Таблетки, вкриті плівковою оболонкою жовтого кольору, круглі, двоопуклі; на зламі - від білого до майже білого кольору.
1 таб. эплеренон 25 мгДопоміжні речовини: лактози моногідрат - 38.67 мг, целюлоза мікрокристалічна - 15.38 мг, гіпромелоза 15cP - 1.25 мг, натрію лаурилсульфат - 0.85 мг, кроскармелоза натрію - 3 мг, магнію стеарат - 0.85 мг. Склад оболонки: опадрай II 33G32578 (жовтий) - 4 мг (гіпромелоза 6сР (Е464) - 1.6 мг, титану діоксид (Е171) - 0.91 мг, лактози моногідрат - 0.84 мг, макрогол 3350 - 0.32 мг, триацетин - 0.24 мг, барвник заліза оксид жовтий (Е172) - 0.09 мг). 10 шт. - блістери (3) - пачки картонні. 10 шт. - блістери (9) - пачки картонні. Клініко-фармакологічна група: Калийсберегающий діуретик Фармако-терапевтична група: Діуретичний засіб калийсберегающее Фармакологічна дія Фармакокінетика Показання — інфаркт міокарда: додаток до стандартної терапії з метою зменшення ризику серцево-судинної смертності та захворюваності у пацієнтів зі стабільною дисфункцією лівого шлуночка (фракція викиду менше 40%) і клінічними ознаками серцевої недостатності після перенесеного інфаркту міокарда; — хронічна серцева недостатність: на додаток до стандартної терапії з метою зниження серцево-судинної смертності та захворюваності у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю II функціонального класу за класифікацією NYHA при зниженій фракції викиду лівого шлуночка (<35%).
Коди МКХ-10Режим дозування Препарат призначають внутрішньо, незалежно від прийому їжі. Інфаркт міокарда Лікування слід починати з дози 25 мг 1 раз/добу і збільшувати її до 50 мг 1 раз/добу через 4 тижні з урахуванням концентрації калію в сироватці крові (див. таблицю 1). Рекомендована підтримуюча доза препарату Еспіріт становить 50 мг 1 раз/добу. Хронічна серцева недостатність II функціонального класу за класифікацією NYHA Лікування слід починати з дози 25 мг 1 раз/добу і збільшувати її до 50 мг 1 раз/добу через 4 тижні з урахуванням концентрації калію в сироватці крові (див. таблицю 1).
Таблиця 1. Підбір дози після початку лікування Концентрація калію в сироватці крові (ммоль/л) Дія Зміна дози <5 збільшення дози до 25 мг через день до 25 мг 1 раз/добу; з 25 мг 1 раз/добу до 50 мг 1 раз/добу 5-5.4 підтримуюча доза доза залишається незмінною 5.5-5.9 зниження дози до 50 мг 1 раз/добу до 25 мг 1 раз/добу; з 25 мг 1 раз/добу до 25 мг через день; з 25 мг через день - тимчасова відміна препарату ≥6 відміна препарату не застосовується Максимальна добова доза становить 50 мг. Після тимчасового припинення прийому препарату Еспіріт у зв'язку з підвищенням концентрації калію в сироватці крові до 6 ммоль/л і більше, терапію препаратом Еспіріт можна відновити в дозі 25 мг через день, коли концентрація калію в сироватці крові складе <5 ммоль/л. Концентрацію калію в сироватці крові слід визначати до призначення препарату Еспіріт, протягом першого тижня та через 1 місяць після початку терапії або при зміні дози препарату. Надалі також необхідно періодично контролювати концентрацію калію в сироватці крові. Коригування початкової дози у пацієнтів літнього віку не потрібна. У зв'язку з віковим зниженням функції нирок у літніх пацієнтів підвищується ризик розвитку гіперкаліємії, особливо при наявності супутніх захворювань, які сприяють збільшенню концентрацій эплеренона у сироватці крові, зокрема, при порушенні функції печінки від легкого до помірного ступеня тяжкості. Рекомендується періодично визначати концентрацію калію в сироватці крові (див. таблицю 1). Коригування початкової дози у пацієнтів з порушеннями функції нирок легкого ступеня не потрібно. Ступінь гіперкаліємії збільшується при погіршенні функції нирок. Рекомендується періодично визначати концентрацію калію в сироватці крові (див. таблицю 1). Эплеренон не видаляється при гемодіалізі. У пацієнтів з порушенням функції нирок тяжкого ступеня (КК <30 мл/хв) застосування препарату протипоказане. У пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю II функціонального класу за класифікацією NYHA і порушенням функції нирок середнього ступеня тяжкості (КК 30-60 мл/хв) слід починати терапію з дози 25 мг через день з подальшою корекцією дози залежно від концентрації калію в сироватці крові (див. таблицю 1). Досвіду застосування препарату Еспіріт у пацієнтів з серцевою недостатністю після перенесеного інфаркту міокарда і КК <50 мл/хв немає. Слід з обережністю застосовувати препарат Еспіріт у таких пацієнтів. У пацієнтів з КК <50 мл/хв застосування препарату Еспіріт у дозі 25 мг 1 раз/добу не досліджувалося. Коригування початкової дози у пацієнтів з порушенням функції печінки від легкого до помірного ступеня тяжкості не потрібна. Враховуючи збільшення концентрації эплеренона у таких пацієнтів рекомендується регулярно контролювати концентрацію калію у сироватці крові, особливо у літніх пацієнтів. Застосування препарату Еспіріт у пацієнтів з порушенням функції печінки тяжкого ступеня протипоказано. Супутня терапія При одночасному застосуванні препаратів, що надають слабке або помірно виражену інгібуючу дію на CYP3A4, наприклад, еритроміцину, саквінавіру, аміодарону, дилтіазему, верапамілу та флуконазолу, лікування препаратом Еспіріт можна почати з дози 25 мг 1 раз/добу. Побічна дія Зазначені нижче небажані ефекти наведені у відповідності з наступною градацією частоти їх виникнення згідно з класифікацією Всесвітньої організації охорони здоров'я: дуже часто (≥10%); часто (≥1%, <10%); нечасто (≥0.1%, <1%); рідко (≥0.01%, <0.1%); дуже рідко (<0.01%, включаючи окремі повідомлення); частота невідома (за наявними даними встановити частоту виникнення не представляється можливим). З боку системи крові: нечасто - еозинофілія. З боку ендокринної системи: нечасто - гіпотиреоз. З боку обміну речовин і харчування: часто - гіперкаліємія, гіперхолестеринемія, гіпертригліцеридемія, дегідратація; нечасто - гіпонатріємія. Психічні порушення: нечасто - безсоння. З боку нервової системи: часто - запаморочення, непритомність; нечасто - головний біль, гіпестезія. З боку серцево-судинної системи: часті - надмірне зниження АТ, інфаркт міокарда; нечасті - фібриляція передсердь, лівошлуночкова недостатність, ортостатична гіпотензія, тромбоз артерій нижніх кінцівок. З боку дихальної системи: часто - кашель; нечасто - фарингіт. З боку травної системи: часто - діарея, нудота, запор; нечасто - метеоризм, блювання, холецистит. З боку шкіри і підшкірних тканин: часто - шкірний свербіж; нечасто - підвищена пітливість. З боку кістково-м'язової системи: часто - судоми литкових м'язів, м'язово-скелетні болі; нечасто - біль у спині. З боку сечовидільної системи: часто - порушення функції нирок; нечасто - пієлонефрит. Алергічні реакції: нечасто - шкірний висип; частота невідома - ангіоневротичний набряк. Інші: нечасто - астенія, нездужання, гінекомастія. Лабораторні показники: нечасто - підвищення концентрації залишкового азоту сечовини, креатиніну, зниження експресії рецептора епідермального фактора росту, підвищення концентрації глюкози в сироватці крові. Протипоказання до застосування — клінічно значуща гіперкаліємія; — концентрація калію в сироватці крові на початку лікування більше 5 ммоль/л; — помірна або тяжка ниркова недостатність (КК <30 мл/хв у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю II функціонального класу за класифікацією NYHA); — печінкова недостатність тяжкого ступеня (більше 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю); — одночасний прийом калійзберігаючих діуретиків, препаратів калію або потужних інгібіторів CYP3A4, наприклад, ітраконазолу, кетоконазолу, ритонавіру, нелфінавіру, кларитроміцину, телітроміцину та нефазодона; — концентрація креатиніну в плазмі крові >2 мг/дл (або >177 ммоль/л) у чоловіків або >1.8 мг/дл (або >159 ммоль/л) у жінок; — недостатність лактази, непереносимість лактози, синдром мальабсорбції глюкози-галактози; — дитячий та підлітковий вік до 18 років (досвіду застосування препарату у пацієнтів цієї вікової групи немає); — підвищена чутливість до эплеренону або інших компонентів препарату. З обережністю слід призначати препарат при цукровому діабеті 2 типу та мікроальбумінурії; одночасному застосуванні эплеренона, інгібіторів АПФ або антагоністів рецепторів ангіотензину II, препаратів, що містять літій, циклоспорину або такролімусу, дигоксину і варфарину в дозах, близьких до максимальним терапевтичним; при порушеннях функції нирок (КК <50 мл/хв); пацієнтам літнього віку.
