ФармакокінетикаПри прийомі всередину всмоктується близько 60% еналаприлу максимальні концентрації еналаприлу у сироватці спостерігається через годину після прийому. Прийом їжі не впливає на всмоктування.Після всмоктування при пероральному введенні еналаприл швидко і більшою мірою гідролізується до эналаприлата, сильного інгібітора ангіотензин-перетворюючого ферменту. Максимальні концентрації эналаприлата в сироватці спостерігається через 3-4 години після прийому внутрішньо таблетки еналаприлу. У пацієнтів з нормальною функцією нирок стабільні концентрації в сироватці досягалися після 4-х днів прийому препарату. Эналаприлат легко проходить через гістогематичні бар'єри, виключаючи гематоенцефалічний бар'єр, невелика кількість проникає крізь плаценту і в грудне молоко.Період напіввиведення эналаприлата становить 11 годин. Переважно нирками — 60% (20% у вигляді еналаприлу та 40% - у вигляді эналаприлата), через кишечник – 33%, (6% - у вигляді еналаприлу, 27% - у вигляді эналаприлата).Видаляється під час гемодіалізу (швидкість 62 мл/хв) та перитонеальному діалізі.Максимальний ефект препарату відзначається через 6-8 годин. Ефект зберігається протягом 24 годин. Максимальний клінічний ефект досягається через 2-4 тижні.Ниркова недостаточностьВоздействие еналаприлу та эналаприлата у пацієнтів з нирковою недостатністю збільшується. У пацієнтів з легким або середнім ступенем ниркової недостатності (кліренс креатиніну 40-60 мл/хв) AUC эналаприлата в рівноважному стані приблизно у два рази вище, ніж у пацієнтів з нормальною функцією нирок після прийому дози 5 мг один раз в день. При тяжкій нирковій недостатності (кліренс креатиніну 30 мл/хв) AUC зростає приблизно в 8 разів. Крім того, при цьому збільшується період напіввиведення эналаприлата після тривалого прийому еналаприлу малеату і збільшується час досягнення рівноважного стану. Эналаприлат можна вивести із загального кровообігу шляхом гемодіалізу. Діалізний кліренс становить 62 мл/хв. Фармакодинаміка Еналаприлу малеат є діючою речовиною препарату Эднит®.. Після всмоктування, еналаприл гідролізується до эналаприлата, який інгібує АПФ. Ангіотензин-перетворює фермент (АПФ) – це пептидилдипептидаза каталізує перетворення ангіотензину I в судинозвужувальна речовина, ангіотензин II. Інгібування АПФ призводить до зниження рівня ангіотензину II у плазмі, що викликає збільшення активності реніну у плазмі крові (завдяки скасуванню блокування вивільнення реніну за механізмом негативного зворотного зв'язку) і зниження секреції альдостерону. АПФ ідентичний кининазе II, тому Эднит® також може блокувати деградацію брадикініну, пептиду з сильним судинорозширювальною дією. Оскільки вважається, що механізм зниження Эднитом® артеріального тиску – це пригнічення ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, Эднит® має антигіпертензивну дію навіть у пацієнтів з артеріальною гіпертензію з низьким рівнем реніну. Прийом Эднита® пацієнтами з артеріальною гіпертензією призводить до зниження кров'яного тиску як у положенні лежачи, так і в положенні сидячи, без значного збільшення частоти серцевих скорочень. Симптоматична постуральна артеріальна гіпотензія спостерігається нечасто. У деяких пацієнтів оптимальне зниження кров'яного тиску спостерігається через кілька тижнів терапії. Різка відміна Эднита® не призводить до швидкого збільшення артеріального тиску. Ефективне пригнічення активності АПФ зазвичай настає через 2-4 години після прийому внутрішньо індивідуально підібраної дози Эднита®. Початок антигіпертензивної дії зазвичай фіксується через одну годину, а максимальне зниження артеріального тиску – через 4-6 годин після прийому препарату. Тривалість ефекту залежить від дози. Проте було