Флорацид 500мг №10 таблетки

Склад і форма випуску
Флорацид таблетки, вкриті оболонкою, рожево-кремового кольору, довгасті, двоопуклі, з рискою; на поперечному розрізі видні два шари.
1 таблетка містить левофлоксацину 250 мг або 500 мг;
допоміжні речовини: колідон CL (кросповідон), магнію стеарат, натрію лаурилсульфат, полівінілпіролідон (колідон 30), целюлоза мікрокристалічна.
склад оболонки: заліза оксид жовтий, заліза оксид червоний, поліетиленгліколь 6000 (макрогол), титану діоксид, оксипропилцеллюлоза, гідроксипропілметилцелюлоза (гіпромелоза).
по 5 табл. в упаковці.

Реєстраційні № - ЛС-000061, 23.03.05
Фармакологічна дія
Флорацид
Флорацидактивен відносно аеробних грампозитивних бактерій:аеробних грамнегативних бактерій:анаеробних бактерій:
Активний також у відношенні: Bartonella spp., Chlamydia pneumoniae, Chlamydia psittaci, Chlamydia trahomatis, Legionella pneumophila, Legionella spp., Mycobacterium spp. (в т. ч. Mycobacterium leprae, Mycobacterium tuberculosis), Mycoplasma hominis, Mycoplasma pneumoniae, Rickettsia spp., Ureaplasma
Показання
Інфекційно-запальні захворювання, викликані чутливими мікроорганізмами: гострий синусит; загострення хронічного бронхіту; позалікарняна пневмонія; ускладнені інфекції сечовивідних шляхів (включаючи пієлонефрит); неускладнені інфекції сечовивідних шляхів; простатит; інфекції шкіри і м'яких тканин; септицемія/бактеріємія, пов'язані із зазначеними вище показаннями; інтраабдомінальная інфекція.
Спосіб застосування та дози
Флорацид таблетки слід приймати не розжовуючи і запиваючи достатньою кількістю рідини (від 0.5 до 1 склянки). Препарат можна приймати перед їжею або у будь-який час між прийомами їжі.

Дози визначаються характером і тяжкістю інфекції, а також чутливістю передбачуваного збудника.
Пацієнтам з нормальною або незначно порушеною функцією нирок (КК>50 мл/хв) рекомендується наступний режим дозування.
Для лікування гострого синуситу препарат призначають внутрішньо у дозі 500 мг 1 раз/добу. Курс лікування - 10-14 днів.
При загостренні хронічного бронхіту - по 250-500 мг 1 раз/добу. Курс лікування - 7-10 днів.
При позалікарняної пневмонії - по 500 мг 1-2 рази на добу. Курс лікування - 7-14 днів.
При неускладнених інфекціях сечовивідних шляхів - по 250 мг 1 раз/добу. Курс лікування - 3 дні.
При ускладнених інфекціях сечовивідних шляхів, включаючи пієлонефрит, - по 250 мг 1 раз/добу. Курс лікування - 7-10 днів.
При простатиті - по 500 мг 1 раз/добу. Курс лікування - 28 днів.
При інфекціях шкіри та м'яких тканин - по 250-500 мг 1-2 рази на добу. Курс лікування - 7-14 днів.
При септицемії/бактеріємії - по 250-500 мг 1-2 рази на добу протягом 10-14 днів.
При інфекції черевної порожнини - по 250-500 мг 1 раз/добу протягом 7-14 днів в комбінації з антибактеріальними препаратами, що діють на анаеробну флору.

Пацієнтам з порушенням функції нирок потрібна корекція режиму дозування залежно від величини КК.