Застосування при вагітності і годуванні грудьми Відомостей про застосування препарату у вагітних жінок немає. При вагітності препарат Еспіріт слід призначати з обережністю і лише в тих випадках, коли очікувана користь для матері значно перевищує потенційний ризик для плода/дитини. Відомостей про виділення эплеренона з грудним молоком після прийому всередину немає. Можливі небажані ефекти эплеренона на новонароджених, що знаходяться на грудному вигодовуванні, невідомі, тому доцільно або припинити годування груддю, або відмінити препарат, залежно від його важливості для матері.
Застосування при порушеннях функції печінки Коригування початкової дози у пацієнтів з порушенням функції печінки від легкого до помірного ступеня тяжкості не потрібна. Враховуючи збільшення концентрації эплеренона у таких пацієнтів рекомендується регулярно контролювати концентраицю калію в сироватці крові, особливо у літніх пацієнтів. Застосування препарату Еспіріт у пацієнтів з порушенням функції печінки тяжкого ступеня протипоказано. Застосування препарату у пацієнтів з печінковою недостатністю тяжкого ступеня (більше 9 балів за шкалою Чайлда-П'ю) протипоказано.
Застосування при порушеннях функції нирок З обережністю слід призначати препарат пацієнтам з порушеннями функції нирок (КК <50 мл/хв). Коригування початкової дози у пацієнтів з порушеннями функції нирок легкого ступеня не потрібно. Ступінь гіперкаліємії збільшується при погіршенні функції нирок. Рекомендується періодично визначати концентрацію калію в сироватці крові (див. таблицю 1). Эплеренон не видаляється при гемодіалізі. У пацієнтів з порушенням функції нирок тяжкого ступеня (КК <30 мл/хв) застосування препарату протипоказане.
Застосування у дітей Досвіду застосування препарату у дітей і підлітків у віці до 18 років немає, тому не рекомендується призначати Еспіріт пацієнтам цієї вікової групи.
