Фармакологічна дія Антидепресант. Специфічний інгібітор зворотного захоплення серотоніну (5-НТ) у нейронах. На метаболізм серотоніну і допаміну впливає незначно. В терапевтичних дозах сертралін пригнічує також захоплення серотоніну тромбоцитами людини. У здорових добровольців не виявлені порушення психомоторних функцій та седативний ефект. Препарат не має спорідненість до серотонінових, допаминовым, гістамінових, бензодіазепіновими, GABA, м-холіно - і адренорецепторами. Антидепресивний ефект відзначається до кінця другого тижня регулярного прийому Асентры, тоді як максимальний ефект досягається лише через 6 тижнів. На відміну від трициклічних антидепресантів при призначенні Асентры не відбувається збільшення маси тіла; у ряді випадків відзначено її зниження. Препарат не викликає психічної або фізичної лікарської залежності. Фармакокінетика Всмоктування Після прийому препарату внутрішньо повільно абсорбується з ШКТ, Cmax в плазмі крові досягається через 4.5-8.4. Розподіл Css встановлюється в межах тижні при щоденному прийомі 1 раз/добу. Зв'язування сертраліну з білками плазми становить 98%. Vd >20 л/кг. Сертралін виділяється з грудним молоком; невідомо, чи проникає сертралін через плацентарний бар'єр. Метаболізм і виведення Сертралін піддається інтенсивній біотрансформації при першому проходженні через печінку шляхом N-деметилювання. Основний метаболіт — N-десметилсертралин менш активний порівняно з вихідним з'єднанням. Метаболіти виділяються з сечею та калом в еквівалентних кількостях. Близько 0.2% сертраліну виводиться нирками у незміненому вигляді. T1/2 препарату становить 22-36 год і не залежить від віку або статі пацієнтів. Для N-десметилсертраліну T1/2 - 62-104 ч. Фармакокінетика в особливих клінічних випадках T1/2 і AUC у плазмі крові збільшується при порушенні функції печінки. Параметри фармакокінетики сертраліну у хворих з легким і помірним порушенням функції(КК 20-50 мл/хв), так з тяжкими порушеннями функції нирок (КК<20мл/хв) не змінюються як при одноразовому, так і при регулярному застосуванні препарату. Таким чином, у хворих з нирковою недостатністю немає необхідності у спеціальному підборі дози. Сертралін не виводиться при діалізі. Показання – лікування депресій; – профілактика рецидивів депресій; – лікування обсесивно-компульсивних розладів; – лікування панічних розладів. Режим дозування При депресії середня початкова доза становить 50 мг 1 раз/добу, вранці або ввечері. При відсутності ефекту дозу можна поступово (1 разів в тиждень) підвищувати до максимальної добової дози 200 мг. При обсесивно-компульсивних розладах початкова доза Асентры для дорослих становить 50 мг 1 раз/добу вранці або ввечері. При необхідності дозу можна поступово (1 разів в тиждень) підвищувати до максимальної добової дози 200 мг. Початкова доза Асентры для дітей у віці від 6 до 12 років становить 25 мг сертраліну 1 раз/добу, вранці або ввечері. Через тиждень можна збільшити дозу до 50 мг 1 раз/добу. Для дітей віком від 12 до 17 років початкова доза становить 50 мг 1 раз/добу вранці або ввечері. При необхідності дозу можна поступово (1 разів в тиждень) підвищувати до максимальної добової дози 200 мг. При панічних розладах початкова доза Асентры становить 25 мг 1 раз/добу, вранці або ввечері. Через тиждень можна збільшити дозу до 50 мг 1 раз/добу, а потім поступово (1 разів в тиждень) підвищувати до максимальної добової дози 200 мг. Задовільний терапевтичний результат досягається зазвичай через 7 днів від початку лікування. Однак для досягнення повного терапевтичного ефекту необхідне регулярне застосування препарату протягом 2-4 тижнів. У пацієнтів з обсесивно-компульсивними розладами для досягнення терапевтичного ефекту може знадобитися 8-12 тижнів. Мінімальна доза, що забезпечує лікувальну дію, зберігається надалі як підтримуюча. В осіб літнього віку немає необхідності спеціального підбору дози. При порушеннях функції печінки препарат слід призначати з обережністю. При тяжких порушеннях функції печінки дозу препарату слід зменшити або збільшити інтервали між прийомами. У пацієнтів снарушениями функції нирок