показано, що при прийомі препарату в рекомендованих дозах його антигіпертензивну і гемодинамічну дію зберігалося протягом не менше 24 годин. У дослідженнях гемодинаміки за участю пацієнтів з есенціальною артеріальною гіпертензією зниження кров'яного тиску супроводжувалося зниженням периферичного судинного опору зі збільшенням серцевого викиду і невеликим або нульовим зміною частоти серцевих скорочень. Після прийому Эднита® спостерігалося збільшення ниркового кровотоку, швидкість гломерулярної фільтрації не змінювалася. Ознак затримки натрію або води не спостерігалося. Однак у пацієнтів з низькою швидкістю гломерулярної фільтрації до початку лікування вона звичайно зростала в ході терапії. У короткострокових клінічних дослідженнях за участю пацієнтів із захворюванням нирок, які страждають і не страждають на цукровий діабет, після прийому Эднита® спостерігалося зниження вмісту альбуміну та IgG в сечі, а також загального білка в сечі. У пацієнтів, які страждають серцевою недостатністю і приймають препарати дигіталісу і діуретики, лікування препаратом Эднит® було асоційоване зі зниженням периферичного судинного опору і кров'яного тиску. Серцевий викид підвищувався, в той час як частота серцевих скорочень (яка зазвичай підвищена у пацієнтів з серцевою недостатністю) знижувалася. Тиск у кінцевих легеневих капілярах також було знижено. Поліпшувалася переносимість фізичного навантаження та ступінь тяжкості серцевої недостатності за критеріями Нью-йоркської кардіологічної асоціації (NYHA). В ході тривалої терапії ці ефекти зберігалися. У пацієнтів із серцевою недостатністю легкого або середнього ступеня тяжкості Эднит® уповільнював прогресування дилятації серця/серцевої недостатності, що підтверджується зниженням кінцевого діастолічного та систолічного об'єму лівого шлуночка і збільшенням фракції викиду. Застосування Эднита® після інфаркту міокарда може попередити розвиток дисфункції лівого шлуночка і серцевої недостатності. Эднит® чинить благопрятный ефект на мозковий кровообіг у хворих з гіпертензією і хронічним захворюванням мозкових судин. Показання до застосування - есенціальна гіпертонія будь-якого ступеня тяжкості - реноваскулярна гіпертензія (у складі комбінованої терапії) - серцева недостатність - профілактика ішемії міокарда та симптоматичної серцевої недостатності у хворих з безсимптомною дисфункцією лівого шлуночка (фракція викиду ≤35%) Побічні дії Дуже часто (>1/10) -запаморочення, порушення зору - астенія -кашель - нудота Часто (>1/100 до <1/10) - головний біль - депресія -гіперкаліємія - дисгевзія (збочення смакових відчуттів) - стенокардія, біль у грудях, аритмія, тахікардія - синкопе, артеріальна гіпотензія (у тому числі ортостатична гіпотензія) - диспное - діарея, біль у животі - висип, гіперчутливість/ангіоневротичний набряк (обличчя, кінцівок, губ, язика, голосової щілини та/або гортані) - втома - збільшення вмісту креатиніну в крові Нечасто (>1/1 000 до <1/100) - анемія (включаючи апластичну та гемолітичну ) - гіпоглікемія, гіпонатріємія - підвищена збудливість - сплутана стан свідомості, сонливість, безсоння, парестезія - дзвін у вухах - припливи, інфаркт міокарда, гостре порушення мозкового кровообігу (можливо, внаслідок вираженої артеріальної гіпотензії у пацієнтів групи високого ризику) - ринорея, біль у горлі, хрипота, бронхоспазм/астма - непрохідність кишечнику, панкреатит, блювання, диспепсія, запор,гастрит, сухість у роті, пептична виразка - гіпергідроз, свербіж, кропив'янка, алопеція - м'язові судоми, порушення функції нирок, ниркова недостатність, протеїнурія - імпотенція - нездужання, гіпертермія - збільшення вмісту сечовини в крові - Рідко (>1/10 000 до <1/1 000) - нейтропенія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз, пригнічення діяльності кісткового мозку, панцитопенія, лімфаденопатія, аутоімунні порушення системи крові - незвичайні сновидіння, порушення сну, синдром Рейно - легеневі інфільтрати, риніт, алергічний альвеоліт/ еозинофільна пневмонія - стоматит/афтозні виразки слизової оболонки щоки, глосит - печінкова недостатність, гепатит (гепато-целлюлярний або холестатичний), гепатит, (в т. ч. некроз печінки), холестаз (в т.