Фармакологічна дія
Енам - антигіпертензивний препарат, інгібітор АПФ. Механізм дії пов'язаний з пригніченням активності АПФ, що призводить до зменшення утворення ангіотензину II. Еналаприл відноситься до пролекарствам: після його гідролізу в організмі утворюється эналаприлат, який інгібує зазначений фермент. Еналаприл має також деякий діуретичний ефект.
Поряд зі зниженням артеріального тиску препарат зменшує перед - і постнавантаження на міокард при серцевій недостатності, покращує кровообіг у малому колі і функцію дихання, знижує опір у судинах нирок, що сприяє нормалізації в них кровообігу. Тривалість дії 12-24 ч.
Показання Артеріальна гіпертензія (включаючи реноваскулярную гіпертензію); хронічна серцева недостатність (у складі комбінованої терапії).
Протипоказання Вказівка в анамнезі ангіоневротичний набряк, пов'язаний з лікуванням інгібіторами АПФ.
Аортальний стеноз.
Мітральний стеноз.
Вагітність.
Період лактації.
Дитячий вік.
Підвищена чутливість до еналаприлу та інших інгібіторів АПФ.
Особливі вказівки Після призначення Энама можливе підвищення рівня азоту сечовини і сироваткового креатиніну розвилася внаслідок артеріальної гіпотензії та вторинної ренальної гіпоперфузії.
При призначенні Энама повинна бути переглянута попередня терапія діуретиками та препаратами калію. Через 2 тижні після призначення Энама необхідно провести контроль лабораторних показників: азоту сечовини, креатиніну та електролітів плазми крові, а також загальний аналіз сечі.
З особливою обережністю та під контролем лікаря слід застосовувати препарат при поєднанні хронічної серцевої недостатності або артеріальної гіпертензії з двостороннім стенозом ниркових артерій або стенозом артерії єдиної нирки.
Розвиток артеріальної гіпотензії не є приводом для відміни препарату, але вимагає дотримання заходів профілактики (контроль електролітів крові, контроль артеріального тиску, корекція дози препарату).
Енам перешкоджає втраті калію, тому при його призначенні немає необхідності застосовувати калійзберігаючі діуретики та препарати калію. В іншому випадку можливий розвиток гіперкаліємії, особливо у хворих з нирковою недостатністю і цукровим діабетом.
Перед дослідженням функції паращитовидних залоз Енам слід відмінити. У період лікування забороняється вживати алкоголь.
Застосування при порушеннях функції нирок: при нирковій недостатності при КК більше 30 мл/хв (зміст сыворотчного креатиніну не більше 3 мг/дл) препарат рекомендується призначати у звичайній дозі. При КК менше 30 мл/хв початкова доза становить не більше 2.5 мг/сут. Надалі підбір дози здійснюється індивідуально під контролем рівня креатиніну та електролітів крові. Для пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, початкова доза і доза в дні діалізу не повинна перевищувати 2.5 мг/сут.
Склад 1 таблетка містить:
Активна речовина: еналаприлу малеату 10 мг.
Допоміжні речовини: малеїнова кислота, лактоза безводна, цинку стеарат.
Спосіб застосування та дози Енам призначають внутрішньо незалежно від часу прийому їжі.
Для пацієнтів, які не отримують діуретики: рекомендується початкова доза 5 мг/добу. Далі дозу підбирають індивідуально. Зазвичай потрібно доза від 10-40 мг/добу. в 1 або 2 прийоми.
Для пацієнтів, які отримують діуретики, з метою профілактики артеріальної гіпотензії: діуретик слід відмінити за 1-2 дні до призначення терапії. У разі неможливості відміни діуретика, рекомендується початкова доза Энама 2.5 мг.
При хронічній серцевій недостатності: починати лікування рекомендовано з дози 2.5 мг 1 раз/добу. Необхідний постійний контроль АТ. Потім рекомендується прийом 25 мг 2 рази/добу. протягом 3-4 днів. Починаючи з другого тижня, дозу при необхідності збільшують до 10 мг 1 раз/добу. На 3-4 тижні дозу збільшують до 20 мг в 1 або 2 прийоми, якщо систолічний тиск нижче 100 мм рт. ст.
