Гіполіпідемічну засіб з групи статинів. Аторвастатин знижує рівень холестерину у хворих з гомозиготною сімейною гіперхолестеринемією, які зазвичай не піддається терапії гіполіпідемічними засобами. Дозування Лікування проводять на фоні стандартної дієти для пацієнтів з гіперхолестеринемією. Дозу встановлюють індивідуально, залежно від вихідного рівня холестерину. Приймають внутрішньо. Початкова доза зазвичай становить 10 мг 1 раз/добу. Ефект проявляється протягом 2 тижнів, а максимальний ефект - протягом 4 тижнів. При необхідності дозу можна поступово збільшити з інтервалом 4 тижні і більше. Максимальна добова доза - 80 мг. Лікарська взаємодіяПри одночасному застосуванні Аторвастатину з дигоксином незначно підвищується концентрація дигоксину в плазмі крові. Дилтіазем, верапаміл, ізрадипін інгібують ізофермент CYP3A4, який бере участь у метаболізмі аторвастатину, тому при одночасному застосуванні з цими блокаторами кальцієвих каналів можливе підвищення концентрації аторвастатину у плазмі крові і збільшення ризику розвитку міопатії. При одночасному застосуванні ітраконазолу значно підвищується концентрація аторвастатину в плазмі крові, мабуть, внаслідок інгібування ітраконазолом його метаболізму в печінці, який відбувається за участю ізоферменту CYP3A4; підвищення ризику розвитку міопатії. При одночасному застосуванні колестиполу можливе зменшення концентрації аторвастатину в плазмі крові, при цьому гіполіпідемічний ефект посилюється. При одночасному застосуванні антациди, що містять магнію гідроксид або алюмінію гідроксид, знижують концентрацію Аторвастатину приблизно на 35%. При одночасному застосуванні циклоспорину, фібратів (у т. ч. гемфиброзила), протигрибкових препаратів похідних азола, нікотинової кислоти підвищується ризик розвитку міопатії. При одночасному застосуванні еритроміцину, кларитроміцину помірно підвищується концентрація Аторвастатину в плазмі, підвищується ризик розвитку міопатії. При одночасному застосуванні етинілестрадіолу, норэтистерона (норетиндрону) незначно підвищується концентрація етинілестрадіолу, норэтистерона і (норетиндрону) в плазмі крові. При одночасному застосуванні інгібіторів протеаз підвищується концентрація Аторвастатину в плазмі крові, оскільки інгібітори протеаз є інгібіторами ізоферменту CYP3A4. Вагітність та лактаціяАторвастатин протипоказаний до застосування при вагітності і в період лактації (грудного вигодовування). Невідомо, чи виділяється аторвастатин з грудним молоком. Враховуючи можливість небажаних явищ у грудних дітей, при необхідності застосування препарату в період лактації слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування. Жінки репродуктивного віку під час лікування повинні користуватися адекватними методами контрацепції. Аторвастатин можна застосовувати у жінок репродуктивного віку тільки у тому випадку, якщо ймовірність вагітності дуже низька, а пацієнтка поінформована про можливий ризик лікування для плода. Побічні дії З боку травної системи: запори, метеоризм, диспепсія, біль у животі, нудота, діарея. З боку ЦНС і периферичної нервової системи: головний біль, безсоння. Інші: астенія, міалгія. ПоказанняПервинна гіперхолестеринемія при неефективності дієтотерапії, комбінована гіперхолестеринемія і гіпертригліцеридемія, гетерозиготна і гомозиготная сімейна гіперхолестеринемія при неефективності дієтотерапії. Протипоказання Захворювання печінки в активній стадії, підвищення активності трансаміназ сироватки більш ніж в 3 рази неясного генезу, вагітність, лактація (грудне вигодовування), підвищена чутливість до аторвастатину. Жінки репродуктивного віку, які не застосовують надійні засоби контрацепції. Особливі вказівкиДо початку і під час лікування аторвастатином, особливо при появі симптомів ураження печінки, необхідно контролювати показники функції печінки. При підвищенні рівня трансаміназ їх активність слід контролювати аж до нормалізації. Якщо активність АСТ або АЛТ більш ніж в 3 рази перевищує норму, зберігається, рекомендується зниження дози або відміна аторвастатину. При появі на фоні лікування симптомів міопатії потрібно визначити активність КФК. Якщо значне підвищення рівня КФК, що зберігається, рекомендується понизити дозу або відмінити аторвастатин. Ризик міопатії під час лікування аторвастатином підвищується при одночасному застосуванні циклоспорину, фібратів, еритроміцину, протигрибкових препаратів, які належать до азолам, і ніацину. Існує ймовірність розвитку таких побічних реакцій, проте не у всіх випадках встановлено чіткий зв'язок з прийомом аторвастатину: судоми м'язів, міозит, міопатія, парестезії, периферична невропатія, панкреатит, гепатит, холестатична жовтяниця, анорексія, блювання, алопеція, свербіж, висип, імпотенція, гіперглікемія та гіпоглікемія. У дітей досвід застосування аторвастатину у дозі до 80 мг/добу обмежений. З обережністю застосовують аторвастатин у пацієнтів з хронічним алкоголізмом.
