Фармгруппа Антибактеріальні засоби Склад В одному флаконі міститься активна речовина: цефтріаксон натрію трисесквигидрат (у перерахунку на цефтриаксон) - 1,0 р. Фармакологічна дія Цефалоспориновий антибіотик III покоління широкого спектра дії для парентерального введення. Бактерицидна активність обумовлена пригніченням синтезу клітинної стінки бактерій. Відрізняється стійкістю до дії більшості бета-лактамаз грамнегативних і грампозитивних мікроорганізмів. Активний відносно таких мікроорганізмів: грампозитивні аероби - Staphylococcus aureus (включаючи штами, що продукують пеніциліназу), Staphylococcus epidermidis, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Streptococcus spp. групи viridans; грамнегативні аероби: Acinetobacter calcoaceticus, Borrelia burgdorferi, Enterobacter aerogenes, Enterobacter cloacae, Escherichia coli, Haemophilus influenzae (у т. ч. штами, що утворюють пеніциліназу), Haemophilus parainfluenzae, Klebsiella spp. (у т. ч. Klebsiella pneumoniae), Moraxella catarrhalis, (включаючи пенициллиназопродуцирующие штами), Morganella morganii, Neisseria gonorrhoeae (у т. ч. штами, що утворюють пеніциліназу), Neisseria meningitidis, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Serratia spp. (в т. ч. Serratia marcescens); окремі штами Pseudomonas aeruginosa також чутливі; анаероби: Bacteroides fragilis), Clostridium spp. (крім Clostridium difficile), Peptostreptococcus spp. Володіє активністю in vitro відносно більшості штамів таких мікроорганізмів, хоча клінічне значення цього невідомо: Citrobacter diversus, Citrobacter freundii, Providencia spp. (т. ч. Providencia rettgeri), Salmonella spp., включаючи Salmonella typhi, Shigella spp.; Streptococcus agalactiae, Bacteroides bivius, Bacteroides melaninogenicus. Метицилінстійкі стафілококи стійкі і до цефалоспоринів, у т.ч. до цефтриаксону, багато штамів стрептококів групи D і ентерококів, в т. ч. Enterococcus faecalis, також стійкі до Цефтриаксону. Фармакокінетика Біодоступність - 100 %, час досягнення максимальної концентрації після в/м введення - 2-3 год, після внутрішньовенного введення - в кінці інфузії. Максимальна концентрація після в/м введення 1 г - 76 мкг/мл Максимальна концентрація при в/в введення 1 г - 151 мкг/мл У дорослих через 2-24 години після введення дози 50 мг/кг концентрація у спинномозковій рідині у багато разів перевершує мінімально пригнічуючу концентрацію для найбільш поширених збудників менінгіту. Добре проникає у спинномозкову рідину при запаленні мозкових оболонок. Зв'язок з білками плазми - 83-96 %. Об'єм розподілу - 0,12-0,14 л/кг (5,78-13,5 л), у дітей - 0,3 л/кг, плазмовий кліренс - 0,58-1,45 л/год, нирковий - 0,32-0,73 л/ч.
Період напіввиведення після в/м введення - 5,8-8,7 год, після внутрішньовенного введення в дозі 50-75 мг/кг у дітей з менінгітом - 4,3-4,6 год; у хворих, які перебувають на гемодіалізі (кліренс креатиніну 0-5 мл/хв), - 14,7 год, при кліренсі креатиніну 5-15 мл/хв - 15,7 год, 16-30 мл/хв - 11,4 год, 31-60 мл/хв - 12,4 ч.
Виводиться в незміненому вигляді - 33-67 % нирками; 40-50 % - з жовчю у кишечник, де відбувається інактивація. У новонароджених дітей через нирки виводиться близько 70 % препарату. Гемодіаліз неефективний. Показання до застосування Інфекційно-запальні захворювання, спричинені чутливими до Цефтриаксону мікроорганізмами: інфекції органів черевної порожнини (перитоніт, запальні захворювання шлунково-кишкового тракту, жовчовивідних шляхів, у т.ч. холангіт, емпієма жовчного міхура), інфекції органів малого таза, інфекції верхніх і нижніх дихальних шляхів і лор-органів (у т. ч. гострий і хронічний бронхіт, пневмонія, абсцес легенів, емпієма плеври, гострий середній отит, эпиглоттит), інфекції кісток і суглобів, шкіри і м'яких тканин (у т. ч. інфіковані рани і опіки), інфекції щелепно-лицьової області, інфекції сечовивідних шляхів (ускладнені та неускладнені), неускладнена гонорея, в т.ч. викликана мікроорганізмами, що виділяють пеніциліназу, м'який шанкр і сифіліс, бактеріальний менінгіт і ендокардит, бактеріальна септицемія, хвороба Лайма, сальмонельози та сальмонеллезоносительство. Профілактика післяопераційних інфекцій. Інфекційні захворювання у осіб з ослабленим імунітетом. Протипоказання Підвищена чутливість до Цефтріаксону (у т. ч. до інших цефалоспоринів, пеніцилінів, карбапенемів), гіпербілірубінемія у новонароджених, новонароджені, яким показане внутрішньовенне введення кальцій вмісних розчинів. З обережністю Недоношені діти, ниркова та/або печінкова недостатність, виразковий коліт, ентерит або коліт, пов'язаний із застосуванням антибактеріальних лікарських засобів.