Після гемодіалізу або ПАПД не потрібно призначення додаткових доз. Побічна дія
Алергічні реакції: іноді - свербіж і почервоніння шкіри; рідко - анафілактичні та анафілактоїдні реакції (які проявляються такими симптомами як кропив'янка, бронхоспазм і можливе важка задуха); дуже рідко - набряк шкіри та слизових оболонок, раптове падіння артеріального тиску, шок, алергічний пневмоніт, васкуліт; в окремих випадках - синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла) та ексудативна мультиформна еритема.
Тяжких алергічних реакцій можуть інколи передувати більш легкі шкірні прояви. Однак ці реакції можуть розвиватися вже після першої дози - через кілька хвилин або годин після застосування препарату.
Дерматологічні реакції: дуже рідко - фотосенсибілізація.
З боку травної системи: часто - нудота, діарея, підвищення активності АЛТ, АСТ; іноді - втрата апетиту, блювота, болі в животі, порушення травлення; рідко - діарея з кров'ю (в дуже рідкісних випадках це може бути ознакою запалення кишечнику або псевдомембранозного коліту), підвищення рівня білірубіну в сироватці крові; дуже рідко - гепатит.
З боку обміну речовин: дуже рідко - гіпоглікемія (проявляється різким підвищенням апетиту, нервозністю, потом, тремтінням); в окремих випадках - загострення наявної порфірії.
З боку ЦНС і периферичної нервової системи: іноді - головний біль, запаморочення та/або скутість, сонливість, порушення сну; рідко - депресія, психотичні реакції типу галюцинації, парестезії в кистях рук, тремтіння, неспокій, збуджений стан, судоми, сплутаність свідомості; дуже рідко - розлади зору та слуху, порушення смакової чутливості і нюху, зниження тактильної чутливості.
З боку серцево-судинної системи: рідко - посилене серцебиття, зниження артеріального тиску; дуже рідко - судинний колапс; в окремих випадках - подовження інтервалу QT.
З боку кістково-м'язової системи: рідко - ураження сухожиль (включаючи тендиніт), суглобові і м'язові болі; дуже рідко - розрив ахіллового сухожилля (може носити двосторонній характер і виявлятися протягом 48 годин після початку лікування), м'язова слабкість (має особливе значення для хворих бульбарным синдромом); в окремих випадках - рабдоміоліз.
З боку системи кровотворення: іноді - еозинофілія, лейкопенія; рідко - нейтропенія, тромбоцитопенія (посилення схильності до крововиливів або кровотеч); дуже рідко - виражений агранулоцитоз (супроводжується стійким або рецидивуючим підвищенням температури тіла, погіршенням самопочуття з можливим розвитком тяжких інфекцій); в окремих випадках - гемолітична анемія, панцитопенія.
Інші: іноді - астенія; дуже рідко - гарячка. При проведенні антибіотикотерапії можуть спостерігатися зміни мікрофлори, що в нормі присутня у людини. З цієї причини можливий розвиток суперінфекції (збудники якої стійкі до препарату), яка в рідкісних випадках може вимагати додаткового лікування.
Протипоказання
Епілепсія; ураження сухожиль, пов'язані з прийомом хінолонів в анамнезі; дитячий і підлітковий вік (до 18 років); вагітність; лактація (грудне вигодовування); підвищена чутливість до левофлоксацину або до інших хінолонів.
З обережністю слід застосовувати препарат у пацієнтів літнього віку, а також при дефіциті глюкозо-6-фосфатдегідрогенази у зв'язку з високою вірогідністю наявності супутнього зниження функції нирок.
Особливі вказівки
При важкому запаленні легенів, викликаному пневмококами, застосування левофлоксацину може бути не досить ефективним.
Госпітальні інфекції, викликані Pseudomonas aeruginosa, можуть потребувати застосування комбінованої терапії.
Під час лікування препаратом можливий розвиток судом у хворих з попереднім ураженням головного мозку, зумовленим, наприклад, інсультом або тяжкою травмою. Судомна готовність може підвищуватися при одночасному застосуванні фенбуфену, схожих з ним НПЗЗ або теофіліну.
Щоб уникнути розвитку фотосенсибілізації в період лікування Флорацидом хворим слід уникати перебування на сонці або УФ-опромінення.
При підозрі на псевдомембранозний коліт слід негайно відмінити Флорацид і розпочати відповідне лікування. В таких випадках не можна застосовувати лікарські засоби, що пригнічують моторику кишечнику.
Рідко спостерігається при застосуванні левофлоксацину тендиніт (передусім запалення ахіллового сухожилля) може призводити до розриву сухожиль. Хворі літнього віку більш схильні до тендиниту. Лікування кортикостероїдами по всій ймовірності підвищує ризик розриву сухожиль. При підозрі на тендиніт слід негайно припинити лікування препаратом і розпочати відповідне лікування ураженого сухожилля.
При застосуванні хінолонів у пацієнтів з недостатністю глюкозо-6-фосфатдегідрогенази можливий гемоліз еритроцитів. З огляду на це, лікування Флорацидом даної категорії пацієнтів слід проводити з особливою обережністю.
При застосуванні препарату у пацієнтів із цукровим діабетом слід мати на увазі, що Флорацид може викликати гіпоглікемію.
В період лікування слід уникати вживання алкоголю.

Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
Флорацид може викликати запаморочення або скутість, сонливість, порушення зору, а також знижувати здатність до концентрації уваги та швидкість психомоторних реакцій. Це слід враховувати при необхідності застосування препарату у осіб, діяльність яких пов'язана з керуванням автомобілем, обслуговуванням машин і механізмів, виконанням робіт в нестійкому положенні.
Передозування
Симптоми: сплутаність свідомості, запаморочення, порушення свідомості, судоми по типу епілептичних припадків; можуть спостерігатися шлунково-кишкові розлади (наприклад, нудота) та ерозивні ураження слизових оболонок, відзначається подовження інтервалу QT.
Лікування: проводять симптоматичну терапію. Левофлоксацин не виводиться за допомогою гемодіалізу, перитонеального діалізу та постійного перитонеального діалізу. Специфічного антидоту не існує.
Лікарська взаємодія
Хінолони можуть посилювати здатність препаратів (у т. ч. фенбуфену і подібних з ним НПЗЗ, теофіліну) знижувати поріг судомної готовності.
Дія левофлоксацину значно зменшується при одночасному застосуванні з сукральфатом, магній - або алюмініймісткими антацидами, а також солями заліза. Тому Флорацид слід застосовувати не менш ніж за 2 год до або через 2 год після прийому цих засобів.
Не виявлено взаємодію левофлоксацину з карбонатом кальцію.
При одночасному застосуванні левофлоксацину та антагоністів вітаміну К необхідний контроль за системою згортання крові.
Виведення (нирковий кліренс) левофлоксацину трохи уповільнюється під дією циметидину і пробенециду. Слід зазначити, що ця взаємодія практично не має ніякого клінічного значення. Тим не менш, при одночасному застосуванні лікарських засобів типу пробенециду і циметидину, блокуючих певний шлях виведення (канальцева секреція), лікування левофлоксацином слід проводити з обережністю. Це стосується перш за все хворих з обмеженою функцією нирок.
Левофлоксацин незначною мірою збільшує період напіввиведення циклоспорину.
При одночасному застосуванні левофлоксацину з ГКС підвищується ризик розриву сухожиль.
Умови зберігання
Зберігати в сухому, захищеному від світла, недоступному для дітей місці, при температурі не вище 25°C.
Термін придатності - 2 роки.