Таблетки, вкриті плівковою оболонкою блідо-рожевого кольору, круглі, двоопуклі, з нанесеними сірими чорнилами написами "A/С" та "40/12.5" на одній стороні.
Клініко-фармакологічна група: Антигіпертензивний препарат Фармако-терапевтична група: Ангіотензину II антагоніст рецепторів Фармакологічна дія Фармакокінетика Показання — есенціальна гіпертензія (пацієнтам, яким показана комбінована терапія).
Коди МКХ-10Режим дозування Препарат Эдарби® Кло приймають внутрішньо 1 раз/добу незалежно від часу прийому їжі. Рекомендована початкова доза препарату Эдарби® Кло становить 40 мг азилсартана медоксомила 12.5 мг хлорталідону 1 раз/добу. При необхідності додаткового зниження артеріального тиску дозу препарату Эдарби® Кло можна збільшити до максимальної-40 мг азилсартана медоксомила 25 мг хлорталідону 1 раз/добу. Препарат Эдарби® Кло слід приймати щоденно, без перерви. У разі припинення лікування пацієнт повинен повідомити про це лікаря. У випадку пропуску прийому чергової дози пацієнту слід прийняти наступну дозу в звичайний час. Не слід приймати подвійну дозу препарату Эдарби® Кло. Синдром відміни при раптовому припиненні прийому азилсартана медоксомила після тривалої терапії (протягом 6 міс) не спостерігалося. Тим не менш, скасування препарату Эдарби® Кло після тривалого лікування слід проводити, по можливості, поступово. У пацієнтів літнього віку не потрібна корекція початкової дози препарату. Немає клінічного досвіду застосування препарату Эдарби® Кло у пацієнтів з артеріальною гіпертензією з порушенням функції нирок тяжкого ступеня (КК менше 30 мл/хв), тому застосовувати препарат у цієї категорії пацієнтів не рекомендується. У пацієнтів з порушеннями функції нирок легкого та середнього ступеня тяжкості (КК більше 30 мл/хв) не потрібна корекція режиму дозування. Не рекомендується застосування препарату у пацієнтів з порушеннями функції печінки тяжкого ступеня, оскільки відсутній клінічний досвід застосування. Внаслідок обмеженого досвіду застосування слід з обережністю застосовувати Эдарби® Кло у пацієнтів з порушеннями функції печінки легкого і середнього ступеня (менше 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю), оскільки навіть невеликі порушення водно-електролітного балансу при прийомі діуретиків можуть спровокувати печінкову кому. Рекомендується активно контролювати стан таких пацієнтів. У пацієнтів зі зниженим ОЦК перед початком застосування препарату Эдарби® Кло необхідно заповнити втрати рідини та електролітів. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією з тяжкою хронічною серцевою недостатністю (IV функціональний клас за класифікацією NYHA) слід з обережністю застосовувати Эдарби® Кло через відсутність клінічного досвіду застосування. У пацієнтів негроїдної раси корекція дози не потрібна, оскільки антигіпертензивну дію препарату Эдарби® Кло у даної категорії пацієнтів схоже з його дією у пацієнтів інших рас. Побічна дія Частота побічних реакцій визначалася у відповідності з рекомендаціями ВООЗ: дуже часто (>1/10); часто (>1/100, <1/10); нечасто (>1/1000, <1/100; рідко (>1/10 000, <1/1000); дуже рідко (<1/10 000), включаючи окремі повідомлення; неуточненої частоти (частота не може бути підрахована за наявними даними). З боку системи кровотворення: рідко - анемія. З боку нервової системи: часто - запаморочення, постуральне запаморочення; нечасто - синкопе, парестезія. З боку серцево-судинної системи: часто - надмірне зниження АТ. З боку травної системи: часто - діарея, нудота; нечасто - блювання. З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто - висипання, свербіж. З