СКЛАДУ Таблетки 1 мг: 1 таблетка містить активної речовини доксазозина 1 мг (доксазозина мезилату 1,213 мг). Таблетки 2 мг:1 таблетка містить активної речовини доксазозина 2 мг (доксазозина мезилату 2,425 мг). Таблетки 4 мг:1 таблетка містить активної речовини доксазозина 4 мг (доксазозина мезилату 4,850 мг). Допоміжні речовини: лактоза, целюлоза мікрокристалічна гранульована, целюлоза мікрокристалічна, карбоксиметилкрахмал натрію (тип А), кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію лаурилсульфат, магнію стеарат. ОПИС Таблетки 1 мг: Круглі плоскі таблетки білого або майже білого кольору з гравіруванням "ZX 1" на одній із сторін. Таблетки 2 мг: Довгастої форми, двоопуклі таблетки білого або майже білого кольору, з гравіруванням "ZX 2" та рискою для ділення на одній із сторін. Таблетки 4 мг: Довгастої форми, двоопуклі таблетки білого або майже білого кольору, з гравіруванням "ZX 4" та рискою для ділення на одній із сторін. ФАРМАКОТЕРАПЕВТИЧНА ГРУПА Альфа 1 -адреноблокатор Код АТХ: С02СА04 ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ Фармакодинаміка Доброякісна гіперплазія передміхурової залози Призначення доксазозина хворим з симптомами доброякісної гіперплазії передміхурової залози (ДГПЗ призводить до значного поліпшення показників уродинаміки та зменшення проявів симптомів захворювання. Це дію препарату пов'язують із селективною блокадою альфа1-адренорецепторів, розташованих у м'язовій стромі та капсулі передміхурової залози, шийці сечового міхура. Доведено, що доксазозин є ефективним блокатором підтипу -1А альфа1-адренорецепторів, які становлять близько 70% усіх підтипів, альфа1-адренорецепторів, що знаходяться в передміхуровій залозі. Цим і пояснюється його дію у пацієнтів з ДГПЗ. Ефект лікування доксазозином і його безпеку доведені при тривалому застосуванні препарату (більше 48 місяців). Артеріальна гіпертензія Застосування доксазозина у хворих на артеріальну гіпертензію призводить до значного зниження артеріального тиску (АТ) внаслідок зменшення загального периферичного судинного опору. Поява цього ефекту пов'язують з селективною блокадою альфа1-адренорецепторів, розташованих у кровоносних судинах. При прийомі препарату 1 раз на добу клінічно значущий гіпотензивний ефект зберігається протягом 24 год, АТ знижується поступово; максимальний ефект зазвичай спостерігається через 2-6 год після прийому препарату всередину. На відміну від неселективних альфа-адреноблокаторів, при тривалому лікуванні звикання до препарату не розвивається. При проведенні підтримуючої терапії підвищення активності реніну плазми і тахікардія зустрічаються нечасто. Доксазозин сприятливо впливає на ліпідний профіль крові, значно підвищуючи співвідношення вмісту ліпопротеїдів високої щільності до загального холестерину (атерогенный індекс) і значно знижуючи вміст тригліцеридів та загального холестерину. Враховуючи встановлений зв'язок артеріальної гіпертензії та ліпідного профілю крові з ішемічною хворобою серця, нормалізація артеріального тиску та концентрації ліпідів на тлі прийому доксазозина призводять до зниження ризику розвитку ішемічної хвороби серця. Спостерігалося, що лікування доксазозином призводило до регресії гіпертрофії лівого шлуночка, пригнічення агрегації тромбоцитів і посилення активності тканинного активатора плазміногену. Крім того, встановлено, що доксазозин підвищує чутливість до інсуліну у пацієнтів з порушеною толерантністю до глюкози. Доксазозин не спричиняє побічних ефектів на обмін речовин і може застосовуватися у хворих бронхіальною астмою, цукровим діабетом, лівошлуночковою недостатністю і подагру. У контрольованих клінічних