Форма випуску Концентрат для приготування розчину для інфузій Склад В 1 мл розчину для ін'єкцій містить: цисплатин 0,5 мг. Допоміжні речовини: натрію хлорид, вода для ін'єкцій.
Упаковка У флаконі 100 мл розчину. В картонній коробці 1 флакон. Фармакологічна дія Цисплатин-Ленс являє собою протипухлинний препарат, що містить платину. Хоча механізм його дії точно не встановлено, припускають, що його дія подібно з таким біфункціональних алкілуючих препаратів, тобто можливо його зв'язування з ДНК і порушення її функції, що призводить до загибелі клітин, при цьому препарат не має циклічного та фазової специфічністю. Цисплатин також має імуносупресивними і радиосенсибилизирующими властивостями. Показання Герминогенная пухлина яєчка або яєчників, рак яєчників, рак тіла матки, саркома матки, рак шийки матки і фаллопієвих труб, рак яєчників, рак ниркової миски та сечоводів, рак сечового міхура і уретри, рак простати і статевого члена, остеогенна саркома, саркома Юінга, нейробластома, ретинобластома, саркома м'яких тканин, лімфома, хорионкарцинома матки, медулобластома, рак шкіри, меланома, пухлини голови і шиї, рак стравоходу, рак легені, рак шлунка, рак товстої кишки, злоякісна тимома, мезотеліома. Протипоказання Виражені порушення функції нирок, порушення слуху, поліневрит, пригнічення гемопоезу, вагітність, підвищена чутливість до препарату.
Застосування при вагітності і годуванні грудьми Протипоказано при вагітності та в період лактації. Спосіб застосування та дози Режим дозування встановлюють індивідуально, залежно від показань, стану пацієнта та застосованої схеми хіміотерапії. При метастазуючих герміногенних пухлин яєчка Цисплатин вводять з розрахунку 15-20 мг/м2 1 раз/добу протягом 5 днів у комбінації з блеоміцином та етопозидом (або вінбластином) кожні 3-4 тижні. При раку яєчників препарат вводять у дозі 50 мг/м2 одноразово у комбінації з доксорубіцином кожні 3 тижні. В якості монотерапії Цисплатин застосовують при раку яєчників у дозі 100 мг/м2 1 раз у 4 тижні. При раку сечового міхура препарат звичайно застосовують у вигляді монотерапії в дозі 50-70 мг/м2 кожні 3-4 тижні. Максимальна доза становить 120 мг/м2 1 раз в 3-4 тижні у вигляді безперервної інфузії протягом декількох днів або протягом 1 добу. При необхідності можна вводити внутриплеврально (після осушення плевральної порожнини). Побічні дії З боку ШКТ: нудота, блювання, стоматит, анорексія. З боку системи кровотворення: лейкопенія, анемія, тромбоцитопенія. З боку ЦНС: судоми, периферична невропатія, неврит зорового нерва, порушення кольоросприйняття, ототоксичність. З боку обміну речовин: гіперурикемія, гіпокальціємія, гіпомагніємія, синдром неадекватної секреції антидіуретичного гормону. З боку репродуктивної системи: аменорея, азооспермія. З боку серцево-судинної системи: тахікардія, артеріальна гіпотензія. Алергічні реакції: шкірний висип, ангіоневротичний набряк, осиплість голосу. Інші: нефротоксична дія.
Особливі вказівки Не рекомендують застосовувати препарат у пацієнтів з вітряною віспою (в т.ч. нещодавно перенесеною або після контакту з хворими), оперізувальним герпесом та іншими гострими інфекційними захворюваннями. З обережністю застосовують у хворих з подагрою або нефролітіазом (у т. ч. в анамнезі), а також у пацієнтів, які раніше отримували цитотоксичну хіміотерапію або променеву терапію. Перед початком і в період лікування препаратом необхідно контролювати картину периферичної крові, лабораторні дані функції нирок і печінки, показники водно-електролітного обміну і рівень сечової кислоти, проводити аудіометрію та неврологічні огляди. Перші прояву нефротоксичної дії цисплатину виникають на 2-му тижні після введення і проявляються підвищенням рівнів креатиніну, сечової кислоти, залишкового азоту і/або зниженням КК. Для зменшення нефротоксичності перед початком лікування рекомендують провести в/в інфузію 0.9% розчину натрію хлориду або 5% розчину глюкози і додатково призначити манітол. На тлі терапії препаратом не рекомендують проводити вакцинацію пацієнтів та членів їх сімей. Лікарська взаємодія Одночасне застосування цисплатину з урикозуричними противоподагрическими засобами може збільшувати ризик виникнення нефропатії. Одночасне застосування з антигістамінними засобами, фенотіазинами, тиоксантенами може маскувати симптоми ототоксичної дії цисплатину. При одночасному застосуванні з препаратами, що виявляють ототоксичну, нефротоксичну, нейротоксичну дію, можливе посилення токсичних ефектів. Передозування Симптоми: гостра передозування цисплатину може викликати посилення його токсичної дії в порівнянні з очікуваним (наприклад, ниркова недостатність, тяжка мієлосупресія, неприборкана нудота і блювота , важке токсичну дію на нейросенсорні структури, печінкова недостатність і т. д.), аж до настання летального результату. Лікування: в даний час невідомі антидоти з доведеною ефективністю при передозуванні цисплатину. Ефект, хоча б часткову, досягається тільки за допомогою гемодіалізу, якщо він застосовується протягом перших трьох годин після передозування, оскільки платина швидко зв'язується з білками плазми. Для усунення симптомів передозування застосовується симптоматична терапія.
Умови зберігання Зберігати в захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С. ф