Ципролет 250мг №10 таблетки

Ципролет є антимікробним препаратом групи фторхінолонів.
Механізм дії ципрофлоксацину пов'язаний із впливом на ДНК-гіразу (топоизомеразу) бактерій, яка відіграє важливу роль у репродукції бактеріальної ДНК. Препарат чинить швидку бактерицидну дію на мікроорганізми, що знаходяться як у стадії спокою, так і розмноження.

Спектр дії Ципролета включає такі види грамнегативних і грамопозитивних мікроорганізмів:

E. coli, Shigella, Salmonella, Citrobacter, Klebsiella, Enterobacter, Serratia, Hafnia, Edwardsiella, Proteus (індолпозитивні та індолнегативні) , Providencia, Moprganella, Yersinia, Vibrio, Aeromonas, Рlesiomonas, Pasteurella, Haemophilus, Campylobacter, Pseudomonas, Legionella, Neisseria, Moraxella, Branhamella, Acinetobacter, Brucella, Staphylococcus, Sreptococcus agalactiae, Listeria, Corynebacterium, Chlamydia.

Ципрофлоксацин ефективний відносно бактерій, які продукують бета-лактамази.
Чутливість до ципрофлоксацину варіює у: Gardnerella, Flavobacterium, Alcaligenes, Streptococcus faecalis, Streptococcus pyogenes, Streptococcus pneumonia, Streptococcus viridans, Mycoplasma hominis, Mycobaсterium tuberculosis, Mycobacterium fortuitum

Найчастіше резистентні: Streptococcus faecium, Ureaplasma urealyticum, Nocardia asteroides.

Анаероби за деяким винятком помірно чутливі (Peptococcus, Peptostreptococcus) або стійкі ( Bacteroides).

Ципрофлоксацин не діє на Treponema pallidum і гриби.

Резистентність до ципрофлоксацину виробляється повільно і поступово, плазмидная резистентність відсутня. Ципрофлоксацин активний щодо збудників, резистентних, наприклад, до беталактамних антибіотиків, аміноглікозидів або тетрациклінів.

Підвищена чутливість до ципрофлоксацину та інших препаратів групи хінолонів; вагітність; лактація; дитячий і підлітковий вік.

З обережністю застосовувати у хворих похилого віку; хворим з епілепсією, нападами судом в анамнезі, судинними захворюваннями та органічними ураженнями мозку у зв'язку з загрозою розвитку побічних реакцій з боку ЦНС, ципрофлоксацин слід призначати тільки за життєвими показаннями.

Під час лікування ципрофлоксацином необхідна адекватна гідратація для профілактики можливої кристалурії.

Побічна дія
З боку серцево-судинної системи: в дуже поодиноких випадках - тахікардія, припливи жару, мігрень, непритомність.
З боку ШКТ і печінки: нудота, блювання, діарея, порушення травлення, біль у животі, метеоризм, відсутність апетиту.
З боку нервової системи та психіки: запаморочення, головний біль, втома, безсоння, збудження, тремор; у дуже рідкісних випадках: периферичні порушення чутливості, пітливість, нестійкість ходи, напади судом, відчуття страху, розгубленість, нічні кошмари, депресія, галюцинації, порушення смаку та нюху, розлади зору (диплопія, хроматопсия), шум у вухах, тимчасова туговухість особливо на високі звуки. В разі появи цих реакцій слід негайно відмінити препарат і повідомити лікаря.
З боку системи кровотворення: еозинофілія, лейкопенія, тромбоцитопенія, дуже рідко - лейкоцитоз, тромбоцитоз, гемолітична анемія.
Алергічні та імунопатологічні реакції: шкірні висипання, свербіж, медикаментозна гарячка, а також фотосенсибілізація; рідко - набряк Квінке, бронхоспазм, артралгія; дуже рідко - анафілактичний шок, міалгії, синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лайєлла, інтерстиціальний нефрит, гепатит.
Місцеві реакції: флебіт
Опорно-руховий апарат: поодинокі - розриви сухожилків плеча, руки та Ахіллового сухожилля, які вимагали хірургічного втручання. При появі скарг лікування слід припинити.
Вплив на лабораторні показники: особливо у хворих з порушеннями функції печінки може спостерігатися тимчасове збільшення рівня трансаміназ і лужної фосфатази, а також холестатична жовтяниця: тимчасове підвищення концентрації сечовини, креатиніну і білірубіну в сироватці крові, гіперглікемія.