Застосування у літніх пацієнтів Коригування початкової дози у пацієнтів літнього віку не потрібна. У зв'язку з віковим зниженням функції нирок у літніх пацієнтів підвищується ризик розвитку гіперкаліємії, особливо при наявності супутніх захворювань, які сприяють збільшенню концентрацій эплеренона у сироватці крові, зокрема, при порушенні функції печінки від легкого до помірного ступеня тяжкості. Рекомендується періодично визначати концентрацію калію в сироватці крові Особливі вказівки Гіперкаліємія При лікуванні препаратом Еспіріт може розвинутися гіперкаліємія, яка обумовлена його механізмом дії. На початку лікування та при зміні дози препарату у всіх пацієнтів слід контролювати концентрацію калію в сироватці крові. В подальшому періодичний контроль вмісту калію рекомендується проводити пацієнтам з підвищеним ризиком розвитку гіперкаліємії, наприклад, у літніх пацієнтів, пацієнтів з нирковою недостатністю і цукровим діабетом. Враховуючи підвищений ризик розвитку гіперкаліємії, призначення препаратів калію після початку лікування препаратом Еспіріт не рекомендується. Зниження дози препарату Еспіріт призводить до зниження концентрації калію в сироватці крові. В одному дослідженні додавання гідрохлортіазиду до эплеренону перешкоджало збільшення концентрації калію у сироватці крові. Порушення функції нирок У пацієнтів з порушенням функції нирок, у т. ч. діабетичної микроальбуминурией, рекомендується регулярно контролювати концентрацію калію у сироватці крові. Ризик розвитку гіперкаліємії збільшується при зниженні функції нирок. Хоча число пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу і микроальбуминурией у дослідженнях було обмеженим, тим не менш, у цій невеликій вибірці було відзначено збільшення частоти гіперкаліємії. У зв'язку з цим у таких пацієнтів лікування слід проводити з обережністю. Эплеренон не видаляється при гемодіалізі. Застосування препарату Еспіріт протипоказано при нирковій недостатності тяжкого ступеня. Порушення функції печінки У пацієнтів з легким або помірним порушенням функції печінки (5-6 і 7-9 балів за шкалою Чайлд-П'ю) збільшення концентрації калію в сироватці крові більше 5.5 ммоль/л виявлено не було. У таких пацієнтів слід контролювати вміст електролітів. У пацієнтів з тяжким порушенням функції печінки эплеренон не вивчався, тому його застосування протипоказано. Індуктори CYP3A4 Одночасне застосування препарату Еспіріт з потужними індукторами CYP3A4 не рекомендується. Циклоспорин, такролімус, препарати, що містять літій Під час лікування препаратом Еспіріт слід уникати призначення цих коштів. Лактоза Таблетки містять лактозу, тому їх не слід призначати пацієнтам з рідкісними спадковими захворюваннями, такими як непереносимість лактози, недостатність лактази і синдром мальабсорбції глюкози-галактози. Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами Вплив препарату Еспіріт на здатність керувати автотранспортом або користуватися складною технікою не вивчався. Однак, враховуючи можливість препарату викликати запаморочення, непритомні стани, слід дотримуватися обережності при керуванні автотранспортними засобами або використанні складної техніки на тлі прийому препарату Еспіріт. Передозування Випадків передозування эплеренона у людини не описано. Найбільш імовірними проявами передозування можуть бути надмірне зниження АТ і гіперкаліємія. Лікування: при надмірному зниженні артеріального тиску необхідно призначити підтримуюче лікування. У разі розвитку гіперкаліємії показана стандартна терапія. Эплеренон не видаляється при гемодіалізі. Встановлено, що эплеренон активно зв'язується з активованим вугіллям. Лікарська взаємодія Фармакодинамічна взаємодія Калійзберігаючі діуретики та препарати калію: враховуючи підвищений ризик розвитку гіперкаліємії, эплеренон не слід призначати пацієнтам, які отримують калійзберігаючі діуретики та препарати калію. Калійзберігаючі діуретики можуть посилити ефекти антигіпертензивних препаратів та інших діуретиків. Препарати, що містять літій: взаємодія эплеренона з препаратами літію не вивчалося. Проте у пацієнтів, які отримували препарати літію в поєднанні з діуретиками і інгібіторами АПФ, описані випадки інтоксикації літієм. Якщо така комбінація необхідна, доцільно контролювати концентрацію літію в плазмі крові. Циклоспорин, такролімус: циклоспорин і такролімус може спричинити порушення функції нирок та підвищити ризик розвитку