Опис діючої речовини (МНН): Диклофенак Фармакологічна дія: НПЗП, похідне фенілоцтової кислоти; чинить протизапальну, аналгетичну та жарознижувальну дію. Невибірково пригнічуючи ЦОГ1 і ЦОГ2, порушує метаболізм арахідонової кислоти, зменшує кількість Pg в осередку запалення. Найбільш ефективний при болях запального характеру. Як все НПЗП, препарат має антиагрегантну активність. Показання: Запальні і дегенеративні захворювання опорно-рухового апарату: ревматоїдний, псоріатичний, ювенільний хронічний артрит, анкілозуючий спондиліт (хвороба Бехтєрєва), невралгічна аміотрофія (хвороба Персонейджа-Тернера), остеоартроз, ревматизм, подагричний артрит (при гострому нападі подагри переважні швидкодіючі лікарські форми), артрит при хворобі Рейтера. Больовий синдром: головний (в т.ч. мігрень) і зубний біль, бурсит, тендиніт, люмбаго, ішіас, оссалгия, невралгія, міалгія, артралгія, радикуліт, при онкологічних захворюваннях, посттравматичний та післяопераційний больовий синдром, що супроводжується запаленням. Альгодисменорея; запальні процеси в малому тазі, в т.ч. аднексит; пологи (як анальгезирующего і токолітичного засоби). Інфекційно-запальні захворювання ЛОР органів з вираженим больовим синдромом (у складі комплексної терапії): фарингіт, тонзиліт, отит. Гарячковий синдром при "простудних" і інфекційних захворюваннях. Протипоказання: Гіперчутливість (у т.ч. до ін НПЗП), "аспіринова" астма, "аспіринова" тріада (сполучення бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа та приносових пазух і нестерпності АСК і ЛС піразолонового ряду), порушення кровотворення (лейкопенія та анемія), різні порушення згортання крові (у т.ч. гемофілія, подовження часу кровотечі, схильність до кровотеч), ерозивно-виразкові ураження ШКТ у фазі загострення, кровотечі з ШЛУНКОВО-кишкового тракту, вагітність, період лактації, молодший дитячий вік (до 6 років). При ректальному застосуванні: ректальні кровотечі, геморой, травма або запалення прямої кишки (у т.ч. ануса).C обережністю. Анемія, бронхіальна астма, декомпенсована ХСН, артеріальна гіпертензія, набряковий синдром, печінкова і/або ниркова недостатність, алкоголізм, дивертикуліт, ерозивно-виразкові захворювання ШЛУНКОВО-кишкового тракту поза загострення, цукровий діабет, похилий вік, післяопераційний період, індуковані гострі печінкові порфірії. Побічні дії: З боку органів травлення. Частіше 1% - абдомінальний біль або спазм, здуття живота, діарея, диспепсія, нудота, запор, метеоризм, підвищення активності "печінкових" трансаміназ, пептична виразка, в т.ч. з ускладненнями (перфорація, кровотеча), шлунково-кишкова кровотеча без виразки. Рідше 1% - блювання, жовтяниця, мелена, поява крові в калі, ураження стравоходу, афтозний стоматит, сухість слизових оболонок (у т. ч. порожнини рота), гепатит, гепатонекроз, цироз, гепаторенальный синдром, зміна апетиту, панкреатит (у т. ч. з супутнім гепатитом), коліт. З боку нервової системи. Частіше 1% - головний біль, запаморочення. Рідше 1% - порушення сну, сонливість, депресія, диплопія, тривожність, дратівливість, асептичний менінгіт, судоми, слабкість. З боку органів чуття. Частіше 1% - шум у вухах. Рідше 1% - нечіткість зорового сприйняття, порушення смаку, зниження слуху (у т.ч. необоротне), скотома. З боку шкірних покривів. Частіше 1% - шкірний висип, свербіж шкіри. Рідше 1% - алопеція, кропив'янка, екзема, токсичний дерматит, багатоформна ексудативна еритема (у т. ч. синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), фотосенсибілізація. З боку сечостатевої системи. Частіше 1% - затримка рідини. Рідше 1% - нефротичний синдром, протеїнурія, олігурія, інтерстиціальний нефрит, папілярний некроз, гостра ниркова недостатність, азотемія. З боку органів кровотворення. Рідше 1% - анемія (у т. ч. гемолітична та апластична), лейкопенія, тромбоцитопенія, еозинофілія, агранулоцитоз, тромбоцитопенічна пурпура. З боку дихальної системи. Рідше 1% - кашель, бронхоспазм, набряк гортані. З боку ССС. Рідше 1% - підвищення артеріального тиску, застійна серцева недостатність. Алергічні реакції. Рідше 1% - набряк губ і язика, анафілактоїдні реакції, анафілактичний шок (зазвичай розвивається стрімко).Передозування. Симптоми: запаморочення, головний біль, гіпервентиляція легенів, затьмарення свідомості, у дітей - міоклонічні судоми, нудота, блювання, біль у животі, кровотечі, порушення функції печінки і нирок. Лікування: промивання шлунка, активоване вугілля, симптоматична терапія, спрямована на усунення підвищення артеріального тиску, порушення функції нирок, судом, подразнення ШЛУНКОВО-кишкового тракту, пригнічення дихання. Форсований діурез, гемодіаліз малоефективні. Спосіб застосування та дози: Всередину, не розжовуючи, під час або після їжі, дорослим - по 25-50 мг 2-3 рази на добу. При досягненні оптимального терапевтичного ефекту дозу поступово зменшують і переходять на підтримуюче лікування в дозі 50 мг/добу. Максимальна добова доза - 150 мг. Для дітей старше 6 років і підлітків застосовуються тільки таблетки звичайної тривалості дії по 25 мг; добова доза - 2 мг/кг дитини. При ювенільному ревматоїдному артриті добова доза може бути збільшена до 3 мг/кг. Таблетки слід приймати цілими, не розжовуючи, натщесерце, з невеликою кількістю рідини. Диклофенак пролонгованої дії призначають по 100 мг 1 раз на добу (при дисменореї і нападах мігрені - до 200 мг/добу). При прийомі 100 мг ретард при необхідності збільшення добової дози до 150 мг можна додатково приймати по 1 таблетці звичайної (50 мг). В/в крапельно. Максимальна добова доза - 150 мг. Безпосередньо перед в/в введенням диклофенак (вміст 1 ампули - 75 мг) слід розвести в 100-500 мл 0.9% розчину NaCl або 5% розчину декстрози (попередньо додавши в інфузійні розчини розчин натрію гідрокарбонату - 0.5 мл 8.4% або 1 мл 4.2% розчину). В залежності від ступеня вираженості больового синдрому інфузію здійснюють протягом 30-180 хв З метою запобігання післяопераційних болів проводять інфузію "ударної" дозою препарату (25-50 мг за 15-60 хв). Надалі інфузію продовжують зі швидкістю 5 мг/год (до досягнення максимальної добової дози 150 мг). Для лікування гострих станів або купірування загострення хронічного захворювання можливо також в/м (одноразове) введення, подальше лікування продовжують пероральним призначенням диклофенаку з урахуванням максимальної добової дози - 150 мг (у т.ч. і в день ін'єкції). Ін'єкційний розчин вводиться глибоко в/м протягом не більше 2 тижнів. Ректально, по 50 мг 2 рази на добу або 100 мг 1 раз на добу. Напад мігрені - ректальні свічки в дозі 100 мг при перших ознаках нападу. При необхідності - повторно 100 мг.
