Комбінований препарат, дія якого обумовлена вхідними в його склад активними компонентами. Ацетилсаліцилова кислота чинить аналгезуючу, жарознижувальну та протизапальну дію. Механізм дії полягає у необоротній інгібуванні ферменту циклооксигенази, що регулює синтез простагландинів Е2, I2 і тромбоксану А2. Фенілефрин є симпатомиметиком і, володіючи судинозвужувальну ефектом, зменшує набряк слизових оболонок носа і навколоносових пазух, внаслідок чого полегшується дихання. Хлорфенамин - блокатор гістамінових Н1-рецепторів, чинить протиалергічну дію: усуває свербіж (у т. ч. очей, носа), набряклість і гіперемію слизових оболонок порожнини носа, носоглотки і синусів, зменшує явища ексудації. Протипоказання
ерозивно-виразкові ураження ШЛУНКОВО-кишкового тракту (у фазі загострення)або хронічне рецидивуючий перебіг виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишкиастма, спричинена застосуванням саліцилатів або інших НПВСнарушения згортання крові (гемофілія, гіпопротромбінемія)тяжкі порушення функції печінки і/або почекполипоз носа, асоційований з бронхіальною астмою та непереносимістю ацетилсаліцилової кислоти ("аспіринова тріада")артеріальна гипертензиястенокардияувеличение щитовидної железысочетанное застосування з пероральними антикоагулянтамисочетанное застосування з інгібіторами МАО, включаючи період 15 днів після припинення їх приемасочетанное застосування метотрексату в дозі 15 мг на тиждень і болеезадержка мочиІ і III триместри беременностипериод лактації (грудного вигодовування)підвищена чутливість до ацетилсаліцилової кислоти та інших НПЗЗ або інших компонентів препарату. Препарат не призначають дітям у віці до 15 років з гострими респіраторними захворюваннями, спричиненими вірусними інфекціями, через ризик розвитку синдрому Рейє (енцефалопатія і гостра жирова дистрофія печінки з гострим розвитком печінкової недостатності). З обережністю слід застосовувати препарат при захворюваннях легенів і нирок, глаукомі, феохромоцитомі, серцево-судинних захворюваннях, цукровому діабеті, гіперплазії передміхурової залози, анемії. Особливі вказівки Побічні дії:
Ацетилсаліцилова кислота З боку травної системи: диспепсія, нудота, блювання, виразки шлунка і дванадцятипалої кишки, шлунково-кишкові кровотечі, в т. ч. приховані рідко (<1%) - токсичне ураження печінки, особливо у хворих, які страждають на ювенільний ревматоїдний артрит. З боку системи згортання крові: гіпопротромбінемія. З боку системи кровотворення: рідко (<1%) - анемія. З боку ЦНС: запаморочення, дзвін у вухах, головний біль, зниження слуху. З боку сечовивідної системи: ниркова недостатність, гострий інтерстиціальний гломерулонефрит. Алергічні реакції: кропив'янка, висип, ангіоневротичний набряк нежить, бронхоспазм і задишка. З боку організму в цілому: гіпергідроз рідко (<1%) - синдром Рейє у дітей. Фенілефрин З боку ЦНС: головний біль, сухість у роті, безсоння, нудота, збудливість, тривожність рідко - виражений головний біль, неадекватна поведінка. З боку серцево-судинної системи: рідко - підвищення артеріального тиску, тахікардія. З боку сечостатевої системи: рідко - болісне або утруднене сечовипускання. Хлорфенамин З боку організму в цілому: сухість у роті, сухість слизової оболонки порожнини рота і носа, порушення акомодації (нечіткість зору). З боку серцево-судинної системи: тахікардія. З боку травної системи: запор. З боку сечовивідної системи: затримка сечовипускання, утруднення і біль при сечовипусканні. З боку ЦНС: порушення уваги, сонливість, запаморочення. У дітей і літніх хворих можливі загальмованість, збудження, запаморочення, неспокій, дратівливість. Пацієнт повинен бути поінформований про те, що при появі будь-яких побічних реакцій слід припинити прийом препарату і звернутися до лікаря. Вагітність:
