Экобол 500 мг №20 таблетки

Фармакологічна дія
Антибактеріальне бактерицидну кислотостійке засіб широкого спектра дії з групи напівсинтетичних пеніцилінів. Інгібує транспептидазу, порушує синтез пептидоглікану (опорний білок клітинної стінки) у період ділення і росту, викликає лізис бактерій. Активний відносно аеробних грампозитивних мікроорганізмів: Staphylococcus spp. (за винятком штамів, що продукують пеніциліназу), Streptococcus spp; і аеробних грамнегативних бактерій: Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, Escherichia coli, Shigella spp., Salmonella spp., Klebsiella spp. Мікроорганізми, що продукують пеніциліназу, резистентні до дії амоксициліну.
Лактулоза, що входить до складу Экобола як бифидогенного фактора, є синтетичним дисахаридом, молекула якого складається з залишків галактози та фруктози. Лактулоза в шлунку і верхніх відділах кишечнику не всмоктується і не гідролізується. Те що вивільняється з таблеток Экоболалактулоза в якості субстрату ферментується нормальною мікрофлорою товстої кишки, стимулюючи зростання біфідобактерій і лактобацил. В результаті гідролізу лактулози в товстому кишечнику утворюються органічні кислоти - молочна, оцтова і мурашина, пригнічують ріст патогенних мікроорганізмів і зменшують внаслідок цього продукцію азотовмісних токсичних речовин.
Таким чином, лактулоза у складі Экобола знижує ушкоджуючу дію антибіотиків на нормальну мікрофлору кишечника і ризики побічних ефектів, пов'язані з дисбіозах.
Дозування
Внутрішньо, до або після прийому їжі.
Дорослим і дітям старше 10 років (з масою тіла більше 40 кг) призначають 0.5 г 3 рази/добу; при тяжкому перебігу інфекції 0.75-1.0 г 3 рази/добу.

Дітям призначають у вигляді суспензії для прийому всередину: у віці 5-10 років 0.25 г; 3-5 років 0.125 г 3 рази/добу; при важкому перебігу інфекції-60 мг/кг ваги тіла 3 рази/добу.
При гострій неускладненій гонореї призначають 3 г одноразово; при лікуванні жінок рекомендується повторний прийом зазначеної дози.
При гострих інфекційних захворюваннях ШЛУНКОВО-кишкового тракту (паратифи, черевний тиф) та жовчних шляхів, при гінекологічних інфекційних захворюваннях дорослим 1.5-2 г 3 рази на добу або 1-1.5 г 4 рази/добу.
При лептоспірозі дорослим 0.5-0.75 г 4 рази/добу протягом 6-12 днів.
При сальмонеллоносительстве дорослим 1.5-2 г 3 рази/добу протягом 2-4 тижнів.
Для профілактики ендокардиту при малих хірургічних втручаннях дорослим 3-4 г за 1 год до проведення процедури. При необхідності призначають повторну дозу через 8-9 годин. У дітей дозу зменшують вдвічі. У пацієнтів з порушенням функції нирок при КК 15-40 мл/хв інтервал між прийомами збільшують до 12 годин; при кліренсі креатиніну нижче 10 мл/хв дозу зменшують на 15-50 %; при анурії максимальна доза 2 р/добу.
Лікарська взаємодія
Антациди, глюкозамін, проносні засоби, їжа, аміноглікозиди - уповільнюють і знижують абсорбцію; аскорбінова кислота підвищує абсорбцію. Бактерицидні антибіотики (в т. ч. аміноглікозиди, цефалоспорини, ванкоміцин, рифампіцин) - синергидное дію; бактеріостатичні препарати (макроліди, хлорамфенікол, линкозамиды, тетрацикліни, сульфаніламіди) - антагоністичну. Підвищує ефективність непрямих антикоагулянтів (пригнічуючи кишкову мікрофлору, знижує синтез вітаміну К та протромбіновий індекс); зменшує ефективність естрогенсодержащих пероральних контрацептивів, лікарських засобів, в процесі метаболізму яких утворюється пароаминобензойная кислота, етинілестрадіолу - ризик розвитку кровотеч "прориву". Діуретики, алопуринол, оксифенбутазон, фенілбутазон, нестероїдні протизапальні препарати, препарати, що блокують канальцеву секрецію - знижують канальцеву секрецію, підвищують концентрацію. Алопуринол підвищує ризик розвитку шкірного висипу. Зменшує кліренс і підвищує токсичність метотрексату. Посилює всмоктування дигоксину.
Вагітність та лактація
Препарат з обережністю застосовують при вагітності. Протипоказано застосування препарату при грудному вигодовуванні.
Побічні дії
З боку нервової системи: збудження, тривожність, безсоння, атаксія, сплутаність свідомості, зміна поведінки, депресія, периферична нейропатія, головний біль, запаморочення, судомні реакції.

