1 табл. містить левофлоксацин (у формі гемігідрату) 500 мг; допоміжні речовини: лактози моногідрат, повідон, карбоксиметилкрахмал натрію, тальк, кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію кроскармелоза, глицерил дибегенат; склад оболонки: гіпромелоза, гипролоза, макрогол 6000, заліза оксид жовтий, заліза оксид червоний, титану діоксид, тальк Фармакологічна дія
Флексид надає антибактеріальне широкого спектра, бактерицидну дію. Показання
Інфекції, спричинені чутливими до препарату штамами мікроорганізмів: — інфекції ЛОР-органів (гострий синусит); — інфекції нижніх відділів дихальних шляхів (гострий бронхіт, хронічний бронхіт, позалікарняна пневмонія); — неускладнені інфекції сечовивідних шляхів та нирок; — ускладнені інфекції сечовивідних шляхів та нирок (включаючи пієлонефрит); — простатит; — інфекції шкіри та м'яких тканин. Протипоказання — епілепсія; — ураження сухожиль, що виникли при раніше проведеному лікуванні фторхінолонами; — вік до 18 років; — вагітність; — період лактації (грудного вигодовування); — підвищена чутливість до левофлоксацину або інших хінолонів, та/або до інших компонентів Флексида. Слід дотримуватися обережності: — при призначенні левофлоксацину у поєднанні з препаратами, що впливають на тубулярну секрецію, такими як пробенецид та циметидин, особливо при лікуванні хворих з порушеннями функції нирок; — при лікуванні хворих зі схильністю до епілептичних припадків, під час лікування фенбуфеном та подібними нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗП) або лікарськими засобами, які знижують поріг епілептичних припадків, як наприклад, теофілін; — у хворих з латентними чи наявними порушеннями активності глюкозо-6-фосфатдегідрогенази у зв'язку з небезпекою розвитку гемолітичних реакцій. Спосіб застосування
Флексид приймають всередину: безвідносно до прийому їжі, 250-500 мг 1 раз на добу. Тривалість лікування залежить від показань до застосування. При порушенні функції нирок необхідне коригування режиму введення, в т. ч. зменшення дози залежно від кліренса креатиніну. Побічні дії
Нижче перераховані побічні ефекти класифікували наступним чином: дуже поширені (>10%), поширені (1-10%), непоширені (0.1-1%), поодинокі (0.01-0.1%), дуже рідкісні (<0.01%). З боку травної системи: поширені - нудота, діарея (у т. ч. з домішкою крові), підвищення активності печінкових ферментів (АЛТ, АСТ); непоширені - зниження апетиту, блювання, біль у животі, диспепсія, гіпербілірубінемія; рідкісні - ентероколіт, псевдомембранозний коліт; дуже рідкісні - гіпоглікемія, гепатит. З боку нервової системи: непоширені - головний біль, запаморочення, порушення сну; рідкісні - парестезії, тремор, тривожний стан, збудження, сплутаність свідомості, судоми; дуже рідкісні -галюцинації, екстрапірамідні порушення та інші порушення координації. З боку органів чуття: дуже рідко - порушення зору, слуху, нюху, смакової та тактильної чутливості. З боку серцево-судинної системи: нечасті - тахікардія, гіпотонія; дуже рідкісні - судинний колапс. З боку кістково-м'язової системи: поодинокі - артралгія, міалгія, тендиніт; дуже рідкісні - розрив сухожилля (наприклад, ахіллового сухожилля), м'язова слабкість (має особливе значення для хворих на міастенію); в окремих випадках - рабдоміоліз. З боку сечовидільної системи: непоширені - гіперкреатинемія; дуже рідкі - інтерстиціальний нефрит, погіршення функції нирок, аж до гострої ниркової недостатності. З боку системи крові та органів кровотворення: непоширені - еозинофілія, лейкопенія; поодинокі - нейтропенія, тромбоцитопенія; дуже рідкісні - агранулоцитоз; в окремих випадках - гемолітична анемія, панцитопенія. Алергічні реакції: непоширені - свербіж, шкірний висип; поодинокі - кропив'янка, бронхоспазм, задишка; дуже рідкісні - ангіоневротичний набряк, гіпотонія, анафілактичний шок, алергічний пневмоніт, фотосенсибілізація; в окремих випадках - синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), багатоформна еритема. Інші: непоширені - астенія; дуже рідкісні - лихоманка, васкуліт.