дослідженнях, проведених у хворих з артеріальною гіпертензією, лікування доксазозином супроводжувалося поліпшенням еректильної функції. Фармакокінетика Після прийому внутрішньо доксазозин добре всмоктується в шлунково-кишковому тракті (80-90%). Максимальна концентрація в плазмі крові досягається через 1 — 2 години після прийому. До 98 % зв'язується з білками плазми крові. Доксазозин піддається значній біотрансформації в печінці, метаболіти фармакологічною активністю не володіють. Біодоступність — 69-70% (пресистемный метаболізм). У пацієнтів з порушеною функцією печінки, а також при прийомі препаратів, здатних змінювати печінковий метаболізм, може порушуватися процес біотрансформації препарату. Виведення препарату з плазми є двофазним, з кінцевим періодом напіввиведення тривалістю 22 години. Необхідно дотримуватися обережності при призначенні доксазозина, так само як і інших лікарських засобів, що повністю піддаються біотрансформації у печінці, пацієнтам з порушеннями функції печінки (див. розділ «З обережністю»). Більша частина прийнятої всередину доксазозина виводиться у вигляді неактивних метаболітів через кишечник, менше 5% прийнятої дози виділяється в незміненому вигляді. Дослідження фармакокінетики у літніх хворих та у хворих із захворюваннями нирок не виявили суттєвих фармакокінетичних розходжень. ПОКАЗАННЯ ДО ЗАСТОСУВАННЯ • доброякісна гіперплазія передміхурової залози; • артеріальна гіпертензія (у складі комбінованої терапії). ПРОТИПОКАЗАННЯ • підвищена чутливість до хиназолинам, доксазозину або до будь-якого з допоміжних компонентів препарату; • вік до 18 років; • тяжка печінкова недостатність (відсутність досвіду застосування у даної категорії пацієнтів); • інфекції сечовивідних шляхів; • анурія; • прогресуюча ниркова недостатність; • артеріальна гіпотензія з ортостатическими порушеннями (у тому числі в анамнезі); • супутня обструкція верхніх сечовивідних шляхів; • камені в сечовому міхурі; • період грудного вигодовування (для лікування артеріальної гіпертензії); • непереносимість лактози, дефіциту лактази або глюкозо-галактозна мальабсорбція (у зв'язку з наявністю у складі лактози).
З обережністю При набряку легенів, викликаному стенозом мітрального клапана або аортальним стенозом; серцевої недостатності з підвищеним серцевим викидом; правошлуночкової недостатності, обумовленої емболією легеневої артерії або ексудативним перикардитом; лівошлуночкової недостатності з низьким тиском заповнення; порушеннях мозкового кровообігу; у пацієнтів літнього віку; одночасному застосуванні з інгібіторами фосфодіестерази 5-го типу (ФДЕ-5) (загроза виникнення симптоматичної артеріальної гіпотензії); печінкова недостатність; під час вагітності; при проведенні операції на катаракту.
Застосування препарату при вагітності і в період грудного вигодовування Хоча в експериментах на тваринах препарат не виявляв тератогенної дії, але при застосуванні його у надзвичайно великих дозах спостерігалось зниження виживання плода. Зазначені дози приблизно у 300 разів перевищували максимальні рекомендовані дози для людини. З-за відсутності адекватних добре контрольованих досліджень у вагітних жінок, безпека застосування препарату Доксазозин Зентіва під час вагітності ще не встановлена. У зв'язку з цим під час вагітності препарат Доксазозин Зентіва може бути призначено тільки у тих випадках, коли передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Доксазозин протипоказаний у період годування груддю, оскільки дослідження на тваринах показали, що доксазозин накопичується у молоці годуючих щурів, і немає ніякої інформації про виділення препарату у молоко годуючих жінок.