боку кістково-м'язової системи: нечасто - м'язові спазми. З боку обміну речовин: часто - гіперурикемія; нечасто - гіпокаліємія, гіперкаліємія, гіпонатріємія, загострення перебігу подагри. З боку лабораторних та інструментальних досліджень: дуже часто - підвищення концентрації креатиніну; часто - підвищення концентрації сечовини; нечасто - підвищення концентрації глюкози. Алергічні реакції: рідко - ангіоневротичний набряк. Інші: часто - підвищена втомлюваність, периферичні набряки. Азилсартана медоксомил (монотерапія) З боку нервової системи: часто - запаморочення; нечасто - головний біль. З боку серцево-судинної системи: нечасто - надмірне зниження АТ. З боку травної системи: часто - діарея; нечасто - нудота. З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто - висипання, свербіж. З боку кістково-м'язової системи: нечасто - м'язові спазми. З боку лабораторних та інструментальних досліджень: часто - підвищення активності КФК; нечасто - підвищення концентрації креатиніну, гіперурикемія. Алергічні реакції: рідко - ангіоневротичний набряк. Інші: нечасто - підвищена втомлюваність, периферичні набряки. Хлорталідон (монотерапія) З боку системи кровотворення: рідко - тромбоцитопенія, лейкопенія, агранулоцитоз, еозинофілія. З боку нервової системи: рідко - головний біль. З боку серцево-судинної системи: часто - надмірне зниження АТ; рідко - артимия. З боку дихальної системи: рідко - алергічний набряк легенів. З боку травної системи: часто - втрата апетиту, шлунково-кишкові розлади; рідко - запор, болі в животі, внутрішньопечінковий холестаз або жовтяниця; дуже рідко - панкреатит. З боку сечовидільної системи: рідко - алергічний інтерстиціальний нефрит. З боку шкіри та підшкірних тканин: рідко - фотосенсибілізація, шкірний васкуліт. З боку обміну речовин: дуже часто - гіперліпідемія, гіпокаліємія; часто - гіпомагніємія; рідко - гіперкальціємія, глюкозурія, декомпенсація існуючого цукрового діабету; дуже рідко - гіпохлоремічний алкалоз. Алергічні реакції: часто - кропив'янка. Інші: часто - зниження потенції. Опис окремих побічних реакцій При одночасному застосуванні азилсартана медоксомила з хлорталидоном частота побічних реакцій - надмірне зниження АТ і підвищення концентрації креатиніну - збільшується по частоті зустрічальності: з "нечасто" до "часто". Це пов'язано з більш ефективним зниженням АТ порівняно з монотерапією азилсартана медоксомилом. Більшість цих ефектів були короткочасними або не прогресуючими, поки пацієнти продовжували терапію. Після відміни препарату більшість випадків збільшення концентрації креатиніну, не що проходили під час лікування, були оборотними. Підвищення концентрації сечової кислоти при застосуванні препарату Эдарби® Кло обумовлена вхідними в його склад хлорталидоном і залежить від дози діуретика. Повідомлення про розвиток подагри були нечастими навіть при тривалій терапії. При одночасному застосуванні азилсартана медоксомила з хлорталидоном частота виникнення гіпокаліємії знижується. Якщо будь-які із зазначених в інструкції побічних ефектів посилюються або з'являються будь-які інші побічні ефекти, не зазначені в інструкції, пацієнту слід повідомити про це лікаря. Протипоказання до застосування — рефрактерна гіпокаліємія; — анурія; — одночасний прийом алискирена і алискиренсодержащих препаратів у пацієнтів з цукровим діабетом або помірним або тяжким порушенням функції нирок (СКФ менше 60 мл/хв/1.73 м2); — тяжкі форми цукрового діабету; — порушення функції печінки тяжкого ступеня (більше 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю), оскільки відсутній досвід