ч. з жовтяницею) - мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, ексфоліативний дерматит, токсичний епідермальний некроліз, пемфігус, еритродермія - олігурія - гінекомастія, зниження гемоглобіну, зниження гематокриту, підвищення активності «печінкових» ферментів, збільшення вмісту білірубіну в крові - Дуже рідко (1/10,000) - ангіоневротичний набряк тонкої кишки Протипоказання - підвищена чутливість до активної речовини або будь-якої з допоміжних речовин. - ангіоневротичний набряк в анамнезі, пов'язаний з попереднім застосуванням інгібіторів АПФ (алергічна реакція з різким набряком губ, обличчя, шиї і, можливо рук, ніг, супроводжується задухою і захриплістю голосу) - вагітність і період лактації - дитячий та підлітковий вік до 18 років - трансплантація нирок - одночасний прийом літію та еналаприлу Лікарські взаємодії При одночасному прийомі тіазидних діуретиків і Эднита® їх гіпотензивний ефект, принаймні, підсумовується. Эднит® може знизити або попередити розвиток гіпокаліємії, викликану тіазидними діуретиками. Калійзберігаючі діуретики або харчові добавки з калієм Інгібітори АПФ зменшують втрату калію, що спричинюється прийомом діуретиків. Калійзберігаючі діуретики (напр., спіронолактон, триамтерен або амілорид), харчові добавки з калієм або містять калій замінники хлориду натрію можуть викликати значуще збільшення вмісту калію в сироватці крові. Якщо внаслідок вираженої гіпокаліємії показаний супутній прийом цих препаратів, їх слід призначати з обережністю і часто контролювати вміст калію в сироватці крові Діуретики (тіазидні або петльові) Попереднє лікування високими дозами діуретиків може призвести до дегідратації і ризику артеріальної гіпотензії при початку прийому Эднита®. Гіпотензивний ефект може бути зменшений шляхом відміни діуретика, збільшення ОЦК або прийому солі або початку терапії еналаприлом з низьких доз. Інші антигіпертензивні засоби Одночасний прийом цих засобів може посилити гіпотензивну дію Эднита®. Одночасний прийом нітрогліцерину та інших нітратів або інших судинорозширювальних засобів може призвести до ще більшого зниження артеріального тиску. Препарати літію Повідомлялося про зворотнє збільшення концентрації літію в сироватці крові і токсичні ефекти при одночасному застосуванні препаратів літію та інгібіторів АПФ. Одночасний прийом діуретиків та інгібіторів АПФ може призвести до ще більшого збільшення концентрації літію і збільшити ризик токсичної дії літію. Одночасний прийом препаратів літію і Эднита®. не рекомендується, а при необхідності такої комбінації слід ретельно контролювати вміст літію у сироватці крові. Трициклічні антидепресанти/нейролептики/анестетики/наркотичні засоби Одночасний прийом інгібіторів АПФ і деяких анестетиків, трициклічних антидепресантів та нейролептиків може призвести до ще більшого зниження артеріального тиску. Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), у тому числі ацетилсаліцилова кислота в дозі 3 г/добу Тривалий прийом НПЗП може призвести до зниження антигіпертензивного ефекту інгібіторів АПФ. НПЗЗ та інгібітори АПФ мають адитивний ефект на збільшення вмісту калію у сироватці крові, що може призвести до погіршення функції нирок. Ці ефекти зазвичай оборотні. У рідкісних випадках розвивається гостра ниркова недостатність, особливо велика ймовірність такої реакції у пацієнтів з порушеною функцією нирок, наприклад, у пацієнтів літнього віку або страждають від зневоднення. Симпатоміметики Симпатоміметики можуть знижувати антигіпертензивну дію інгібіторів АПФ. Протидіабетичні засоби Результати епідеміологічних досліджень дозволяють припустити, що одночасний прийом інгібіторів АПФ та протидіабетичних засобів (інсуліни, пероральні гіпоглікемічні засоби) може призвести до посилення гіпоглікемічної дії з ризиком гіпоглікемії. Цей ефект найбільш імовірний протягом перших тижнів комбінованої терапії, а також у пацієнтів з нирковою недостатністю. Ацетилсаліцилова кислота, тромболітики та бета-блокатори Эднит® можна безпечно застосовувати одночасно з ацетилсаліциловою кислотою (у дозах, що використовуються в кардіології), тромболітиками, бета-блокаторами. Особливі вказівки Алкоголь Прийом алкоголю посилює гіпотензивний ефект інгібіторів АПФ. Симптоматична артеріальна гіпотензія У пацієнтів з артеріальною гіпертензією, які отримують Эднит®, симптоматична артеріальна гіпотензія спостерігається частіше, якщо у пацієнта знижений ОЦК, наприклад, при прийомі діуретиків, обмеження споживання солі з їжею, проведенні гемодіалізу, діареї або блюванні. Симптоматична артеріальна гіпотензія спостерігалася у хворих з серцевою недостатністю, з супутньою нирковою недостатністю (або без такої). Її виникнення найбільш імовірно у пацієнтів з тяжкою серцевою недостатністю, які приймають петльові діуретики у високих дозах, в результаті чого розвивається гіпонатріємія або функціональна ниркова недостатність. Лікування цих пацієнтів слід розпочинати під наглядом лікаря, а також ретельно контролювати їх стан при коригуванні дози Эднита® та/або діуретика. Аналогічний підхід варто застосовувати при лікуванні пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ішемічними порушеннями мозкового кровообігу, у яких різке зниження кров'яного тиску може призвести до інфаркту міокарда або інсульту. У випадку артеріальної гіпотензії пацієнта слід покласти на спину і при необхідності зробити внутрішньовенне вливання фізіологічного розчину. Минуща артеріальна гіпотензія не є протипоказанням для подальшого лікування, яке можна проводити у звичайному режимі, якщо після нормалізації об'єму циркулюючої крові кров'яний тиск також збільшується. У пацієнтів із серцевою недостатністю з нормальним або низьким кров'яним тиском при прийомі Эднита® може спостерігатися додаткове зниження системного артеріального тиску. Цей ефект відомий і зазвичай не є причиною для припинення лікування. При розвитку клінічних проявів артеріальної гіпотензії може виникнути необхідність у зниженні дози та/або відміни діуретика та/або Эднита®. Стеноз аортального або мітрального клапана/ гіпертрофічна кардіоміопатія Як і всі судинорозширювальні засоби, інгібітори АПФ слід з обережністю призначати пацієнтам з обструкцією клапанів або вихідного тракту лівого шлуночка та уникати їх прийому у разі кардіогенного шоку та гемодинамічно значущої обструкції. Порушення функції нирок У разі порушення функції нирок (кліренс креатиніну < 80 мл/хв) початкову дозу Эднита® слід скоригувати відповідно з кліренсом креатиніну пацієнта, а потім – у відповідності з відповіддю пацієнта на лікування. Загальноприйнятою практикою при лікуванні таких пацієнтів є регулярний контроль вмісту калію та креатиніну сироватки крові. При терапії Эднитом® відзначені випадки ниркової недостатності, переважно у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю або раніше діагностованою хворобою нирок, в тому числі, зі стенозом ниркових артерій. При ранній діагностиці і правильному лікуванні ниркова недостатність, асоційована