Склад і форма випуску Индап капсули 1 капс. містить індапамід 2,5 мг; 30 шт. в упаковці Фармакологічна дія Индап - діуретик, антигіпертензивний препарат. Викликає зниження тонусу гладкої мускулатури артерій, зменшення ОПСС, має також помірну салуретической активністю, зумовленої порушенням реабсорбції іонів натрію, хлору і води у кортикальному сегменті петлі Генле і проксимальному извитом канальце нефрона. Зменшення ОПСС зумовлена декількома механізмами: зниженням чутливості судинної стінки до норадреналіну і ангіотензину II; підвищенням синтезу простагландинів, що володіють вазодилатирующей активністю; пригніченням надходження іонів кальцію в гладком'язові елементи судинної стінки. У терапевтичних дозах практично не впливає на ліпідний і вуглеводний обмін. Гіпотензивний ефект виявляється тільки при початково підвищеному АТ, розвивається до кінця першого тижня і досягає максимуму через 3 місяці систематичного прийому. Показання Артеріальна гіпертензія; затримка натрію і води при хронічній серцевій недостатності. Спосіб застосування та дози Индап приймають всередину по 2.5 мг 1 раз/добу (вранці). При недостатній вираженості гіпотензивного ефекту після 2 тижнів лікування дозу збільшують до 5-7.5 мг/добу. Максимальна доза: 10 мг/добу в 2 прийоми (у першій половині дня).
Побічна дія З боку травної системи: можливі нудота, відчуття дискомфорту або болю в епігастрії. З боку ЦНС: можливі слабкість, стомлюваність, запаморочення, нервозність. З боку серцево-судинної системи: можлива ортостатична гіпотензія. З боку обміну речовин: можливі гіпокаліємія, гіперурикемія, гіперглікемія, гіпонатріємія, гіпохлоремія. Алергічні реакції: можливі шкірні прояви.
Протипоказання Гостре порушення мозкового кровообігу, виражені порушення функції нирок та/або печінки, тяжкі форми цукрового діабету та подагри, підвищена чутливість до індапаміду. Вагітність та лактація.
З обережністю застосовують у пацієнтів з цукровим діабетом (необхідний контроль рівня глюкози, особливо при наявності гіпокаліємії), подагрою (можливе збільшення числа нападів), у пацієнтів із вказівками в анамнезі алергічні реакції до похідних сульфонамидов. У процесі лікування необхідно контролювати рівень електролітів у плазмі крові (калій, натрій, кальцій). Особливі вказівки При призначенні препарату пацієнтам, які приймають серцеві глікозиди, проносні засоби на фоні гіперальдостеронізму, а також особам похилого віку показаний регулярний контроль вмісту іонів калію і рівня креатиніну.
На фоні прийому індапаміду слід систематично контролювати концентрацію іонів калію, натрію, магнію у плазмі крові (можуть розвинутись електролітні порушення), рН, концентрацію глюкози, сечової кислоти і залишкового азоту.
Найбільш ретельний контроль показаний хворим на цироз печінки (особливо з набряками або асцитом-ризик розвитку метаболічного алкалозу, що посилює прояви печінкової енцефалопатії), а також при ІХС, серцевої недостатністю та особам похилого віку. До групи підвищеного ризику також належать хворі із збільшеним інтервалом QT на ЕКГ (уродженим або розвиненому на тлі якого-небудь патологічного процесу). Перше визначення концентрації іонів калію в крові слід провести протягом першого тижня застосування препарату.
Гіперкальціємія на фоні прийому індапаміду може бути наслідком раніше недіагностованого гіперпаратиреозу.
У хворих на цукровий діабет вкрай важливо контролювати рівень глюкози в крові, особливо при наявності гіпокаліємії.
Значна дегідратація може призвести до розвитку гострої ниркової недостатності (зниження клубочкової фільтрації). Хворим необхідно компенсувати втрату води і на початку лікування ретельно контролювати функцію нирок.
Індапамід може дати позитивний результат при проведенні допінг-контролю.
Пацієнтам з артеріальною гіпертензією і гіпонатріємією (внаслідок прийому діуретиків) необхідно за 3 дні до початку прийому інгібіторів АПФ припинити прийом діуретиків (при необхідності прийом діуретиків можна відновити дещо пізніше), або інгібітори АПФ призначають у нижчих початкових дозах.
При призначенні індапаміду необхідно мати на увазі, що похідні сульфонамидов можуть загострювати перебіг системного червоного вовчака. Передозування Симптоми: нудота, блювання, слабкість, порушення функції ШЛУНКОВО-кишкового тракту, порушення водно-електролітного балансу, в деяких випадках - надмірне зниження артеріального тиску, пригнічення дихання. У пацієнтів з цирозом печінки можливий розвиток печінкової коми. Лікування: промивання шлунка, корекція водно-електролітного балансу; при необхідності проводять симптоматичну терапію. Специфічного антидоту немає.
Умови зберігання Зберігати в сухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці при температурі не вище 25°С.