застосування; — ниркова недостатність тяжкого ступеня (КК менше 30 мл/хв), оскільки відсутній досвід застосування; — вік до 18 років (ефективність і безпека не встановлені); — вагітність; — період лактації (грудного вигодовування); — підвищена чутливість до компонентів препарату. З обережністю: — важка хронічна серцева недостатність (IV функціональний клас за класифікацією NYHA); — порушення функції нирок (КК більше 30 мл/хв); — порушення функції печінки легкого і середнього ступеня (5-9 балів за шкалою Чайлд-П'ю); — двосторонній стеноз ниркових артерій, стеноз артерії єдиної функціонуючої нирки; — ішемічна кардіоміопатія; — ішемічні цереброваскулярні захворювання; — стан після трансплантації нирки; — стани, що супроводжуються зниженням ОЦК (у т. ч. блювання, діарея, застосування діуретиків у високих дозах), а також у пацієнтів, які дотримуються дієти з обмеженням кухонної солі; — первинний гіперальдостеронізм; — гіперурикемія, подагра; — бронхіальна астма; — системний червоний вовчак; — стеноз аортального і мітрального клапана; — гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія (ГОКМП); — вік старше 75 років; — гіпокаліємія. Застосування при вагітності і годуванні грудьми Досвід застосування препарату Эдарби® Кло у вагітних жінок відсутній. Застосування препарату при вагітності і в період грудного вигодовування не рекомендується. У новонароджених, матері яких отримували терапію азилсартана медоксомилом, може розвинутися артеріальна гіпотензія, у зв'язку з чим новонароджені повинні перебувати під ретельним медичним наглядом. Хлорталідон проникає через плацентарний бар'єр у пуповинну кров і може викликати жовтяницю плоду або новонародженого, тромбоцитопенію і також інші небажані реакції, зазначені у дорослих. Одразу після підтвердження вагітності слід припинити застосування препарату Эдарби® Кло і, якщо це необхідно, перейти на застосування препаратів з доведеною безпекою застосування при вагітності. Відсутні відомості щодо людини про здібності азилсартана і/або його метаболітів виділятися з грудним молоком. В експериментальних дослідженнях на тваринах виявлено, що азилсартан і його метаболіт M-II виділяються з молоком лактуючих щурів. Хлорталідон виводиться з грудним молоком. При необхідності застосування препарату Эдарби® Кло в період лактації необхідно припинити годування груддю, або припинити прийом препарату. Переважно застосування препаратів з доведеним профілем безпеки.
Застосування при порушеннях функції печінки Не рекомендується застосування препарату у пацієнтів з порушеннями функції печінки тяжкого ступеня через відсутність клінічного досвіду застосування. Внаслідок обмеженого досвіду застосування слід з обережністю застосовувати Эдарби® Кло у пацієнтів з порушеннями функції печінки легкого і середнього ступеня (менше 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю), оскільки навіть невеликі порушення водно-електролітного балансу при прийомі діуретиків можуть спровокувати печінкову кому. Рекомендується активно контролювати стан таких пацієнтів.
Застосування при порушеннях функції нирок Немає клінічного досвіду застосування препарату Эдарби® Кло у пацієнтів з артеріальною гіпертензією з порушенням функції нирок тяжкого ступеня (КК менше 30 мл/хв), тому застосовувати препарат у цієї категорії пацієнтів не рекомендується. У пацієнтів з порушеннями функції нирок легкого та середнього ступеня тяжкості (КК більше 30 мл/хв) не потрібна корекція режиму дозування.
Застосування у дітей Протипоказано застосування препарату у віці до 18 років (ефективність і безпека не встановлені).
