Фармакологічна дія Диаглинид - пероральне гіпоглікемічну засіб, що стимулює вивільнення інсуліну з функціонуючих бета-клітин підшлункової залози. Блокує АТФ-залежні канали в мембранах бета-клітин за допомогою білків-мішеней, що призводить до деполяризації бета-клітин і відкриттю кальцієвих каналів. Підвищений приплив іонів кальцію індукує секрецію інсуліну. У хворих на цукровий діабет 2 типу инсулинотропный відповідь на прийом їжі спостерігається протягом 30 хв після прийому. Це забезпечує зниження концентрації глюкози в крові протягом усього періоду прийому їжі. При цьому концентрація репаглинида в плазмі швидко знижується, і через 4 години після прийому препарату в плазмі пацієнтів з діабетом 2 типу виявляються низькі концентрації репаглинида. При застосуванні репаглинида в діапазоні доз від 0,5 до 4 мг відзначається дозо-залежне зниження концентрації глюкози. Показання Цукровий діабет типу 2 (при неефективності дієти, зниження маси тіла і фізичних навантажень) в монотерапії або в комбінації з метформіном або тіазолідиндіонів у випадках, коли не вдається досягти задовільного контролю глікемії за допомогою монотерапії репаглинидом або метформіном або тіазолідиндіонів. Протипоказання відома підвищена чутливість до репаглиниду або до будь-якого з компонентів препарату; цукровий діабет 1 типу; діабетичний кетоацидоз; діабетична прекома і кома; інфекційні захворювання, великі хірургічні втручання та інші стани, що вимагають проведення інсулінотерапії; тяжке порушення функції печінки; одночасне призначення гемфиброзила; дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція; вагітність і період годування груддю; вік до 18 років. Клінічні дослідження у пацієнтів у віці молодше 18 років і старше 75 років не проводилися. З обережністю (необхідність більш ретельного спостереження) слід застосовувати при порушеннях функції печінки легкого і середнього ступеня, гарячковому синдромі, хронічній нирковій недостатності, алкоголізмі, загальному важкому стані, неповноцінному харчуванні. Спосіб застосування та дози Диаглинид призначається як доповнення до дієти та фізичних навантажень для зниження концентрації глюкози в крові, його введення повинно бути приурочено до прийомів їжі. Препарат приймають внутрішньо перед основними прийомами їжі, як правило, за 15 хвилин до початку прийому їжі, але також можна приймати в інтервалі від 30 хвилин перед їжею до безпосереднього моменту прийому їжі. Доза препарату підбирається індивідуально для кожного пацієнта залежно від концентрації глюкози у крові. Початкова доза — 0,5 мг/добу (якщо пацієнт приймав інше пероральне гіпоглікемічну лікарський засіб – 1 мг). Корекція дози проводиться 1 раз на тиждень або 1 раз у 2 тижні (при цьому орієнтуються на концентрацію глюкози в крові як на показник відповіді на терапію). Середня добова доза – 4 мг 3 рази на добу; максимальна – 16 мг/добу. Переведення пацієнтів з терапії іншими пероральними гіпоглікемічними препаратами на терапію репаглинидом можна здійснювати відразу. Разом з тим, не виявлено точного співвідношення між дозою репаглинида і дозою інших гіпоглікемічних препаратів. Рекомендована максимальна початкова доза репаглинида при переведенні з інших гіпоглікемічних препаратів, становить 1 мг перед основним прийомом їжі. Комбінована терапія Репаглінід може призначатися в комбінації з метформіном або тіазолідиндіонів у разі неадекватного контролю глюкози в крові на монотерапії метформіном, тіазолідиндіонів або репаглинидом. При цьому використовується така ж початкова доза репаглинида, як і при монотерапії. Потім проводять корекцію дози кожного препарату залежно від досягнутої концентрації глюкози в крові. Побічні дії Найбільш частим побічним ефектом є гіпоглікемія, частота якої залежить, як і при застосуванні будь-якого виду терапії цукрового діабету, від індивідуальних факторів, таких як харчові звички, доза препарату, фізичні навантаження і стрес. Нижче наведені побічні ефекти, що спостерігалися при застосуванні репаглинида та інших пероральних гіпоглікемічних засобів. Всі побічні ефекти розподілені за групами відповідно частоті розвитку, що визначається як: часто (≥1/100 до <1/10); нечасто (≥1/1000 до <1/100); рідко (≥1/10000 до <1/1000); дуже рідко (<1/10000), невідомо (неможливо оцінити на основі наявних даних). Порушення з боку імунної системи Дуже рідко: реакції можуть виявлятися генералізованої гіперчутливості або імунологічні реакції, такі як васкуліти. Невідомо: реакції гіперчутливості, такі як свербіж, висип, кропив'янка. Порушення з боку обміну речовин Часто: гіпоглікемія. Невідомо: гіпоглікемічна кома, гіпоглікемія з втратою свідомості. Як і при застосуванні інших гіпоглікемічних засобів, при застосуванні репаглинида може розвинутися гіпоглікемія. Ці реакції в більшості випадків бувають неважкими і їх можна усунути прийомом вуглеводів. При тяжких реакціях може знадобитися медична допомога, зокрема, внутрішньовенне введення декстрози (глюкози). Ризик розвитку гіпоглікемії може зростати при взаємодіях репаглинида з іншими лікарськими засобами. Порушення з боку органа зору Дуже рідко: розлади зору. Зміни концентрації глюкози в крові можуть призводити до розладів зору, особливо на початковому етапі терапії гіпоглікемічними препаратами. Проте, зазвичай ці зміни носять минущий характер. Порушення з боку серцево-судинної системи Рідко: серцево-судинні захворювання. Ризик серцево-судинних захворювань підвищується при цукровому діабеті 2 типу. Був виявлений підвищений ризик гострого коронарного синдрому у пацієнтів, які отримували репаглінід, порівняно з пацієнтами, що одержували похідне сульфонілсечовини, але не в порівнянні з пацієнтами, які отримували метформін або акарбозу. Однак причинно-наслідковий зв'язок не встановлений. Порушення з боку травної системи Часто: біль у животі, діарея. Дуже рідко: блювання, запор. Невідомо: нудота. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів Дуже рідко: порушення функції печінки. У дуже рідкісних випадках повідомлялося про тяжкі порушення функції печінки, однак причинний зв'язок з репаглинидом встановлена не була. Дуже рідко: підвищення активності «печінкових» ферментів. Особливі вказівки Репаглінід показаний при незадовільному контролі глікемії і збереженні симптомів цукрового діабету на тлі дієтотерапії та фізичних вправ. Оскільки репаглінід є препаратом, що стимулює секрецію інсуліну, він може викликати гіпоглікемію. При комбінованій терапії ризик гіпоглікемії підвищується. Великі хірургічні втручання і травми, великі опіки, інфекційні захворювання з гарячковим синдромом можуть вимагати відміни пероральних гіпоглікемічних лікарських засобів і призначення інсуліну. Необхідно регулярно контролювати концентрацію глюкози в крові натще і після прийому їжі. Слід попередити пацієнта про підвищений ризик виникнення гіпоглікемії у випадках прийому алкоголю, НПЗП, а також при голодуванні. Необхідна корекція дози при фізичному та емоційному перенапруженні, зміні режиму харчування. У пацієнтів із виснаженням, а також пацієнтів, які отримують неповноцінне харчування, необхідна обережність при виборі початкової і підтримуючої дози, і її титрации, щоб уникнути гіпоглікемії. Лікарська взаємодія Необхідно брати до уваги можливу взаємодію репаглинида з препаратами, що впливають на метаболізм глюкози. Метаболізм і, таким чином, кліренс репаглинида, можуть змінюватися під впливом препаратів, які впливають, пригнічуючи або активізуючи ферменти з групи цитохрому Р-450. Особливу обережність слід дотримуватись при одночасному призначенні з репаглинидом інгібіторів СУР2С8 та CYP3A4. Інгібітори анионтранспортирующего білка ОАТР1В1 (наприклад, циклоспорин) можуть підвищувати концентрацію репаглинида в плазмі. Наступні лікарські засоби можуть підсилювати і/або пролонгувати гіпоглікемічну дію репаглинида: Гемфіброзил, триметоприм, рифампіцин, кларитроміцин, кетоконазол, ітраконазол, циклоспорин, інші гіпоглікемічні препарати, інгібітори моноамінооксидази, неселективні бета-адреноблокатори, інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту, саліцилати, нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), октреотид, етанол і анаболічні стероїди. Бета-адреноблокатори можуть маскувати симптоми гіпоглікемії. Одночасне призначення циметидину, ніфедипіну або симвастатину (які є субстратами CYP3A4) з репаглинидом не чинить значущого впливу на фармакокінетичні параметри репаглинида. Репаглінід клінічно значимо не впливає на фармакокінетичні властивості дигоксину, теофіліну або варфарину при застосуванні у здорових добровольців. Таким чином, немає потреби в корекції дози цих препаратів при сумісному застосуванні з репаглинидом. Наступні лікарські засоби можуть послаблювати гіпоглікемічну дію репаглинида: Пероральні контрацептиви, рифампіцин, барбітурати, карбамазепін, тіазиди, глюко-кортикостероїди, даназол, гормони щитовидної залози, симпатоміметики. Спільне застосування пероральних контрацептивів (етинілестрадіол/ левоноргестрел) не призводить до клінічно значимого зміни загальної біодоступності репаглинида, хоча максимальна концентрація репаглинида досягається раніше. Репаглінід клінічно значимо не впливає на біодоступність левоноргестрелу, проте не може бути виключено його вплив на біодоступність етинілестрадіолу. У зв'язку з цим, в період призначення або скасування вищевказаних препаратів, пацієнти, які вже отримують репаглінід, повинні перебувати під ретельним наглядом для своєчасного виявлення порушення глікемічного контролю. Передозування При передозуванні можливий розвиток гіпоглікемії. Симптоми: відчуття голоду, підвищене потовиділення, серцебиття, тремор, тривожність, головний біль, безсоння, дратівливість, депресія, порушення мови та зору. При застосуванні репаглинида у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу в щотижня збільшується дозі від 4 до 20 мг 4 рази на день (з кожним прийомом їжі) протягом 6 тижнів спостерігалася відносна передозування, що проявляється надмірним зниження концентрації глюкози з розвитком симптомів гіпоглікемії. У разі появи симптомів гіпоглікемії слід прийняти відповідні заходи по підвищенню концентрації глюкози в крові (прийняти всередину декстрозу або продукти, багаті вуглеводами). При тяжкої гіпоглікемії (втрата свідомості, кома) внутрішньовенно вводять декстрозу. Після відновлення свідомості – прийом легкозасвоюваних вуглеводів (щоб уникнути повторного розвитку гіпоглікемії). Умови зберігання У сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С.