Препарат протипоказаний до застосування при вагітності (особливо в I і III триместрах) і в період грудного вигодовування. Взаємодія:
Ацетилсаліцилова кислота При одночасному застосуванні етанолу, циметидину і ранітидину з ацетилсаліциловою кислотою посилюється токсичний ефект останньої. При одночасному застосуванні гепарину та непрямих антикоагулянтів з ацетилсаліциловою кислотою підвищується ризик розвитку кровотечі за рахунок пригнічення функції тромбоцитів і витіснення непрямих антикоагулянтів зі зв'язку з білками плазми крові. Ацетилсаліцилова кислота зменшує всмоктування індометацину, фенопрофена, напроксену, флурбіпрофену, ібупрофену, диклофенаку, піроксикаму. При одночасному застосуванні ГКС з ацетилсаліциловою кислотою підсилюється ризик вторинного ушкодження слизової оболонки ШКТ. Ацетилсаліцилова кислота при одночасному застосуванні може збільшувати концентрацію фенітоїну через витіснення його зі зв'язку з білками. При одночасному застосуванні протидіабетичних препаратів (у т. ч. інсуліну) з ацетилсаліциловою кислотою посилюється гіпоглікемічний ефект за рахунок того, що ацетилсаліцилова кислота у високій дозі володіє гіпоглікемічними властивостями і витісняє похідні сульфонілсечовини із зв'язку з білками плазми крові. Ацетилсаліцилова кислота при одночасному застосуванні може посилювати ототоксичний ефект ванкоміцину. При одночасному застосуванні метотрексату з ацетилсаліциловою кислотою підсилюється дія метотрексату за рахунок зниження ниркового кліренсу і витіснення його зі зв'язку з білками. Саліцилати при одночасному застосуванні зменшують урикозурический ефект пробенециду і сульфинпиразона внаслідок конкурентної тубулярної елімінації сечової кислоти. При одночасному застосуванні зидовудину з ацетилсаліциловою кислотою відзначається взаємне посилення токсичних ефектів. Фенілефрин При одночасному застосуванні фенілефрину та інгібіторів МАО (антидепресанти - транілціпромін, моклобемид протипаркінсонічних препаратів - селегілін) можливі важкі побічні ефекти у вигляді інтенсивного головного болю, підвищення артеріального тиску і температури тіла. При одночасному застосуванні фенілефрину з бета-адреноблокаторами можливе підвищення АТ і виражена брадикардія. При одночасному застосуванні фенілефрину з симпатоміметиками посилюється вплив останніх на ЦНС та серцево-судинну систему. Можливо збудження, дратівливість, безсоння. Застосування фенілефрину перед проведенням інгаляційної анестезії збільшує ризик порушення ритму серцевих скорочень. Слід припинити лікування фенилэфрином за кілька днів до проведення планового хірургічного лікування. При одночасному застосуванні алкалоїди раувольфії можуть знижувати терапевтичний ефект фенілефрину. При одночасному застосуванні фенілефрину і кофеїну можуть посилюватися терапевтичний і токсичний ефекти останнього. У поодиноких випадках при одночасному застосуванні фенілефрину з індометацином або бромкриптином можливий розвиток тяжкої артеріальної гіпертензії. При одночасному застосуванні фенілефрину з антидепресантами групи селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (флувоксамін, пароксетин, сертралін) може посилюватися як чутливість організму до симпатомиметикам, так і збільшитися ризик розвитку серотонинэргического синдрому. При одночасному застосуванні фенілефрин знижує гіпотензивний ефект антигіпертензивних препаратів з групи симпатолітики (резерпін, гуанетидин). Хлорфенамин При одночасному застосуванні хлорфенамин може підсилювати пригнічувальну дію на ЦНС етанолу, снодійних препаратів, транквілізаторів, антипсихотичних засобів (нейролептики), анальгетиків центральної дії. При одночасному застосуванні хлорфенамин посилює антихолінергічну дію антихолінергічних препаратів (атропін, спазмолітики, трициклічні антидепресанти, інгібітори МАО).