з терапією Эднитом®, зазвичай повністю проходить. У деяких пацієнтів з артеріальною гіпертензією, у яких раніше не було діагностовано захворювання нирок, спостерігалося збільшення вмісту сечовини і креатиніну крові при призначенні Эднита® одночасно з діуретиком. Можуть знадобитися зниження дози Эднита® та/або відміна діуретика. У цій ситуації збільшується ймовірність розвитку супутнього стенозу ниркових артерій. Реноваскулярна гіпертензія Існує ризик розвитку артеріальної гіпотензії та ниркової недостатності у пацієнтів з билатеральным стенозом ниркових артерій або стенозом артерії єдиної нирки, що приймають інгібітори АПФ. Погіршення функції нирок може розвинутися на тлі невеликого зміни кліренсу креатиніну. У цих пацієнтів лікування слід починати з низьких доз під суворим наглядом лікаря, з обережністю фіксуючи дозу і контролюючи функцію нирок. Трансплантація нирок Є невеликий досвід призначення еналаприлу пацієнтам, які недавно перенесли трансплантацію нирки. З цієї причини призначення Эднита® таким пацієнтам не рекомендується. Печінкова недостатність На тлі прийому інгібіторів АПФ у поодиноких випадках розвивався синдром, який розпочинався з холестатичної жовтяниці, що перетікає в блискавичний некротичний гепатит і (іноді) смерть. Механізм цього синдрому не відомий. Якщо у пацієнта, що одержує інгібітор АПФ розвивається жовтяниця або значно підвищується активність «печінкових» ферментів, слід відмінити інгібітор АПФ і призначити відповідне лікування. Нейтропенія/агранулоцитоз, тромбоцитопенія, анемія У деяких пацієнтів, які отримували інгібітори АПФ, були відзначені нейтропенія/агранулоцитоз, тромбоцитопенія і анемія. У пацієнтів з нормальною функцією нирок без інших ускладнюючих факторів нейтропенія розвивається рідко. Эднит® слід з великою обережністю призначати пацієнтам з колагенозом, які приймають імунодепресанти, алопуринол або прокаїнамід, або з декількома з перерахованих ускладнюючих факторів, особливо, якщо у пацієнта вже порушена функція нирок. У деяких з цих пацієнтів розвивалися серйозні інфекції, які, в ряді випадків, не піддавалися інтенсивної антибіотикотерапії. При призначенні Эднита® таким пацієнтам рекомендується періодичний контроль вмісту лейкоцитів у крові, і пацієнт повинен повідомляти лікаря про будь-яку ознаку інфекції. Гіперчутливість/ангіоневротичний набряк У пацієнтів, які отримували інгібітори ангіотензин-перетворюючого ферменту, спостерігалися ангіоневротичний набряк обличчя, кінцівок, губ, язика, голосової щілини та/або гортані. Набряк може розвинутися в будь-який момент лікування. У таких випадках слід терміново відмінити Эднит® і контролювати стан пацієнта. Перед випискою пацієнта повинна бути впевненість в повному зникнення всіх симптомів. У разі набряку тільки обличчя і губ лікування звичайно не потрібно, хоча антигістамінні препарати сприяють зникненню цих симптомів. Ангіоневротичний набряк гортані може призвести до летального результату. Якщо набряк зачіпає язик, голосову щілину або гортань, це може призвести до обструкції дихальних шляхів, тому треба негайно починати відповідну терапію, наприклад, підшкірні ін'єкції розчину епінефрину 1:1000 (0,3 мл - 0,5 мл), і приймати заходи по запобіганню обструкції дихальних шляхів. У пацієнтів, які раніше перенесли ангіоневротичний набряк з якоїсь іншої причини, при прийомі інгібітора АПФ ризик ангіоневротичного набряку може зростати. Анафілактичні реакції під час Hymenoptera десенсибілізації У рідкісних випадках у пацієнтів, які приймають інгібітори АПФ під час Hymenoptera десенсибілізації, спостерігалися небезпечні для життя анафілактичні реакції. Цих реакцій вдавалося уникнути шляхом тимчасової відміни інгібітору АПФ на