Еріус сироп 60мл

Фармакологічна дія
Антигістамінний препарат тривалої дії, блокатор периферичних гістамінових Н1-рецепторів. Дезлоратадин є первинним активним метаболітом лоратадину. Пригнічує каскад реакцій алергічного запалення, в т. ч. вивільнення прозапальних цитокінів, включаючи інтерлейкіни ІЛ-4, ІЛ-6, ІЛ-8, ІЛ-13, вивільнення прозапальних хемокінів, продукцію супероксидных аніонів активованими поліморфноядерними нейтрофілами, адгезію і хемотаксис еозинофілів, виділення молекул адгезії, таких як Р-селектин, IgE - опосередкований вивільнення гістаміну, простагландину D2 і лейкотрієну С4. Таким чином, попереджає розвиток і полегшує перебіг алергічних реакцій, має протисвербіжну та протиексудативну дію, зменшує проникність капілярів, попереджає розвиток набряку тканин, спазму гладкої мускулатури.
Препарат не впливає на ЦНС, практично не володіє седативним ефектом (не викликає сонливості) і не впливає на швидкість психомоторних реакцій.
Не викликає подовження інтервалу QT на ЕКГ.
Дія Еріусу починається протягом 30 хв після прийому внутрішньо і триває протягом 24 год.

Фармакокінетика
Всмоктування
Після прийому препарату всередину дезлоратадин добре абсорбується з ШКТ, при цьому визначаються концентрації дезлоратадину в плазмі крові досягаються протягом 30 хв, а Cmax - приблизно через 3 год.
Розподіл
Зв'язування дезлоратадину з білками плазми становить 83-87%. При застосуванні у дорослих та підлітків протягом 14 днів в дозі від 5 мг до 20 мг 1 раз/добу ознак клінічно значущої кумуляції дезлоратадину не виявлено. Одночасний прийом їжі або одночасне вживання грейпфрутового соку не впливає на розподіл дезлоратадину (при прийомі у дозі 7.5 мг 1 раз/добу). Не проникає через ГЕБ.
Метаболізм
Піддається інтенсивному метаболізму шляхом гідроксилювання з утворенням 3-ОН-дезлоратадину, сполученого з глюкуронідом. Не є інгібітором CYP3A4 і CYP2D6 та не є ні субстратом, або інгібітором Р-глікопротеїну.
Виведення
Дезлоратадин виводиться з організму у вигляді глюкуронидного з'єднання і в невеликій кількості (менше 2% з сечею і менше 7% з калом) в незміненому вигляді.

Дозування
Дітям у віці від 1 року до 5 років призначають по 1.25 мг (2.5 мл сиропу) 1 раз/добу; дітям у віці від 6 до 11 років - по 2.5 мг (5 мл сиропу) 1 раз/добу; дорослим і підліткам старше 12 років - по 5 мг (10 мл сиропу) 1 раз/добу.
Сироп приймають внутрішньо, незалежно від прийому їжі, запиваючи невеликою кількістю води.

Передозування
Симптоми: прийом дози, що перевищує рекомендовану в 5 разів, не приводив до появи будь-яких симптомів.
В ході клінічних випробувань щоденне застосування у дорослих і підлітків дезлоратадину у дозі до 20 мг протягом 14 днів не супроводжувалося статистично або клінічно значущими змінами з боку серцево-судинної системи. У клініко-фармакологічному дослідженні застосування дезлоратадину у дозі 45 мг/добу (в 9 разів вище рекомендованої) протягом 10 днів не викликало подовження інтервалу QT і не супроводжувалось появою серйозних побічних ефектів.
Лікування: при випадковому прийомі внутрішньо великої кількості препарату - промивання шлунка, прийом активованого вугілля; при необхідності - симптоматична терапія. Дезлоратадин не виводиться при гемодіалізі, ефективність перитонеального діалізу не встановлена.

Лікарська взаємодія
Клінічно значуща взаємодія з іншими лікарськими препаратами не виявлено.
Еріус не підсилює дії етанолу на ЦНС.
Прийом їжі не впливає на ефективність препарату.

