Склад і форма випуску Атенолол таблетки: 1 таблетка містить 25, 50 або 100 мг атенололу; 14, 28, 30, 50, 100 шт. в упаковці. Фармакологічна дія Атенолол - кардіоселективний бета1-адреноблокатор без внутрішньої симпатоміметичної активності. Зменшує стимулюючий вплив на серце симпатичної іннервації і циркулюючих у крові катехоламінів. Має антиангінальну, гіпотензивну і антиаритмічну дію. Зменшує автоматизм синусового вузла, уповільнює ЧСС, уповільнює AV-провідність, знижує скоротливість та збудливість міокарда, знижує потребу міокарда в кисні. Не має мембраностабілізуючої активності. При застосуванні в середніх терапевтичних дозах виявляє менш виражений вплив на гладку мускулатуру бронхів і периферичних артерій, ніж неселективні бета-адреноблокатори. Показання Артеріальна гіпертензія, профілактика нападів стенокардії, синусова тахікардія, профілактика надшлуночкових тахіаритмій. Гіперкінетичний кардіальний синдром функціонального генезу. Протипоказання AV-блокада II і III ступеня, синоатріальна блокада, брадикардія, СССУ, артеріальна гіпотензія, кардіогенний шок, хронічна серцева недостатність ііб-III стадії, гостра серцева недостатність, метаболічний ацидоз, підвищена чутливість до атенололу. Спосіб застосування та дози Внутрішньо, перед їдою, не розжовуючи і запиваючи невеликою кількістю рідини. Режим дозування встановлюють індивідуально. При лікуванні артеріальної гіпертензії, стенокардії та тахіаритмій початкова терапевтична доза атенололу — 50 мг одноразово на добу. При недостатній вираженості гіпотензивного ефекту дозу препарату підвищують до 100 мг. Для досягнення стабільного гіпотензивного ефекту потрібно 1-2 тижні прийому препарату. Якщо протягом двох тижнів застосування атенололу не досягнуто гіпотензивного ефекту, необхідно додатково призначити інші препарати, що знижують артеріальний тиск. При лікуванні артеріальної гіпертензії препаратом у дозі 25 мг (підтримуюча доза) в добу необхідно проводити контроль за стабільністю ефективності проведеної терапії, вимірюють артеріальний тиск безпосередньо перед призначенням наступної дози. Максимальна добова доза для пацієнтів зі стенокардією становить 200 мг на добу. При порушенні функції нирок пацієнтам з КК 15-35 мл/хв - по 50 мг/доб; при КК менше 15 мл/хв - по 50 мг через день. Зниження дози у разі планованої скасування виробляють поступово, по 1/4 дози кожні 3-4 дні.
Побічна дія З боку серцево-судинної системи: в окремих випадках - брадикардія, артеріальна гіпотензія, порушення AV-провідності, поява симптомів серцевої недостатності. З боку травної системи: на початку терапії можливі нудота, запори, діарея, сухість у роті. З боку ЦНС і периферичної нервової системи: на початку терапії можливі втома, запаморочення, депресія, легкий головний біль, порушення сну, відчуття холоду і парестезії в кінцівках, зниження реакційної здатності пацієнта, зменшення секреції слізної рідини, кон'юнктивіт. З боку ендокринної системи: зниження потенції, гіпоглікемічні стани у хворих з цукровим діабетом. З боку дихальної системи: у схильних пацієнтів - поява симптомів бронхіальної обструкції. Алергічні реакції: шкірний свербіж. Інші: посилення потовиділення, почервоніння шкіри.
Вагітність та лактація Атенолол проникає через плаценту, тому застосування при вагітності можливо тільки в тому випадку, якщо передбачувана користь для матері перевищує можливий ризик для плода. Атенолол виділяється з грудним молоком, тому при необхідності застосування в період лактації рекомендується припинити грудне вигодовування; якщо це неможливо, то слід забезпечити ретельне медичне спостереження за станом немовляти.