гіперкаліємії. Слід уникати одночасного застосування эплеренона та циклоспорину або такролімусу. Якщо під час лікування эплереноном потрібно призначення циклоспорину або такролімусу, рекомендується регулярно контролювати концентрацію калію у сироватці крові та функцію нирок. НПЗЗ: лікування НПЗЗ може призвести до гострої ниркової недостатності за рахунок прямого придушення клубочкової фільтрації, особливо у пацієнтів групи ризику (пацієнти літнього віку та/або пацієнти з дегідратацією). При сумісному застосуванні цих засобів до початку і під час лікування необхідно забезпечувати адекватний водний режим і контролювати функцію нирок. Триметоприм: одночасне застосування триметоприму з эплереноном підвищує ризик розвитку гіперкаліємії. Рекомендується контролювати концентрацію калію в сироватці крові та функцію нирок, особливо у пацієнтів з нирковою недостатністю та у літніх пацієнтів. Інгібітори АПФ і антагоністи рецепторів ангіотензину II: при застосуванні эплеренона з інгібіторами АПФ або антагоністами рецепторів ангіотензину II слід регулярно контролювати концентрацію калію у сироватці крові. Подібна комбінація може призвести до збільшення ризику розвитку гіперкаліємії, особливо у пацієнтів з порушенням функції нирок, у т. ч. у літніх пацієнтів. Не слід застосовувати потрійну комбінацію інгібітору АПФ і АРАІІ з эплереноном. Альфа1-адреноблокатори (празозин, альфузозин): при одночасному застосуванні альфа1-адреноблокаторів з эплереноном може посилитися антигіпертензивну дію та/або збільшитися ризик розвитку ортостатичної гіпотензії, у зв'язку з чим, рекомендується контролювати АТ при зміні положення тіла. Трициклічні антидепресанти, нейролептики, аміфостин, баклофен: при одночасному застосуванні цих засобів з эплереноном може посилитися антигіпертензивний ефект або збільшитися ризик розвитку ортостатичної гіпотензії. Глюкокортикоїди, тетракозактид: одночасне застосування цих засобів з эплереноном може призвести до затримки натрію і рідини. Фармакокінетична взаємодія Дослідження in vitro свідчать про те, що эплеренон не інгібує ізоферменти CYP1A2, CYP2C19, CYP2C9, CYP2D6 і CYP3A4. Эплеренон не є субстратом або інгібітором глікопротеїну Р. Дигоксин: AUC дигоксину при одночасному застосуванні з эплереноном збільшується на 16% (90% ДІ: 4-30%). Необхідно дотримуватися обережності, якщо дигоксин застосовується в дозах, близьких до максимальним терапевтичним. Варфарин: клінічно значущої фармакокінетичної взаємодії з варфарином не виявлено. Необхідно дотримуватися обережності, якщо варфарин застосовується в дозах, близьких до максимальним терапевтичним. Субстрати CYP3A4: в спеціальних дослідженнях ознак фармакокінетичної взаємодії эплеренона з субстратами CYP3A4, наприклад, мідазоламом і цизапридом, виявлено не було. Інгібітори CYP3A4: — потужні інгібітори CYP3A4: при застосуванні эплеренона із засобами, що інгібують CYP3A4, можливо значуще фармакокінетична взаємодія. Потужний інгібітор CYP3A4 (кетоконазол 200 мг 2 рази/добу) спричиняв збільшення AUC эплеренона на 441%. Одночасне застосування эплеренона з потужними інгібіторами CYP3A4, такими як кетоконазол, ітраконазол, ритонавір, нелфінавір, кларитроміцин, телітроміцин і нефазадон, протипоказано; — слабкі і помірні інгібітори CYP3A4: одночасне застосування з еритроміцином, саквінавіром, аміодароном, дилтіаземом, верапамілом та флуконазолом супроводжувався значущим фармакокінетичною взаємодією (ступінь збільшення AUC варіювала від 98% до 187%). При одночасному застосуванні цих засобів з эплереноном доза останнього не повинна перевищувати 25 мг. Індуктори CYP3A4: одночасний прийом препаратів, що містять звіробій продірявлений (потужний індуктор CYP3A4), з эплереноном викликав зниження AUC останнього на 30%. При застосуванні більш потужних індукторів CYP3A4, такі як рифампіцин, можливо більш виражене зниження AUC эплеренона. Враховуючи можливе зниження ефективності эплеренона, одночасне застосування потужних індукторів CYP3A4 (рифампіцину, карбамазепіну, фенітоїну, фенобарбіталу, препаратів, що містять звіробій продірявлений) не рекомендується. Антациди: на підставі клінічного фармакокінетичного дослідження значного взаємодії антацидів з эплереноном при їх одночасному застосуванні не передбачається. Умови відпустки з аптек Препарат відпускається за рецептом. Умови і терміни зберігання Препарат слід зберігати в недоступному для дітей місці при температурі не вище 25°С.