З боку травної системи: дисбактеріоз, зміна смаку, блювота, нудота, діарея, стоматит, глосит, порушення функції печінки, помірне підвищення активності "печінкових" трансаміназ, псевдомембранозний ентероколіт.
З боку системи кровотворення: лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенічна пурпура, анемія.
Алергічні реакції: можливі кропив'янка, гіперемія шкіри, еритема, ангіоневротичний набряк, риніт, кон'юнктивіт; рідко - пропасниця, біль у суглобах, еозинофілія, ексфоліативний дерматит, поліформна ексудативна еритема, синдром Стівенса-Джонсона; реакції, подібні до сироваткової хвороби; у поодиноких випадках - анафілактичний шок.
Інші: утруднене дихання, тахікардія, інтерстиціальний нефрит, кандидоз піхви, суперінфекція (особливо у пацієнтів з хронічними захворюваннями або зниженою резистентністю організму).
Показання
Бактеріальні інфекції, спричинені чутливою мікрофлорою:
— інфекції дихальних шляхів і ЛОР-органів (синусит, фарингіт, тонзиліт, гострий середній отит; бронхіт, пневмонія);
— інфекції сечостатевої системи (пієлонефрит, пієліт, цистит, уретрит, гонорея, ендометрит, цервіцит);
— шлунково-кишкового тракту (ентероколіт, черевний тиф, холангіт, холецистит);
— інфекції шкіри і м'яких тканин (бешиха, імпетиго, вторинно інфіковані дерматози);
— лептоспіроз;
— лістеріоз;
— хвороба Лайма (бореліоз);
— дизентерія;
— сальмонельоз, сальмонеллоносительство;
— ендокардит (профілактика).
Протипоказання
— гіперчутливість (у т.ч. до ін пеніцилінів, цефалоспоринів, карбапенемів);
— алергічний діатез;
— бронхіальна астма;
— поліноз;
— інфекційний мононуклеоз;
— лімфолейкоз;
— печінкова недостатність;
— захворювання шлунково-кишкового тракту в анамнезі (особливо коліт, пов'язаний із застосуванням антибіотиків);
— період лактації;
— дитячий вік до 3-х років (для даної лікарської форми);
— з обережністю: вагітність, ниркова недостатність, кровотечі в анамнезі, алергічні реакції (у т. ч. в анамнезі).
Особливі вказівки
При курсовому лікуванні необхідно проводити контроль за станом функції органів кровотворення, печінки та нирок.
Можливий розвиток суперінфекції за рахунок зростання резистентної до Амоксициліну мікрофлори, що вимагає відповідної зміни антибактеріальної терапії.
При лікуванні хворих з бактеріємією можливий розвиток реакції эндотоксического шоку (реакція Яриша-Герксгеймера).
У пацієнтів, що мають підвищену чутливість до пеніцилінів, можливі перехресні алергічні реакції з цефалоспориновими антибіотиками.
При лікуванні легкої діареї на фоні курсового лікування слід уникати протидіарейний препаратів, що знижують перистальтику кишечнику. При тяжкій діареї необхідна консультація фахівця.
Лікування обов'язково триває ще 48-72 год після зникнення клінічних ознак захворювання.
При одночасному застосуванні естрогенсодержащих пероральних контрацептивів і амоксициліну, слід по можливості використовувати інші чи додаткові методи контрацепції.
Препарат з обережністю призначають хворим з нирковою недостасточностью.
Протипоказаний при печінковій недостатності.