Міжнародна непатентована назва IBUPROFEN Фармакотерапевтична група Нестероїдний протизапальний препарат Склад 1 таблетка містить 200 мг ібупрофену Фармакологічна дія Нестероїдний протизапальний препарат, похідне фенилпропионовой кислоти. Чинить протизапальну, аналгетичну та жарознижувальну дію. Ефект препарату обумовлений пригніченням синтезу простагландинів за рахунок блокування ферменту циклооксигенази. Пригнічує агрегацію тромбоцитів. При тривалому застосуванні надає десенсибілізуючу дію. Фармакокінетика Швидко абсорбується з ШКТ. Максимальна концентрація препарату в плазмі крові визначається через 1-2 год після прийому. Максимальна концентрація препарату в синовіальній рідині визначається через 3 год після прийому. Препарат метаболізується в печінці. Виводиться нирками у незміненому вигляді та у вигляді кон'югатів. Період напіввиведення близько 2 ч. Показання до застосування ревматоїдний артрит;остеоартроз;анкілозуючий спондиліт;подагра;невралгії;міалгії;бурсит;радикуліт;травматичне запалення м'яких тканин та опорно-рухового апарату;аднексит (у складі комплексної терапії);проктит (у складі комплексної терапії);захворювання ЛОР-органів (у складі комплексної терапії);головний біль (як допоміжний засіб);зубний біль (як допоміжний засіб).Режим дозування При ревматоїдному артриті призначають по 800 мг 3 рази на добу. При остеоартриті та анкілозуючому спондиліті Ібупрофен застосовують по 400-600 мг 3-4 рази на добу. При ювенільному ревматоїдному артриті препарат застосовують у дозі 30-40 мг/кг маси тіла на добу. При травмах м'яких тканин, розтягуванні зв'язок препарат призначають по 600 мг 2-3 рази на добу. При больовому синдромі помірної інтенсивності препарат призначають по 400 мг 3 рази на добу. Максимальна добова доза 2.4 р. Побічна дія Можливі: нудота, анорексія, метеоризм, запор, печія, діарея, запаморочення, головний біль, збудження, безсоння, алергічні реакції у вигляді шкірної висипки, порушення зору. Відзначені випадки виникнення ерозивно-виразкових уражень ШКТ.Рідко : кровотечі з ШКТ, асептичний менінгіт, бронхоспазм. Протипоказання ерозивно-виразкові ураження ШКТ у ст. загострення;"аспіринова" тріада;порушення кровотворення;виразковий коліт;захворювання зорового нерва;виражені порушення функції нирок і/або печінки;дитячий вік до 6 років;підвищена чутливість до препарату.Особливі вказівки З обережністю призначають препарат пацієнтам з порушенням функції печінки, нирок, захворюваннями серцево-судинної системи, з вказівками в анамнезі на виразкову хворобу шлунка та/або дванадцятипалої кишки, кровотечі з ШКТ. Порівняно з іншими НПЗП, Ібупрофен виявляє найменше ульцерогенна дія на слизову оболонку ШКТ. При тривалому застосуванні препарату необхідно контролювати функцію печінки і/або нирок, картину периферичної крові. В період вагітності препарат слід застосовувати тільки за призначенням лікаря. Лікарська взаємодія При одночасному призначенні Ібупрофен може викликати зменшення діуретичного ефекту фуросеміду. При спільному застосуванні Ібупрофен посилює дію дифеніну, антикоагулянтів кумаринового ряду, пероральних гіпоглікемізуючих препаратів.