спеціальної корекції режиму дозування не потрібно. Побічна дія З боку ЦНС і периферичної нервової системи: сухість у роті, підвищене потовиділення, сонливість, запаморочення, тремор, безсоння, відсутність апетиту, рухове занепокоєння, слабкість, порушення зору. З боку травної системи: метеоризм, нудота, блювання, діарея; рідко (0.8%), при тривалому застосуванні - асимптоматическое підвищення активності трансаміназ у сироватці крові (нормалізують при відміні препарату). Інші: почервоніння шкіри, розлади еякуляції, зниження лібідо. З боку лабораторних показників: - оборотна гіпонатріємія (частіше в осіб літнього віку, а також при прийомі діуретиків або ряду інших препаратів), пов'язана з синдромом неадекватної секреції АДГ. При застосуванні препарату були відзначені екстрапірамідні розлади, дискінезії, судоми, розлади менструального циклу, гіперпролактинемія, галакторея, висип, зрідка мультиформна еритема, однак чіткий зв'язок з прийомом сертраліну не встановлена. Рухові порушення відзначалися у хворих зі вказівками на їх наявність в анамнезі або при супутньому застосуванні антипсихотичних засобів. При припиненні застосування препарату синдром відміни виникає рідко. Протипоказання – одночасний прийом інгібіторів МАО та період до 14 днів після їх відміни; – одночасне застосування триптофану або фенфлураміну; – нестабільна епілепсія; – дитячий вік до 6 років; – вагітність; – лактація (грудне вигодовування); – підвищена чутливість до компонентів препарату. Вагітність та лактація Адекватних і суворо контрольованих клінічних досліджень безпеки застосування сертраліну при вагітності не проводилося. Призначення препарату можливе тільки у тому випадку, якщо передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.
Жінкам дітородного віку в період застосування препарату слід рекомендувати користуватися ефективними контрацептивними засобами. При необхідності призначення препарату в період лактації слід припинити грудне вигодовування через відсутність достовірних даних про безпеку застосування сертраліну в цей період. Особливі вказівки При призначенні препарату слід враховувати відсутність достатнього досвіду щодо застосування сертраліну у пацієнтів, які отримували электросудорожную терапію. Можливий результат або ризик такого комбінованого лікування не документований. При застосуванні Асентры (як і інших антидепресантів) можливий розвиток маніакального або гипоманиакального стану. При припиненні застосування препарату синдром відміни виникає рідко. Можливі парестезії, гипостезии, симптоми депресії, галюцинації, агресивні реакції, психомоторне збудження, неспокій або симптоми психозу. Ці прояви важко диференціювати від симптомів основного захворювання, і вони можуть виникати при застосуванні інших антидепресантів. Сертралін не призначають спільно з інгібіторами МАО, а також протягом 14 днів після припинення лікування інгібіторами МАО; після відміни сертраліну протягом 14 днів не призначають інгібітори МАО. Пацієнти c депресією є групою ризику щодо суїцидальних спроб. Ця небезпека зберігається до розвитку ремісії. Тому від початку лікування до досягнення оптимального клінічного ефекту слід встановити постійний медичний нагляд за пацієнтом. При застосуванні Асентры при депресії та обсесивно-компульсивних розладах у 0.08% і 0.2% випадків відповідно виникають епілептичні судоми, однак прямого зв'язку з прийомом препарати не виявлено. Достатній досвід застосування Асентры у пацієнтів з епілепсією відсутня. У разі виникнення судом препарат слід відмінити і встановити регулярне спостереження за пацієнтом. При переході з прийому одного селективного інгібітору зворотного захоплення серотоніну на інший не потрібна перерва, однак слід дотримуватися обережності при зміні проведеної терапії. На тлі застосування препарату не можна вживати алкоголь. Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами Призначення сертраліну не супроводжується порушенням психомоторних функцій. Однак його застосування одночасно з іншими препаратами може призвести до порушення уваги і координації рухів. Тому питання про можливість занять потенційно небезпечними видами діяльності вирішується індивідуально, після оцінки реакції пацієнта на терапію. Передозування Симптоми: можливе виникнення серотонінового синдрому з нудотою, блювотою, сонливістю, тахікардією, ажитацією, запамороченням, психомоторним збудженням, діареєю, підвищеним потовиділенням, міоклонусом, гіперрефлексією. Важких симптомів не виявлено навіть при застосуванні препарату в високих дозах. Однак при одночасному прийомі з іншими препаратами або етанолом може виникати важке отруєння, іноді зі смертельним результатом. Лікування: специфічні антидоти відсутні. При необхідності - інтенсивна підтримуюча терапія та контроль за станом життєво важливих функцій організму. Введення активованого вугілля може бути ефективнішими, ніж промивання шлунка, штучне блювання викликати не рекомендується. Необхідно підтримувати прохідність дихальних шляхів. Форсований діурез, проведення діалізу, гемоперфузії або переливання крові може виявитися безрезультатним (із-за великого об'єму розподілу сертраліну). Лікарська взаємодія При одночасному застосуванні сертраліну та інгібіторів МАО (включаючи вибірково діючі інгібітори МАО з оборотним типом дії – селегілін і моклобемид) можливий розвиток серотонінового синдрому: гіпертермія, ригідність, міоклонус, лабільність вегетативної нервової системи (швидкі коливання параметрів дихальної і серцево-судинної системи), зміни психічного статусу, включаючи підвищену дратівливість, виражене збудження, сплутаність свідомості, яке в деяких випадках може перейти в делириозное стан або кому (така комбінація протипоказана). У здорових добровольців застосування сертраліну в дозі 200 мг/добу не впливає на дію етанолу, карбамазепіну, галоперидолу або, а також на розумову діяльність і психомоторну активність (тим не менш, комбіноване призначення сертраліну і лікарських засобів, що пригнічують ЦНС, вимагає пильної уваги, а одночасне застосування з етанолом і етаноловмісними препаратами протипоказано). При спільному призначенні непрямих антикоагулянтів з сертраліном відзначається значне збільшення протромбінового часу (необхідний контроль протромбінового часу на початку застосування сертраліну і після його відміни). Фармакокінетична взаємодія При спільному застосуванні сертралін може взаємодіяти з іншими препаратами, що зв'язуються з білками плазми крові (діазепамом, толбутамідом та варфарином). Одночасне застосування препарату з циметидином, який значною мірою знижує кліренс сертраліну. Тривалий прийом сертраліну в дозі 50 мг/добу з дезипрамином (лікарський засіб, що метаболізуються ізоферментом 2D6 цитохрому Р450) супроводжується збільшенням концентрації дезипраміну в плазмі крові. В експериментах in vitro встановлено, що здійснюється ізоензимом CYP3A3/4 бетагидроксилирование ендогенного кортизолу, а також метаболізм карбамазепіну і терфенадину при тривалому призначенні сертраліну в дозі 200 мг/добу не змінюються. Концентрація в плазмі толбутаміду, фенітоїну та варфарину при тривалому призначенні сертраліну в дозі 200 мг/добу не змінюється, отже можна зробити висновок, що сертралін не пригнічує изоэнзим CYP 2C9. Сертралін не впливає на концентрацію діазепаму в сироватці крові, що свідчить про відсутність інгібування изоэнзима CH3 2С19. За даними досліджень in vitro сертралін практично не впливає або мінімально пригнічує изоэнзим CYP 1A2. У плацебо контрольованих дослідженнях на здорових випробовуваних було показано, що фармакокінетика літію статистично значимо не змінюється при супутньому введенні сертраліну; але тремор спостерігається частіше, що передбачає можливість фармакодинамічної взаємодії (така комбінація вимагає обережності). У клінічних дослідженнях показано, що сертралін викликає мінімальну індукцію ферментів печінки. Одночасне призначення сертраліну в дозі 200 мг і антипірину призводить до достовірного зменшення T1/2 антипірину (дана зміна виявляється всього в 5% спостережень). При спільному введенні сертралін не впливає на бета-адреноблокуючу дію атенололу. При введенні сертраліну у добовій дозі 200 мг лікарської взаємодії з глібенкламідом та дигоксином не виявлено.
