Активна речовина: цефуроксим натрію (у перерахуванні на цефуроксим) - 0,75 г Фармакологічна дія Цефуроксим належить до цефалоспоринових антибіотиків II покоління. Цефуроксим активний відносно широкого спектра збудників, включаючи штами, що продукують β-лактамази. Бактерицидна дія цефуроксиму пов'язано з пригніченням синтезу клітинної стінки бактерій. Показання Бактеріальні інфекції, спричинені чутливими до цефуроксиму мікроорганізмами: - захворювання дихальних шляхів (бронхіт, пневмонія, абсцес легенів, емпієма плеври); - ЛОР-органів (синусит, тонзиліт, фарингіт, отит); - сечовивідних шляхів (пієлонефрит, цистит, безсимптомна бактеріурія); - шкіри і м'яких тканин (бешиха, піодермія, імпетиго, фурункульоз, флегмона, ранова інфекція, еризипелоїд); - кісток і суглобів (остеомієліт, септичний артрит); - органів малого тазу (ендометрит, аднексит, цервіцит); - сепсис; - менінгіт; - гонорея; - хвороба Лайма (бореліоз); - профілактика інфекційних ускладнень при операціях на органах грудної клітки, черевної порожнини, тазу, суглобів (у т. ч. при операціях на легенях, серці, стравоході, в судинній хірургії при високому ступені ризику інфекційних ускладнень, при ортопедичних операціях). Протипоказання Гіперчутливість до цефуроксиму (у т.ч. до ін цефалоспоринів, пеніцилінів та карбапенемів). З обережністю Період новонародженості, недоношеність, хронічна ниркова недостатність, кровотечі і захворювання шлунково-кишкового тракту (у т.ч. в анамнезі, виразковий коліт), ослаблені і виснажені пацієнти, вагітність, період лактації, одночасне застосування з аміноглікозидами, «петльовими» діуретиками.Застосування при вагітності і годуванні грудьми Застосування препарату при вагітності та в період годування груддю можливе, якщо очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода і дитини. Спосіб застосування Внутрішньом'язово, внутрішньовенно.
Внутрішньовенно та внутрішньом'язово дорослим призначають по 0.75 г 3 рази на добу; при інфекціях тяжкого перебігу - дозу збільшують до 1,5 г 3-4 рази на добу (при необхідності інтервал між введеннями може бути скорочений до 6 год). Середня добова доза - 3-6 р.
Дітям старше 3-х місяців призначають по 30-100 мг/кг/добу у 3-4 введення. При більшості інфекцій оптимальна добова доза становить 60 мг/кг/добу.
Новонародженим і дітям до 3 міс призначають 30 мг/кг/добу у 2-3 введення. При гонореї - внутрішньом'язово дорослим 1.5 г одноразово (у вигляді 2 ін'єкцій по 0.75 г з введенням в різні області, наприклад в обидві сідничні м'язи). При бактеріальному менінгіті — внутрішньовенно, дорослим - по 3 г кожні 8 год; дітям молодшого та старшого віку - 150-250 мг/кг/добу у 3-4 введення, новонародженим - 100 мг/кг/добу у 2-3 введення. Для профілактики післяопераційних ускладнень: - при операціях на серці, легенях, стравоході і судинах — внутрішньовенно, 1.5 м за 0,5 - 1 год до операції і по 0.75 г внутрішньовенно або внутрішньом'язово кожні 8 год при тривалих операціях протягом наступних 24 — 48 год (при операціях на відкритому серці загальна доза до 6 м); - при операціях на черевній порожнині, органах тазу і при ортопедичних операціях - внутрішньовенно, 1.5 г при індукції анестезії, потім додатково - внутрішньом'язово, 0.75 г, через 8 і 16 год після операції; -при повній заміні суглоба — 1,5 г порошку змішують в сухому вигляді з кожним пакетом полімеру метилметакрилатного цементу перед додаванням рідкого мономеру. При пневмонії - внутрішньом'язово або внутрішньовенно, по 1.5 г 2-3 рази на добу протягом 48-72 год, потім переходять на прийом всередину (використовують лікарські форми для прийому всередину) по 0,5 г 2 рази в добу протягом 7-10 днів. При загостренні хронічного бронхіту призначають внутрішньом'язово або внутрішньовенно, по 0.75 г 2-3 рази на добу протягом 48-72 год, потім переходять на прийом всередину (використовують лікарські форми для прийому всередину) по 0,5 г 2 рази на добу протягом 5-10 днів. При хронічній нирковій недостатності необхідна корекція режиму дозування у дорослих: при кліренсі креатиніну (КК) 10-20 мл/хв призначають внутрішньовенно або внутрішньом'язово по 0.75 г 2 рази на добу, при КК менше 10 мл/хв - по 0.75 г 1 раз на добу. При хронічній нирковій недостатності у дітей режим дозування повинен бути змінений у відповідності з рекомендаціями для дорослих. Пацієнтам, які знаходяться на безперервному гемодіалізі з використанням артеріовенозного