Підбір дози і подальше лікування можна проводити амбулаторно, при цьому необхідно оцінювати стан хворого не менше 1 разу в місяць (лише при підборі дози огляд і контроль лікаря потрібно кожні 10 днів), проводити контроль вмісту креатиніну та електролітів у крові . Наявність артеріальної гіпотензії до 80/60 мм рт. ст. на тлі підтримуючої терапії при відсутності скарг у хворого не є приводом для відміни препарату. З обережністю застосовувати одночасно з діуретиками (особливо "петльовими" і калійзберігаючими), а також з препаратами калію. При розвитку артеріальної гіпотензії слід перевести хворого на постільний режим на кілька днів, якщо це не допомагає, то хворому слід перелити в/в 400-800 мл фізіологічного розчину.
При артеріальній гіпертензії, викликаної нефропатією у хворих на цукровий діабет: доза препарату залежить від того, супроводжується чи ні діабетична нефропатія артеріальною гіпертензією. Якщо діабетична нефропатія протікає на фоні нормального артеріального тиску , то Енам призначають у невеликих дозах – 2.5 або 5 мг/добу. Якщо нефропатія супроводжується артеріальною гіпертензією, дози підбирають так само, як і при артеріальній гіпертензії (максимально до 40 мг/сут.).
Застосування у пацієнтів з нирковою недостатністю при КК більше 30 мл/хв (зміст сыворотчного креатиніну не більше 3 мг/дл): препарат рекомендується призначати у звичайній дозі. При КК менше 30 мл/хв початкова доза становить не більше 2.5 мг/сут. Надалі підбір дози здійснюється індивідуально під контролем рівня креатиніну та електролітів крові. Для пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, початкова доза і доза в дні діалізу не повинна перевищувати 2.5 мг/сут.
Побічні дії З боку ЦНС: 2-3% - головний біль, запаморочення, підвищена стомлюваність; дуже рідко при застосуванні у високих дозах - безсоння, підвищена нервова збудливість, депресія, порушення рівноваги, парестезії, шум у вухах.
З боку дихальної системи: 2-3% - сухий кашель, задишка.
З боку травної системи: менше 2% - нудота, діарея; рідко - панкреатит, печінкова недостатність, диспептичні симптоми, сухість у роті, болі в животі.
З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпотензія, непритомність; дуже рідко - порушення серцевого ритму, стенокардія.
Зміна лабораторних показників: протеїнурія, гіперкаліємія, підвищення активності печінкових трансаміназ, підвищення концентрації білірубіну в крові, нейтропенія, зниження гемоглобіну, гематокриту та/або лейкоцитів.
Алергічні реакції: шкірні висипання; в окремих випадках - ангіоневротичний набряк обличчя, гортані.
Інші: дуже рідко при застосуванні у високих дозах - випадання волосся, припливи, глосит, імпотенція; у пацієнтів з аутоімунними захворюваннями - агранулоцитоз.
Енам в цілому добре переноситься і в більшості випадків не викликає побічних реакцій, що потребують відміни препарату.
Лікарська взаємодія При одночасному призначенні Энама з НПЗЗ можливе зниження гіпотензивного ефекту еналаприлу; з калійзберігаючими діуретиками (спіронолактон, триамтерен, амілорид) - можливий розвиток гіперкаліємії; з солями літію - до уповільнення виведення літію (показаний контроль концентрації літію в плазмі крові).
Етанол посилює гіпотензивну дію препарату. При одночасному застосуванні з жарознижувальними і аналгетичні препаратами можливе зменшення ефективності Энама. Еналаприл послаблює дію препаратів, що містять теофілін. Циметидин подовжує дію еналаприлу. Одночасне застосування з діуретиками, бета-адреноблокаторами, метилдопой, нітратами, блокаторами кальцієвих каналів, гідралазіном, празозином посилює гіпотензивну дію еналаприлу. Застосування Энама разом із засобами для наркозу, що володіють антигіпертензивну дію, може спричинити артеріальну гіпотензію.
Передозування Симптоми: артеріальна гіпотензія.
Лікування: слід покласти пацієнта, підвести ноги. У легких випадках передозування пацієнту призначають всередину сольовий розчин. У більш серйозних випадках в умовах стаціонару проводять заходи, спрямовані на стабілізацію артеріального тиску, в/в вводять фізіологічний розчин або плазмозамінники. Можливе застосування гемодіалізу.
Умови зберігання Препарат слід х поранити при температурі до 25°С.
Спосіб застосування Внутрішньо незалежно від часу прийому їжі.