Матерям слід припинити грудне вигодовування, коли лікування доксазозином є необхідним. СПОСІБ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ДОЗИ Препарат Доксазозин Зентіва призначається всередину незалежно від прийому їжі і може прийматися як вранці, так і ввечері. Таблетку необхідно ковтати не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю води. Доброякісна гіперплазія передміхурової залози Рекомендована початкова доза препарату Доксазозин Зентіва становить 1 мг 1 раз на добу для того, щоб звести до мінімуму можливість розвитку постуральної гіпотензії та/або синкопальні стани (непритомність) (див. розділ «Особливі вказівки»). Залежно від індивідуальних особливостей показників уродинаміки та наявності симптомів ДГПЗ дозу можна збільшити до 2 мг, потім до 4 мг і до максимальної рекомендованої дози 8 мг. Рекомендований інтервал для підвищення дози становить 1-2 тижні. Зазвичай рекомендована доза дорівнює 2-4 мг 1 раз на добу. Артеріальна гіпертензія Дозування варіює від 1 до 16 мг на добу. Лікування рекомендується розпочинати з 1 мг 1 раз на добу, протягом 1 або 2 тижнів для того, щоб звести до мінімуму можливість розвитку постуральної гіпотензії та/або синкопальні стани (непритомність) (феномен «першої дози») (див. розділ «Особливі вказівки»). Після прийому першої дози, пацієнту необхідно моніторування АТ протягом 6-8 годин. Це потрібно у зв'язку з можливістю розвитку феномену «першої дози», особливо вираженою на фоні попереднього прийому діуретиків. Протягом наступних 1 або 2 тижнів доза може бути збільшена до 2 мг 1 раз на добу. Для досягнення бажаного зниження артеріального тиску, якщо необхідно, добову дозу слід збільшувати поступово, дотримуючись рівномірні інтервали до 4 мг, 8 мг і до максимальної — 16 мг, залежно від вираженості реакції пацієнта на прийом препарату. Зазвичай доза становить 2-4 мг 1 раз на добу. Якщо до терапії додається діуретик або інший гіпотензивний засіб необхідно коригувати дозу препарату Доксазозин Зентіва залежно від стану пацієнта з подальшим титруванням її під контролем лікаря. У разі якщо терапія препаратом Доксазозин Зентіва була перервана на кілька днів, відновлювати застосування препарату слід з початкової дози. Застосування у пацієнтів літнього віку. Коригування дози не потрібно. Застосування при нирковій недостатності. Фармакокінетика доксазозина у хворих з нирковою недостатністю не змінюється, а сам препарат не погіршує наявну ниркову дисфункцію, тому у таких хворих його застосовують у звичайних дозах. Застосування при печінковій недостатності. Застосовується з обережністю (див. розділ «Особливі вказівки). Застосування у дітей Прийом препарату Доксазозин Зентіва протипоказаний у дітей молодше 18 років через відсутність достатніх даних щодо ефективності і безпеки. Побічна дія Побічні реакції розділені по системно-органним класів у відповідності з класифікацією Медичного словника з нормативно-правової діяльності (MedDRA). Для визначення частоти виникнення побічних ефектів була використана класифікація ВООЗ: дуже часті (≥10 %); часті (≥1 % і <10 %); нечасті (≥0,1 % і <1 %); рідкісні (≥0,01 % та <0,1 %); дуже рідкісні (< 0,01 %); невідома частота (за наявними даними визначити частоту зустрічальності побічного ефекту не представляється можливим). Інфекційні та паразитарні захворювання: часті — інфекції дихальних шляхів, інфекції сечовивідних шляхів. Порушення з боку крові та лімфатичної системи: дуже рідко тромбоцитопенія, лейкопенія. Порушення з боку імунної системи: нечасті — алергічні лікарські реакції; дуже поодинокі - анафілактичні реакції. Порушення з боку обміну речовин і харчування: нечасті — анорексія, підвищений апетит, збільшення маси тіла, подагра. Порушення психіки: нечасті — збудження, неспокій, безсоння, тривога, депресія. Порушення з боку нервової системи: часто — сонливість, головний біль, запаморочення; нечасті — гіпестезії, тремор, непритомність, порушення мозкового кровообігу; дуже рідко — парестезії. Порушення з боку органа зору: дуже рідко — нечіткість зорового сприйняття; невідома частота - інтраопераційний синдром атонічної райдужки (варіант синдрому вузької зіниці). Порушення з боку органу слуху й лабіринтові порушення: часто — вертиго; нечасті — шум у вухах. Порушення з боку серця: часті — відчуття серцебиття, тахікардія; нечасті стенокардія, інфаркт міокарда; дуже рідко — брадикардія, аритмія. Порушення з боку судин: часті — виражене зниження артеріального тиску, постуральна гіпотензія; дуже рідко — «припливи» крові до шкіри обличчя. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: часті — задишка, риніт, кашель, задишка, бронхіт; нечасті — носова кровотеча; дуже поодинокі — бронхоспазм. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: часті — біль у животі, диспепсія, сухість слизової оболонки порожнини рота, нудота; нечасті — метеоризм, діарея, запор, блювання, гастроентерит. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: дуже рідко — холестаз, гепатит, жовтяниця. Вплив на результати лабораторних та інструментальних досліджень: дуже рідко - підвищення активності «печінкових» трансаміназ. Порушення з боку шкіри і підшкірних тканин: часто — шкірний свербіж; нечасті - висип; дуже рідкісні — пурпура, алопеція, кропив'янка. Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: часті — біль у спині, міалгія; нечасті — артралгія; нечасті — м'язові спазми, м'язова слабкість. Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: часті — цистит, нетримання сечі; нечасті — прискорене сечовипускання, дизурія, гематурія; рідкісні — поліурія; дуже рідкісні — ніктурія, збільшення добового діурезу. Порушення з боку статевих органів та молочних залоз: нечасті — імпотенція; дуже рідко — гінекомастія, пріапізм; невідома частота - ретроградна еякуляція. Загальні порушення і порушення в місці введення: часті — астенія, периферичні набряки, біль у грудях, грипоподібний синдром; нечасті — набряки обличчя, болі різної локалізації; дуже рідкісні — стомлюваність, нездужання. ПЕРЕДОЗУВАННЯ Симптоми: виражене зниження артеріального тиску, інколи супроводжується непритомністю. Лікування: хворого необхідно негайно покласти в горизонтальне положення, опустивши голову вниз, підняти ноги. При появі ознак передозування необхідно промити шлунок, призначити активоване вугілля, пацієнтам необхідно терміново звернутися до лікаря. Проводиться симптоматична терапія. Так як доксазозин у високій мірі пов'язаний з білками плазми крові, гемодіаліз не ефективний. ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ Сумісне застосування препарату Доксазозин Зентіва з інгібіторами фосфодіестерази — 5 (ФДЕ-5) у деяких пацієнтів може призвести до симптоматичної артеріальної гіпотензії (див. розділ «Особливі вказівки»). Не рекомендується приймати Доксазозин Зентіва одночасно з іншими блокаторами альфа1 - адренорецепторів. Доксазозин Зентіва посилює гіпотензивний ефект інших антигіпертензивних засобів. Проте не було відмічено несприятливої взаємодії при одночасному застосуванні доксазозина та тіазидних діуретиків, фуросеміду, бета - адреноблокаторів, блокаторів «повільних» кальцієвих каналів, інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ), антибіотиків, пероральних гіпоглікемічних засобів, непрямих антикоагулянтів і урикозуричних засобів. При одночасному застосуванні з індукторами мікросомального окислення в печінці можливе підвищення ефективності доксазозина, з інгібіторами — зниження. Нестероїдні протизапальні препарати (особливо індометацин), естрогени і симпатоміметичні засоби можуть знижувати гіпотензивну дію доксазозина. Усуваючи альфа-адреностимулюючу ефекти адреналіну, доксазозин може призводити до тахікардії та артеріальної гіпотензії. ОСОБЛИВІ ВКАЗІВКИ Як і при лікуванні будь-якими альфа1-адреноблокаторами, особливо на початку терапії, при лікуванні Доксазозином Зентіва у незначного відсотка пацієнтів може спостерігатися постуральна гіпотензія, проявлявшаяся запамороченням та слабкістю або ж втратою свідомості (непритомністю) (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). Перед початком лікування препаратом Доксазозин Зентіва пацієнта необхідно попередити, яким чином слід уникати симптомів розвитку по пральній гіпотензії, зокрема, необхідно утримуватися від швидких змін положення тіла. На початку лікування препаратом Доксазозин Зентіва пацієнтові слід дати рекомендації про необхідність дотримуватися обережності у разі появи слабкості або запаморочення. Препарат Доксазозин Зентіва слід застосовувати з обережністю у пацієнтів літнього віку у зв'язку з можливістю розвитку орто статичної гіпотензії. З віком збільшується ризик виникнення запаморочення, порушення зору і непритомності. Пацієнта необхідно проінформувати про збільшення ризику розвитку ортостатичної гіпотензії при вживанні алкоголю, тривалому стоянні або виконанні фізичних вправ, а також при жаркій погоді.
