необхідності дозу збільшують до 200 мг 2 рази на добу. При системному криптококозі без ознак менінгіту - 200 мг 1 раз на добу, підтримуюча терапія - 200 мг 1 раз на добу протягом від 2 до 12 міс. При криптококовому менінгіті - 200 мг 2 рази на добу. Лікування гістоплазмозу починають з 200 мг 1 раз на добу із збільшенням кратності прийому до 2 разів на добу протягом 8 міс. При споротрихозе - 100 мг 1 раз на добу протягом 3 міс. При паракокцидиоидозе - 100 мг 1 раз на добу протягом 6 міс; при хромомикозе - 100-200 мг 1 раз на добу протягом 6 міс. При бластомікозі - від 100 мг 1 раз на добу до 200 мг 2 рази на добу протягом 6 міс.
Побічні дії
З боку системи травлення: часто - диспепсія, нудота, болі в животі, запор; можливі анорексія, оборотне підвищення активності печінкових ферментів, холестатична жовтяниця, гепатит; в окремих випадках - токсичне ураження печінки, в т. ч. випадок гострої печінкової недостатності з летальним результатом.
З боку ЦНС і периферичної нервової системи: можливі головний біль, стомлюваність, запаморочення, периферична невропатія.
З боку статевої системи: можливі порушення менструального циклу.
З боку сечовидільної системи: гіперкреатинемія, забарвлення сечі в темний колір.
З боку обміну речовин: набряки, гіперкаліємія.
З боку серцево-судинної системи: можливі хронічна серцева недостатність та набряк легень.
Алергічні реакції: можливі свербіж, висип, кропив'янка, ангіоневротичний набряк, синдром Стівенса-Джонсона.
Дерматологічні реакції: можлива алопеція.
Місцеві реакції: свербіж, відчуття печіння у піхві, шкірний висип в області зовнішніх статевих органів, що не потребують відміни препарату.
Лікарська взаємодія
Посилює і подовжує ефект ЛЗ, метаболізм яких здійснюється за участю ензимів типу цитохрому P450 (ізофермент CYP3A4): терфенадин, астемізол, цизаприд; мідазолам, триазолам (для перорального прийому), непрямі антикоагулянти, циклоспорин А, дигітоксин, метилпреднізолон, БМКК типу дигідропіридину, хінідин, такролімус і вінкристин. Інгібітори ізоферменту CYP3A4 (ритонавір, індинавір, кларитроміцин) збільшують біодоступність. Індуктори мікросомального окислення в печінці (рифампіцин, ізоніазид, фенітоїн) знижують біодоступність. Антацидні ЛЗ, м-холіноблокатори, блокатори H2-гістамінових рецепторів, омепразол і сукралфат знижують всмоктування (інтервал між прийомом повинен бути не менше 2 год). При комбінації з цизапридом посилюється токсичність останнього з розвитком шлуночкової аритмії.

Умови зберігання
У сухому, захищеному від світла місці, при температурі не вище 25°С.