Застосування у літніх пацієнтів У пацієнтів літнього віку не потрібна корекція початкової дози препарату. З обережністю слід призначати препарат пацієнтам у віці старше 75 років. Особливі вказівки Артеріальна гіпотензія на фоні порушення водно-електролітного балансу У пацієнтів зі зниженим ОЦК та/або з гіпонатріємією (внаслідок блювання, діареї, застосування діуретиків у великих дозах або дотримання дієти з обмеженням прийому повареної солі) може розвиватися клінічно значуща артеріальна гіпотензія після початку терапії препаратом Эдарби® Кло. Гіповолемію та водно-електролітний баланс слід відкоригувати перед початком лікування. Минуща артеріальна гіпотензія не є протипоказанням для подальшого лікування, яке може бути продовжено після стабілізації артеріального тиску. Порушення функції нирок У пацієнтів з порушенням функції нирок (КК більше 30 мл/хв) препарат слід застосовувати з обережністю. Рекомендується регулярно контролювати вміст калію і концентрацію креатиніну в сироватці крові. Таким пацієнтам потрібен ретельний підбір дози з постійним наглядом і контролем АТ. Підвищення концентрації креатиніну частіше відзначається у пацієнтів з помірним і тяжким порушенням функції нирок. Хлорталідон може спричинити азотемію. У разі прогресуючого погіршення функції нирок (підвищення азоту сечовини крові (АМК) рекомендується тимчасове припинення терапії діуретиками або їх повне скасування. Подвійна блокада РААС Пацієнти, у яких судинний тонус і функція нирок залежать у великій мірі від активності РААС (наприклад, у пацієнтів з тяжкою хронічною серцевою недостатністю (IV функціональний клас за класифікацією NYHA), нирковою недостатністю тяжкого ступеня або стенозом ниркових артерій), лікування лікарськими засобами, які діють на РААС, такими як інгібітори АПФ і АРА II, пов'язане з можливістю розвитку гострої гіпотензії, азотемії, олігурії або, в рідких випадках, гострої ниркової недостатності. Можливість розвитку перелічених ефектів не може бути виключена при застосуванні препарату Эдарби® Кло. Різке зниження АТ у пацієнтів з ішемічною кардіоміопатією або ішемічними цереброваскулярними захворюваннями може призводити до розвитку інфаркту міокарда або інсульту. Трансплантація нирки Дані про застосування препарату Эдарби® Кло у пацієнтів, що недавно перенесли трансплантацію нирки, відсутні. Порушення функції печінки Дані про клінічний досвід застосування препарату Эдарби® Кло у пацієнтів з порушеннями функції печінки тяжкого ступеня відсутні, тому застосування препарату у даної категорії пацієнтів не рекомендується. Внаслідок обмеженого досвіду застосування слід з обережністю застосовувати Эдарби® Кло у пацієнтів з порушеннями функції печінки легкого та помірного ступеня (менше 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю), оскільки навіть невеликі порушення водно-електролітного балансу при прийомі діуретиків можуть спровокувати печінкову кому. Рекомендується активно контролювати стан таких пацієнтів. Первинний гіперальдостеронізм Пацієнти з первинним гіперальдостеронізмом зазвичай резистентні до терапії антигіпертензивними препаратами, що впливають на РААС. У зв'язку з цим препарат Эдарби® Кло не рекомендується призначати таким пацієнтам. Гіпокаліємія При терапії хлорталидоном можливий розвиток гіпокаліємії. Необхідно регулярно контролювати вміст калію у сироватці крові. У пацієнтів, які приймають серцеві глікозиди, гіпокаліємія може привертати до аритмії. Стеноз аортального або мітрального клапана, гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія При призначенні препарату Эдарби® Кло пацієнтам з аортальним або мітральним стенозом або гіпертрофічною обструктивною кардіоміопатією необхідно дотримуватися обережності. Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами Необхідно дотримуватися обережності при керуванні транспортними засобами і роботі з механізмами, що потребують підвищеної уваги та швидкості реакції, т. к. при застосуванні препарату існує ризик розвитку запаморочення і підвищеної стомлюваності. Передозування Азилсартана медоксомил (монотерапія) Досвід застосування азилсартана медоксомила у дорослих у дозах до 320 мг/добу протягом 7 днів показує, що препарат добре переноситься. Симптоми: надмірне зниження АТ, запаморочення. Лікування: при надмірному зниженні артеріального тиску слід перевести пацієнта в горизонтальне положення з низьким