шунта або на гемофільтрації високої швидкості у відділеннях інтенсивної терапії, призначають 0.75 г 2 рази на добу; для пацієнтів, які знаходяться на гемофільтрації низької швидкості, призначають дози, що рекомендуються при порушенні функції нирок. Побічні дії Алергічні реакції: озноб, висипання, свербіж, кропив'янка, мультиформна ексудативна еритема (у т. ч. синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), бронхоспазм, медикаментозна гарячка, сироваткова хвороба, анафілактичний шок, шкірний васкуліт. Місцеві реакції: при внутрішньом'язовому введенні - біль, роздратування і інфільтрат у місці введення, при внутрішньовенному введенні — флебіт, тромбофлебіт. З боку нервової системи: судоми. З боку сечостатевої системи: свербіж у промежині, вагініт. З боку сечовидільної системи: порушення функції нирок (з підвищенням концентрації креатиніну та/або азоту сечовини та зниженням кліренсу креатиніну), дизурія, інтерстиціальний нефрит. З боку травної системи: діарея, запор, метеоризм, глосит, нудота, блювання, спазми і біль у животі, виразки слизової оболонки порожнини рота, кандидоз порожнини рота, холестаз, псевдомембранозний коліт. З боку органів кровотворення: еозинофілія, лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенії, агранулоцитоз, гемолітична анемія, зниження гемоглобіну і гематокриту, гіпопротромбінемія, подовження протромбінового часу. З боку органів чуття: зниження слуху. Лабораторні показники: підвищення активності "печінкових" ферментів (аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази, лактатдегідрогенази, лужної фосфатази), гіпербілірубінемія, хибнопозитивний тест Кумбса. Особливі вказівки Пацієнти, які мали в анамнезі алергічні реакції на пеніциліни, можуть мати гіперчутливість до цефалоспоринових антибіотиків. В процесі лікування необхідний контроль функції нирок, особливо у хворих, які отримують препарат у високих дозах, у пацієнтів літнього віку, із захворюваннями нирок в анамнезі, при одночасному застосуванні з аміноглікозидами та «петльовими» діуретиками. Лікування продовжують протягом 48-72 год після зникнення симптомів, у випадку інфекцій, спричинених Streptococcus pyogenes, курс лікування - не менше 7-10 днів. Під час лікування можлива хибнопозитивна пряма реакція Кумбса і псевдопозитивна реакція сечі на глюкозу. У пацієнтів, які отримують цефуроксим, при визначенні концентрації глюкози в крові рекомендують використовувати тести з глюкозооксидазой або гексокиназой. Псевдомембранозний коліт спостерігається при використанні широкого спектру антибіотиків, можливість його виникнення необхідно мати на увазі у пацієнтів з тяжкою діареєю, що виникла під час або після курсу лікування антибіотиками. Під час лікування не можна вживати етанол. На тлі лікування менінгіту у дітей можливе зниження слуху. При переході від парентерального введення до прийому внутрішньо слід враховувати тяжкість інфекції, чутливість мікроорганізмів і загальний стан пацієнта. Якщо немає клінічного ефекту через 72 год від початку лікування, парентеральний курс терапії повинен бути продовжений. Готовий до вживання розчин можна зберігати при кімнатній температурі протягом 7 год, в холодильнику - протягом 48 год. Допускається застосування пожовклого за час зберігання розчину. Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами У період лікування необхідно дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом і занятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій. Лікарська взаємодія Одночасне призначення "петльових" діуретиків сповільнює канальцеву секрецію, знижує нирковий кліренс, підвищує концентрацію у плазмі та збільшує період напіввиведення цефуроксиму. При одночасному застосуванні з аміноглікозидами та діуретиками підвищується ризик виникнення нефротоксичних ефектів. Фармацевтично сумісний з водними розчинами, що містять до 1 % лідокаїну гідрохлориду, 0.9 % розчином натрію хлориду, 5 і 10 % розчином декстрози, 0.18 % розчином натрію хлориду та 4 % розчином декстрози, 5 % розчином декстрози та 0.9 % розчином натрію хлориду, розчином Рінгера, розчин Хартмана, розчином натрію лактату, гепарином (10 ОД/мл та 50 ОД/мл) в 0.9 % розчині натрію хлориду. Фармацевтично несумісний з аміноглікозидами, розчином натрію гідрокарбонату 2.74 %. Передозування Симптоми: збудження центральної нервової системи, судоми. Лікування: симптоматичне, гемодіаліз, перитонеальний діаліз.