Вагітність та лактація
Застосування препарату при вагітності не рекомендується у зв'язку з відсутністю клінічних даних щодо безпеки його застосування у цей період.
Дезлоратадин виділяється з грудним молоком, тому застосування Еріусу у період грудного вигодовування не рекомендується.

Побічні дії
У дітей віком до 2 років при застосуванні Еріусу відзначалися такі небажані явища, частота яких була декілька вище, ніж при застосуванні плацебо: діарея, підвищення температури тіла, безсоння.
У дітей у віці від 2 до 11 років при застосуванні Еріусу частота побічних ефектів була такою ж, як при застосуванні плацебо.
У дорослих і підлітків (12 років і старше) при застосуванні Еріусу відзначалися такі небажані явища, частота яких була декілька вище, ніж при застосуванні плацебо: підвищена стомлюваність, сухість у роті, головний біль.
При застосуванні препарату у дорослих і підлітків у рекомендованій дозі 5 мг/добу частота виникнення сонливості була не вище, ніж при застосуванні плацебо.
Дуже рідко відмічались наступні побічні ефекти.
З боку ЦНС: запаморочення, сонливість.
З боку серцево-судинної системи: тахікардія, серцебиття.
З боку травної системи: біль у животі, нудота, блювання, диспепсія, діарея, підвищення вмісту білірубіну, печінкових ферментів в сироватці крові.
Алергічні реакції: анафілаксія, ангіоневротичний набряк, свербіж, висип, кропив'янка.

Умови і терміни зберігання
Препарат слід зберігати в недоступному для дітей місці при температурі не вище 30°С. Термін придатності - 2 роки.

Показання
— алергічний риніт (усунення або полегшення чхання, закладеності носа, виділення слизу з носа, свербіння в носі, свербіння неба, свербіння і почервоніння очей, сльозотечі);
— кропив'янка (зменшення або усунення свербежу, висипу).

Протипоказання
— вагітність;
— лактація (грудне вигодовування);
— вік до 1 року (для сиропу);
— вік до 12 років (для таблеток, вкритих оболонкою);
— спадково передаються захворювання (непереносимість фруктози, порушення всмоктування глюкози/галактози або недостатність сахарази/ізомальтази в організмі) у зв'язку з наявністю сахарози і сорбіту у складі сиропу;
— підвищена чутливість до компонентів препарату.
З обережністю слід застосовувати препарат при нирковій недостатності тяжкого ступеня.

Особливі вказівки
Використання в педіатрії
Ефективність і безпека застосування Еріусу у формі сиропу у дітей віком до 1 року не встановлена.
У більшості випадків риніт у дітей віком до 2 років має інфекційну природу. Досліджень ефективності Еріусу при ринітах інфекційної етіології не проводилося.
Диференціальний діагноз між алергічним ринітом і ринітом іншого походження у дітей віком до 2 років представляє певні труднощі. При проведенні диференціального діагнозу слід звернути увагу на наявність або відсутність вогнищ інфекції або структурних аномалій верхніх відділів дихальних шляхів, провести ретельний збір анамнезу, обстеження, а також відповідні лабораторні дослідження і шкірні тести.

Вплив на здатність до водіння автомобіля і керуванню механізмами
В рекомендованій дозі Еріус не впливає на здатність до водіння транспортних засобів чи управління механізмами.

При порушеннях функції нирок
З обережністю слід застосовувати препарат при нирковій недостатності тяжкого ступеня.

Застосування у дитячому віці
Ефективність і безпека застосування Еріусу у формі сиропу у дітей віком до 1 року не встановлена.
Протипоказаний у віці до 1 року (для сиропу), у віці до 12 років (для таблеток, вкритих оболонкою).
У більшості випадків риніт у дітей віком до 2 років має інфекційну природу. Досліджень ефективності Еріусу при ринітах інфекційної етіології не проводилося.
Диференціальний діагноз між алергічним ринітом і ринітом іншого походження у дітей віком до 2 років представляє певні труднощі. При проведенні диференціального діагнозу слід звернути увагу на наявність або відсутність вогнищ інфекції або структурних аномалій верхніх відділів дихальних шляхів, провести ретельний збір анамнезу, обстеження, а також відповідні лабораторні дослідження і шкірні тести.

Умови відпустки з аптек
Препарат дозволений до застосування в якості засобу безрецептурного відпуску.