Фармакологічна дія НПЗП, похідне фенілоцтової кислоти. Диклоген чинить виражену протизапальну, аналгетичну та помірну жарознижувальну дію. Механізм дії пов'язаний з пригніченням активності ЦИКЛООКСИГЕНАЗИ - основного ферменту метаболізму арахідонової кислоти, що є попередником простагландинів, які відіграють головну роль у патогенезі запалення, болю і пропасниці. Аналгезуючу дію Диклогена зумовлене двома механізмами: периферичним (опосередковано, через пригнічення синтезу простагландинів) і центральним (за рахунок пригнічення синтезу простагландинів у центральній та периферичній нервовій системі). Показання Суглобовий синдром (ревматоїдний артрит, остеоартрит, анкілозуючий спондиліт, подагра), дегенеративні і хронічні запальні захворювання опорно-рухового апарату (остеохондроз, остеоартроз, периартропатии), посттравматичне запалення м'яких тканин і опорно-рухового апарату (розтягнення, удари). Болі в хребті, невралгії, міалгії, артралгії, больовий синдром і запалення після операцій і травм, больовий синдром при подагрі, мігрень, альгодисменорея, больовий синдром при аднекситі, проктиті, коліки (жовчна та ниркова), больовий синдром при інфекційно-запальних захворюваннях ЛОР-органів. Протипоказання Ерозивно-виразкові ураження ШКТ у фазі загострення, "аспіринова тріада", порушення кровотворення нез'ясованої етіології, підвищена чутливість до диклофенаку і компонентів застосованої лікарської форми, або інших НПЗЗ. Побічні дії З боку травної системи: нудота, блювання, анорексія, біль і неприємні відчуття в епігастральній ділянці, метеоризм, запор, діарея; в окремих випадках - ерозивно-виразкові ураження, кровотечі і перфорації ШКТ; рідко - порушення функції печінки. При ректальному введенні в поодиноких випадках відзначалися запалення товстої кишки з кровотечею, загострення виразкового коліту. З боку ЦНС і периферичної нервової системи: запаморочення, головний біль, збудження, безсоння, дратівливість, відчуття втоми; рідко - парестезії, порушення зору (розпливчастість, диплопія), шум у вухах, розлади сну, судоми, дратівливість, тремор, психічні порушення, депресія. З боку системи кровотворення: рідко - анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз. З боку сечовидільної системи: рідко - порушення функції нирок; у схильних пацієнтів можливі набряки. Дерматологічні реакції: рідко - випадання волосся. Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж; при застосуванні у формі очних крапель - свербіж, почервоніння, фотосенсибілізація. Місцеві реакції: у місці в/м введення можливо печіння, в окремих випадках - утворення інфільтрату, абсцесу, некроз жирової тканини; при ректальному введенні можливі місцеве подразнення, поява слизових виділень з домішкою крові, хвороблива дефекація; при зовнішньому застосуванні в поодиноких випадках - свербіж, почервоніння, висип, печіння; при місцевому застосуванні в офтальмології можливі швидкоминуче відчуття печіння та/або тимчасова нечіткість зору одразу після закапування. Спосіб застосування та дози Диклоген застосовують зовнішньо у дозі 2-4 г (в залежності від площі болючої ділянки) на уражене місце 3-4 рази/добу. Особливі вказівки Слід уникати потрапляння гелю Диклоген в очі і на слизові оболонки. Умови зберігання Препарат слід зберігати в недоступному для дітей місці при температурі не вище 25°C.