Застосування при вагітності і в період грудного вигодовування При вагітності можливе, якщо очікувана користь для матері перевищує потенційну шкоду для плода. Категорія дії на плід FDA - B.
На час лікування слід припинити грудне вигодовування (проникає в грудне молоко). Особливі вказівки При поєднаної тяжкій нирковій та печінковій недостатності, а також у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, слід регулярно визначати концентрацію препарату в плазмі.
При тривалому лікуванні необхідно регулярно контролювати картину периферичної крові, показники функціонального стану печінки і нирок.
У рідкісних випадках при УЗД жовчного міхура відзначаються затемнення (преципітати кальцієвої солі цефтріаксону), які зникають після припинення лікування. При розвитку симптомів або ознак, що вказують на можливе захворювання жовчного міхура, або при наявності УЗ-ознак "сладж-феномену" рекомендується припинити введення препарату.
При застосуванні препарату описані поодинокі випадки панкреатиту, що розвив, можливо, внаслідок обструкції жовчних шляхів. У більшості пацієнтів мали фактори ризику застою жовчних шляхів (попередня терапія препаратом, важкі супутні захворювання, повністю парентеральне харчування); при цьому не можна виключити пускову роль утворення преципітатів у жовчних шляхах під впливом Цефтріаксону.
При застосуванні препарату описані рідкісні випадки зміни протромбінового часу. Пацієнтам з дефіцитом вітаміну К (порушення синтезу, порушення харчування) може знадобитися контроль протромбінового часу та призначення вітаміну К (10 мг/тиждень) при збільшенні протромбінового часу до початку чи під час терапії.
Описані випадки фатальних реакцій в результаті відкладення цефтріаксон-Ca2 преципітатів у легенях та нирках новонароджених. Теоретично існує ймовірність взаємодії Цефтриаксон з кальцієвмісними розчинами для внутрішньовенного введення і в інших вікових груп пацієнтів, тому Цефтріаксон не повинен змішуватися з кальцієвмісними розчинами (у т. ч. для парентерального живлення), а також вводиться одночасно, у т. ч. через окремі доступи для інфузій на різних ділянках. Теоретично на підставі розрахунку 5 періодів напіввиведення Цефтріаксону інтервал між введенням Цефтріаксону і кальцій вмісних розчинів повинен становити не менше 48 год. Дані щодо можливої взаємодії Цефтріаксону з пероральними кальцієвмісними препаратами, а також Цефтріаксону для внутрішньом'язового введення з кальцієвмісними препаратами (внутрішньовенними та пероральними) відсутні.
При лікуванні Цефтріаксоном можуть відзначатися хибнопозитивні результати проби Кумбса, проби на галактоземію, при визначенні глюкози в сечі (глюкозурію рекомендується визначати лише ферментним методом).
Досліджень з оцінки впливу препарату на здатність керувати транспортними засобами та заняття іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій, не проводилося.
Вплив на здатність керувати автотранспортом і складними механізмами.
