Склад і форма випуску Гіпотіазид таблетки: 1 таблетка містить гідрохлоротіазид 25 іл 100 мг; допоміжні речовини: магнію стеарат, желатин, тальк, крохмаль, лактоза; Фармакологічна дія Гіпотіазид - діуретик. Порушує реабсорбцію іонів натрію, хлору, калію, магнію, води в дистальному відділі нефрону. Діуретичний ефект настає через 2 год, досягає максимуму через 4 год і триває 6-12 год. Володіє антигіпертензивними властивостями, можливе застосування препарату при артеріальній гіпертензії як в якості монотерапії, так і для посилення антигіпертензивної дії інших препаратів. Гіпотензивний ефект розвивається за рахунок розширення артеріол. Тіазиди не впливають на нормальний артеріальний тиск. Антигіпертензивна дія настає через 3-4 дні, але для досягнення оптимального терапевтичного ефекту може знадобитися 3-4 тижні. Гіпотензивна дія зберігається протягом тижня після відміни препарату. Тіазидні діуретики знижують виведення кальцію з сечею і тим самим зменшують утворення ниркових каменів. Показання Артеріальна гіпертензія (у вигляді монотерапії і в якості допоміжного засобу в складі комплексної антигіпертензивної терапії); Набряковий синдром різного генезу (у т. ч. при хронічній серцевій недостатності, нефротичному синдромі, при нирковій недостатності, затримки рідини при ожирінні); Нецукровий діабет; Профілактика каменеутворення в сечовивідних шляхах у схильних пацієнтів. Спосіб застосування та дози Встановлюють індивідуально. Дорослим при набряковому синдромі Гіпотіазид призначають в дозі 25-75 мг/добу. Максимальна добова доза становить 100 мг. Можливо щоденне застосування препарату, однак частіше його призначають через 1-2 дні. Для профілактики утворення каменів призначають по 50 мг 2 рази/добу. При артеріальній гіпертензії рекомендована доза варіює від 25 до 100 мг/добу, кратність прийому-1-2 рази/добу у вигляді монотерапії або у складі комбінованої антигіпертензивної терапії. В окремих випадках ефективне застосування препарату в початковій дозі 12,5 мг, при необхідності можливе підвищення дози. Препарат слід застосовувати в мінімальній ефективній дозі. Максимальна добова доза — 100 мг. При нефрогенний цукровому діабеті рекомендована початкова доза препарату становить 50-100 мг/добу, розподілена на 2-4 прийоми, надалі її можна знизити. При призначенні препарату особам похилого віку слід враховувати, що пацієнти цієї вікової категорії можуть бути більш чутливі до діуретики, застосовуваному в середній рекомендованій дозі. Середня добова доза для дітей визначається з розрахунку 1-2 мг/кг маси тіла або 30-60 мг/м2 поверхні тіла; кратність прийому-1-2 рази/добу. Дітям у віці до 2 років препарат призначають у дозі 12.5-25 мг/добу, дітям віком від 2 до 12 років – 25-100 мг/добу. Побічна дія З боку водно-електролітного та кислотно-лужного балансу: можливий розвиток гіпокаліємії і гіпохлоремічний алкалоз (сухість у роті, посилення спраги, порушення ритму серця, зміна настрою та психіки, судоми або біль у м'язах, нудота, блювання, незвичайна втома і слабкість; при гипохлоремическом алкалозі можливий розвиток печінкової енцефалопатії або печінковій коми), гіпонатріємії (сплутаність свідомості, судоми, апатія, уповільнення процесу мислення, втому, дратівливість), гіпомагнеміі (аритмії). З боку системи кровотворення: агранулоцитоз, тромбоцитопенія, гемолітична та апластична анемія, лейкоцитопенія. З боку серцево-судинної системи: аритмія, ортостатична гіпотензія, тахікардія. З боку травної системи: холецистит, панкреатит, жовтяниця, діарея, сиаладенит, запор, анорексія, болі в епігастрії. З боку обміну речовин: гіперглікемія, глюкозурія, гіперурикемія, загострення подагри. Алергічні реакції: шкірний висип, пурпура, некротичний васкуліт, синдром Стівенса-Джонсона, респіраторний дистрес (пневомнит, некардіогенний набряк легенів) фотосенсибілізація, анафілактичні реакції (аж до загрозливого для життя анафілактичного шоку). Інші: зниження потенції. Протипоказання Анурія; важкі форми подагри; цукровий діабет важкого перебігу; вагітність; лактація (грудне вигодовування); підвищена чутливість до препарату та інших похідних сульфонамидов. Особливі вказівки З обережністю призначають Гіпотіазид при виражених порушеннях функції нирок. У цієї категорії пацієнтів можливий розвиток кумулятивного ефекту препарату та виникнення азотемії. Якщо прогресування захворювань нирок не викликає сумнівів, слід призупинити або припинити терапію діуретиками. При КК менше 30 мл/хв тіазидні діуретики втрачають свою терапевтичну ефективність, в цих випадках препаратами вибору є петльові діуретики. Тіазиди слід з обережністю застосовувати у пацієнтів з порушеннями функції печінки або з прогресуючими захворюваннями печінки, оскільки невеликі зміни водно-електролітного балансу можуть спричинити печінкову кому. Алергічні реакції більш імовірні у пацієнтів з алергічними реакціями або бронхіальною астмою в анамнезі. На фоні застосування препарату можливе загострення перебігу захворювань сполучної тканини (в т. ч. системної червоної вовчака). В період застосування препарату пацієнтам слід рекомендувати дотримання дієти, збагаченої калієм. При появі ознак дефіциту калію, а також при одночасному застосуванні серцевих глікозидів, ГКС і АКТГ показане призначення препаратів калію або калійзберігаючих діуретиків. Антигіпертензивна дія препарату може бути посилена після симпатектомії. Показано, що тіазиди підсилюють виведення магнію з сечею; що може викликати гіпомагніємію. Виведення кальцію знижується тіазидами. У деяких хворих при тривалому лікуванні тіазидами спостерігалися патологічні зміни околощитовидной залози з гіперкальціємією та гіпофосфатемією із. Загальні ускладнення гіпертиреозу (такі як нефролітіаз, кісткова резорбція і пептична виразка) досі не спостерігалися. Застосування препарату слід припинити перед проведенням аналізу функції паращитовидної залози. При застосуванні Гипотиазида концентрація білірубіну в сироватці може підвищуватися (через витіснення з місць зв'язування з альбуміном), а також можливе підвищення рівня холестерину, ЛПНЩ і тригліцеридів. При тривалому застосуванні препарату необхідно регулярно контролювати рівень електролітів крові та кліренс креатиніну. Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами На тлі застосування препарату здатність до занять видами діяльності, що потребують підвищеної уваги, може порушуватися. Умови зберігання Зберігати в захищеному від світла та недоступному для дітей місці при температурі від 15° до 25°C. Термін придатності – 5 років.