Особливі вказівки З обережністю слід застосовувати при обструктивних захворюваннях органів дихання, цукровий діабет (особливо при його лабільному перебігу), хвороби Рейно, облітеруючих захворюваннях периферичних артерій, феохромоцитомі (у цьому разі необхідно попереднє лікування альфа-адреноблокаторами), тиреотоксикозі, у пацієнтів з вираженими порушеннями видільної функції нирок, у пацієнтів літнього віку. При застосуванні атенололу можливе зменшення продукції слізної рідини, що має значення для пацієнтів, які користуються контактними лінзами. Скасування атенололу після тривалого курсу лікування слід проводити поступово під наглядом лікаря. При припиненні комбінованого застосування атенололу і клонідину лікування клонідином продовжують ще кілька днів після відміни атенололу, в іншому випадку можливе виникнення вираженої артеріальної гіпертензії. При необхідності проведення інгаляційного наркозу у пацієнтів, які отримують атенолол, за кілька днів перед проведенням наркозу необхідно припинити прийом атенололу або підібрати засіб для наркозу з мінімальною негативною інотропною дією. Не рекомендується застосування у дітей. Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами У пацієнтів, діяльність яких вимагає підвищеної концентрації уваги, питання про амбулаторному застосуванні атенололу слід вирішувати тільки після оцінки індивідуальної реакції.
Лікарська взаємодія При одночасному застосуванні діуретиків посилюється антигіпертензивна дія. При одночасному застосуванні засобів для інгаляційного наркозу підвищується ризик посилення кардіодепресивної дії і розвитку артеріальної гіпотензії. Є повідомлення про розвиток брадикардії і артеріальної гіпотензії при одночасному застосуванні алкурония хлориду. При одночасному застосуванні верапамілу посилюється негативна інотропна дія, розвивається брадикардія, брадиаритмия, виражені порушення провідності; описані випадки постуральної гіпотензії, запаморочення, лівошлуночкової недостатності, летаргії. Під впливом верапамілу фармакокінетичні параметри атенололу суттєво не змінюються, хоча описаний випадок підвищення AUC атенололу. При одночасному застосуванні дизопіраміду підвищується Css, зменшується кліренс дизопіраміду, можливо порушення провідності. При одночасному застосуванні дипіридамолу описаний випадок розвитку брадикардії і потім асистолія (при проведенні ЕКГ-тесту з дипіридамолом у пацієнта, який отримував атенолол). При одночасному застосуванні індометацину, напроксену та інших НПЗЗ можливе зменшення антигіпертензивної дії атенололу, що певною мірою обумовлено порушенням (під впливом НПЗЗ) синтезу в нирках і вивільнення в кров простагландинів PGA і PGE, які надають сильний вазодилатирующий ефект на периферичні артеріоли. При одночасному застосуванні інсуліну можливе підвищення АТ. При одночасному застосуванні клонідину можливий адитивний гіпотензивний ефект, седативна дія, сухість у роті. При одночасному застосуванні кофеїну можливе зменшення ефективності атенололу. При одночасному застосуванні низатидина описаний випадок посилення кардіодепресивної дії. При одночасному застосуванні ніфедипіну описані випадки вираженої артеріальної гіпотензії та серцевої недостатності, що може бути обумовлено посиленням пригнічуючого впливу ніфедипіну на міокард. При одночасному застосуванні орлістату зменшується антигіпертензивну дію атенололу, що може призвести до значного підвищення артеріального тиску, розвитку гіпертонічного кризу. При одночасному застосуванні прениламина можливе збільшення інтервалу QT. При одночасному застосуванні хлорталідону посилюється антигіпертензивна дія.
Умови зберігання Зберігати при кімнатній температурі (не вище 25°С) у сухому, захищеному від світла місці! Зберігати в недоступному для дітей місці!