Враховуючи побічна дія Цефтріаксону на нервову систему (можливе виникнення запаморочення, судом) на період лікування слід утримуватися від керування автотранспортом і складними механізмами. Цефтриаксон застосовується тільки в умовах стаціонару. Спосіб застосування та дози Внутрішньовенно, внутрішньом'язово. Не використовувати для розведення препарату кальцієвмісні розчини! У дорослих початкова добова доза в залежності від типу і ступеня тяжкості інфекції становить 1-2 г 1 раз на добу або розділена на 2 прийоми (кожні 12 год), загальна добова доза не повинна перевищувати 4 р. Хвороба Лайма : дорослим та дітям - 50 мг/кг (але не більше 2 г) 1 раз на добу протягом 14 днів. При неускладненій гонореї - 250 мг внутрішньом'язово одноразово. Для профілактики післяопераційних ускладнень - одноразово 1 г за 30-60 хв до початку операції. При операціях на товстій і прямій кишці рекомендується додаткове введення препарату з групи 5-нітроімідазолів. Доза для новонароджених - 20-50 мг/кг/добу. Для лікування інфекцій шкіри і м'яких тканин рекомендована добова доза у дітей - 50-75 мг/кг, розділена на 2 прийоми (кожні 12 год). Сумарна добова доза у дітей не повинна перевищувати 2 р. При важких інфекціях ін локалізації - 25-37,5 мг/кг кожні 12 год, не більше 2 г/добу. При бактеріальному менінгіті у дітей початкова доза - 100 мг/кг (але не більше 4 г) 1 раз на добу, надалі 100 мг/кг/добу (але не більше 4 г) 1 раз на день або розділені на 2 прийоми (кожні 12 год). Тривалість лікування - 7-14 днів. При лікуванні гострого середнього отиту у дітей рекомендується одноразове внутрішньом'язове введення в дозі 50 мг/кг (але не більше 1 г). При лікуванні інших інфекцій у дітей рекомендована добова доза - 50-75 мг/кг, розділена на 2 прийоми (кожні 12 год). Сумарна добова доза у дітей не повинна перевищувати 2 р. У дітей з масою тіла 50 кг і вище застосовують дози для дорослих. Дозу понад 50 мг/кг маси тіла необхідно призначати у вигляді внутрішньовенної інфузії протягом 30 хв. При хронічній нирковій недостатності (кліренс креатиніну менше 10 мл/хв) добова доза не повинна перевищувати 2 г; пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі, не потребують введення додаткової дози після сеансу гемодіалізу, однак, необхідно контролювати концентрацію Цефтриаксону в плазмі, оскільки його виведення у таких пацієнтів може сповільнюватися (може знадобитися корекція дози). Лікування Цефтріаксоном має тривати ще як мінімум 2 дні після зникнення симптомів і ознак інфекції. Курс лікування зазвичай становить 4-14 днів; при ускладнених інфекціях може знадобитися більш тривале введення. Курс лікування при інфекціях, викликаних Streptococcus pyogenes, повинен становити не менше 10 днів. У пацієнтів з нирково-печінковою недостатністю добова доза не повинна перевищувати 2 г без визначення концентрації препарату в плазмі крові. Правила приготування та введення розчинів: слід використовувати тільки свіжоприготовані розчини. Для внутрішньом'язового введення 1 г препарату розчиняють у 3,5 мл 2 % розчину лідокаїну. Рекомендують вводити не більше 1 г в одну сідницю. Для внутрішньовенної ін'єкції 1 г розчиняють у 10 мл води для ін'єкцій. Вводять внутрішньовенно повільно (2-4 хв). Для внутрішньовенних інфузій розчиняють 2 г в 40 мл розчину, не містить Ca2 (розчин натрію хлориду ізотонічного 0,9 %, розчин декстрози 5 %). Дози 50 мг/кг і більше слід вводити внутрішньовенно краплинно, протягом 30 хв. Побічна дія Алергічні реакції: висип, свербіж, жар або озноб, анафілаксія, бронхоспазм, сироваткова хвороба, алергічний пневмоніт. З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, судоми. З боку травної системи: діарея, нудота, блювання, порушення смаку, диспепсія, здуття живота, псевдомембранозний коліт, абдомінальний біль, жовтяниця, "сладж-феномен" жовчного міхура, холелітіаз. З боку органів кровотворення і серцево-судинної системи: анемія (в т.ч. гемолітична), лейкопенія, лімфопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія, носова кровотеча, тромбоцитоз, еозинофілія, агранулоцитоз, базофилия лейкоцитоз, лімфоцитоз, моноцитоз, серцебиття. З боку сечостатевої системи: кандидоз піхви, вагініт, глюкозурія, гематурія, нефролітіаз. Місцеві реакції: при внутрішньовенному введенні - флебіт, болючість, ущільнення по ходу вени; внутрішньом'язове введення - хворобливість, відчуття тепла, стягнутості або ущільнення в місці введення. Лабораторні показники: збільшення (зменшення) протромбінового часу, підвищення активності "печінкових" трансаміназ і лужної фосфатази, гіпербілірубінемія, гіперкреатинемія, підвищення концентрації сечовини, наявність осаду в сечі. Інші: підвищене потовиділення, "припливи" крові. Постмаркетинговий досвід : стоматит, глосит, олігурія, висипання, алергічний дерматит, кропив'янка, набряк, мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лайєлла. Передозування Симптоми: запаморочення, парестезії, головний біль, судоми.Лікування : симптоматичне. Гемодіаліз і перитонеальний діаліз не ефективні. Взаємодія з іншими ліками Бактеріостатичні антибіотики знижують бактерицидний ефект Цефтриаксону. Антагонізм з хлорамфеніколом in vitro. Фармацевтично несумісний з кальцієвмісними розчинами (у т. ч. розчин Хартмана та Рінгера), а також з амсакрином, ванкоміцином, флуконазолом та аміноглікозидами. Цефтріаксон не містить N-метилтиотетразольной групи, тому при взаємодії з етанолом не призводить до розвитку дисульфирамоподобных реакцій, властивих деяким цефалоспоринів. Форма випуску Порошки для ін'єкцій Умови зберігання У сухому, захищеному від світла місці, при температурі не вище 25 °С. Термін придатності 2 роки