узголів'ям; рекомендується проведення заходів щодо збільшення ОЦК і симптоматичної терапії. Азилсартан не виводиться з системного кровообігу шляхом діалізу. Хлорталідон (монотерапія) Симптоми: нудота, слабкість, запаморочення, порушення водно-електролітного балансу. Лікування: специфічного антидоту немає. При надмірному зниженні артеріального тиску слід промити шлунок; рекомендується проведення заходів з нормалізації водно-електролітного балансу (інфузійна терапія) та симптоматичної терапії. Лікарська взаємодія Було відзначене оборотне підвищення концентрації літію в сироватці крові і прояв токсичності під час одночасного застосування препаратів літію та діуретиків і препаратів літію з антагоністами рецепторів ангіотензину II (АРА II). Тому одночасне застосування препарату Эдарби® Кло в комбінації з препаратами літію не рекомендується. При необхідності застосування відповідної комбінованої терапії рекомендується регулярний контроль концентрації літію в сироватці крові. У пацієнтів літнього віку та у пацієнтів зі зниженим ОЦК (в т. ч. які отримують діуретики) або з порушеннями функції нирок одночасне застосування АРА II та НПЗП може призвести до порушення функції нирок аж до розвитку гострої ниркової недостатності. Тому на початку лікування пацієнтам рекомендується регулярний прийом достатньої кількості рідини та контроль функції нирок. При одночасному застосуванні АРА II та НПЗП, включаючи селективні інгібітори ЦОГ-2, ацетилсаліцилової кислоти (більше 3 г/добу) і неселективних НПЗП можливе послаблення антигіпертензивного ефекту. Подвійна блокада РААС антагоністами рецепторів ангіотензину II, інгібіторами АПФ або алискиреном пов'язана з підвищеним ризиком розвитку артеріальної гіпотензії, гіперкаліємії і порушенням функції нирок (включаючи гостру ниркову недостатність) порівняно з монотерапією. Одночасне застосування серцевих глікозидів та діуретика може посилювати наслідки гіпокаліємії, такі як порушення серцевого ритму. Додаткова інформація по взаємодії азилсартана медоксомила Не спостерігалося фармакокінетичної взаємодії при одночасному застосуванні азилсартана медоксомила або азилсартана з амлодипіном, антацидними препаратами (алюмінію та магнію гідроксид), хлорталидоном, дигоксином, флуконазолом, глібенкламідом, кетоконазолом, метформіном і варфарином. Азилсартана медоксомил перетворюється в фармакологічно активний метаболіт азилсартан під час абсорбції з ШЛУНКОВО-кишкового тракту під дією ферменту карбоксиметиленбутенолидазы в кишці і печінки. Дослідження in vitro показали, що взаємодія, засноване на інгібування ферментів, є малоймовірним. Додаткова інформація по взаємодії хлорталідону Хлорталідон посилює дію курареподібних міорелаксантів та антигіпертензивних засобів (в т. ч. гуанетидину, метилдопи, бета-адреноблокаторів, вазодилатирующих засобів, блокаторів повільних кальцієвих каналів), інгібіторів МАО. Одночасне застосування хлорталідону з алопуринолом може призвести до збільшення частоти розвитку реакцій гіперчутливості на алопуринол. Хлорталідон може збільшувати ризик розвитку побічних реакцій, спричинених амантадином. Антихолінергічні препарати (наприклад, атропін, бипериден) можуть збільшувати біодоступність хлорталідону, знижуючи моторику ШКТ і евакуацію вмісту шлунка. Гипокалиемическое дію хлорталідону посилюється при одночасному застосуванні з кортикостероїдами, адренокортикотропного гормону, амфотерицином, бета2-адреноблокаторами, карбеноксолоном. Пацієнтам під час комбінованої терапії слід контролювати вміст калію в сироватці крові. Може знадобитися корекція (зниження або збільшення) дози гіпоглікемічних засобів для прийому всередину і інсуліну. Фармакологічні ефекти солей кальцію і вітаміну D можуть збільшуватися до клінічно значущого рівня при одночасному застосуванні з хлорталидоном. Одночасне застосування з циклоспорином може збільшувати ризик розвитку гіперурикемії і таких ускладнень як подагра. Колестирамін порушує всмоктування хлорталідону. Можливе зниження фармакологічного ефекту хлорталідону. Одночасне застосування хлорталідону з метотрексатом і циклофосфамідом може призвести до потенціювання фармакологічного ефекту протипухлинних препаратів. Умови і терміни зберігання Препарат слід зберігати в оригінальній упаковці у недоступному для дітей, сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25°С. Термін придатності - 3 роки.