Доброякісна гіперплазія передміхурової залози (ДГПЗ). У хворих на ДГПЗ препарат можна призначати як при наявності артеріальної гіпертензії, так і при нормальному АТ. При застосуванні препарату у хворих з ДГПЗ з нормальним АТ зміна останнього несуттєво. При цьому у хворих з поєднанням артеріальну гіпертензію і ДГПЗ можливе застосування в якості монотерапії. Перед початком терапії ДГПЗ необхідно виключити її ракове переродження. Доксазозин не впливає на концентрацію простатспецифічного антигену (ПСА) в плазмі крові.
Інтраопераційний синдром атонічної райдужки Інтраопераційний синдром атонічної райдужки (варіант синдрому вузької зіниці), спостерігався у деяких пацієнтів при проведенні операції на катаракту, які отримують або отримували лікування альфа1-адреноблокаторами. Так як інтраопераційний синдром атонічної райдужки може призвести до почастішання ускладнень під час хірургічного втручання, необхідно попередити оперує хірурга про те, що альфа1-адреноблокатори приймаються на даний момент або приймалися раніше до операції.
Спільне застосування з інгібіторами ФДЕ-5 Слід дотримуватися обережності при сумісному застосуванні препарату Доксазозин Зентіва з інгібіторами ФДЕ-5, оскільки у деяких пацієнтів це може призвести до симптоматичної гіпотензії.
Порушення функції печінки Необхідно дотримуватися обережності при призначенні препарату Доксазозин Зентіва, так само як і інших лікарських засобів, що повністю піддаються біотрансформації у печінці, пацієнтам з порушенням функції печінки (див. розділ «Фармакокінетика»), уникаючи призначення максимальних доз. Препарат містить лактозу. Пацієнтам зі спадковою непереносимістю лактози, лактазною недостатністю Лаппа або глюкозо-галактозною мальабсорбцією препарат Доксазозин Зентіва протипоказаний.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами і механізмами Так як в період лікування препаратом Доксазозин Зентіва з боку нервової системи можуть виникати сонливість, запаморочення і непритомність, слід дотримуватися обережності при керуванні транспортними засобами і заняттями іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій. ФОРМА ВИПУСКУ Таблетки по 1, 2 і 4 мг. Таблетки 1 мг: По 15 таблеток у блістері з А1/ПВХ/ПВДХ. По 1 або 2 блістери в картонній пачці разом з інструкцією по застосуванню. Таблетки 2 мг: По 10 таблеток у блістері з А1/ПВХ/ПВДХ. По 1, 3 або 9 блістерів у картонній пачці разом з інструкцією по застосуванню. Таблетки 4 мг: По 10 таблеток у блістері з А1/ПВХ/ПВДХ. По 3, 9 або 10 блістерів у картонній пачці разом з інструкцією по застосуванню. УМОВИ ЗБЕРІГАННЯ Зберігати при температурі 10 — 25 ° С, в захищеному від світла місці . Зберігати в недоступному для дітей місці. ТЕРМІН ПРИДАТНОСТІ 3 роки. Препарат не можна застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці. УМОВИ ВІДПУСТКИ З АПТЕК За рецептом