час десенсибілізації. Анафілактичні реакції в ході ЛПНЩ - аферезу У рідкісних випадках у пацієнтів, які приймають інгібітори АПФ у час аферезу ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ) з абсорбцією на декстран-сульфат, спостерігалися небезпечні для життя анафілактичні реакції. Цих реакцій вдавалося уникнути шляхом тимчасової відміни інгібітору АПФ під час ЛПНЩ-аферезу. Пацієнти на гемодіалізі Анафілактичні реакції спостерігались у пацієнтів на гемодіалізі з використанням мембран з високою проникністю (таких як AN 69®) при прийомі інгібітора АПФ. У цих пацієнтів слід розглянути можливість використання мембрани іншого типу або антигіпертензивного засобу іншого класу. Хворі на цукровий діабет У хворих на цукровий діабет, які отримують пероральні протидіабетичні засоби або інсулін, протягом першого місяця лікування інгібітором АПФ слід контролювати рівень глікемії. Кашель У деяких пацієнтів, які приймали інгібітори АПФ, спостерігався кашель. Кашель зазвичай непродуктивний, постійний і проходить після відміни лікування інгібіторами АПФ. При диференціальній діагностиці кашлю слід враховувати кашель, що виникає при прийомі інгібіторів АПФ. Хірургічні операції/анестезія У пацієнтів, що піддаються великому оперативному втручанню або дії анестезії, викликаної засобами, які знижують артеріальний тиск, Эднит® інгібує утворення ангіотензину II внаслідок компенсаторного вивільнення реніну. Якщо розвивається артеріальна гіпотензія, спричинена цим механізмом, її можна скоректувати шляхом збільшення об'єму циркулюючої крові. Гіперкаліємія У деяких пацієнтів, які приймають інгібітори АПФ було відзначено збільшення вмісту калію сироватки крові. У групі ризику розвитку гіперкаліємії знаходяться пацієнти з нирковою недостатністю, цукровим діабетом, а також пацієнти, які одночасно приймають калійзберігаючі діуретики, добавки з калієм або містять калій замінники хлориду натрію; або пацієнти, які приймають інші лікарські препарати, що викликають збільшення вмісту калію у сироватці крові (наприклад, гепарин). Якщо одночасний прийом вищезазначених засобів вважається доцільним, рекомендується постійно контролювати вміст калію сироватки крові. Лактоза У випадку непереносимості лактози слід враховувати, що одна таблетка 2,5 мг містить 102 мг лактози моногідрату, таблетка 5 мг – 100 мг, таблетка 10 мг – 95 мг, і таблетка 20 мг – 90 мг лактози моногідрату. Особливості впливу лікарського засобу на здатність керувати транспортними засобами та потенційно небезпечними механізмами Эднит® може впливати на здатність керування автомобілем та на роботу з механізмами, особливо на початку лікування. Отже, слід індивідуально підібрати режим прийому препарату, який не заважав би водінню автомобіля та видами діяльності з підвищеним ризиком травматизму, з урахуванням виникнення раптового запаморочення і втоми. Передозування Симптоми: виражена артеріальна гіпотензія, аж до розвитку колапсу, гостра судинна недостатність, порушення електролітного балансу, ниркова недостатність, гіпервентиляція, тахікардія, прискорене серцебиття, брадикардія, запаморочення, тривога і кашель. Лікування: покласти хворого на спину і підняти йому ноги. По можливості, зробити внутрішньовенне вливання ангіотензину II та/або внутрішньовенне введення катехоламінів, промивання шлунка, прийом адсорбентів і натрію сульфату. Виведення препарату із загального кровообігу можна шляхом гемодіалізу. Кардіостимуляція показана при брадикардії, що не піддається іншого лікування, необхідний контроль основних показників життєдіяльності, змісту електролітів і креатиніну в сироватці крові. Умови зберіганняЗберігати при температурі від 15оС до 25оС. Зберігати в недоступному для дітей місці!
