Таблетки, вкриті плівковою оболонкою
Склад 1 таблетка містить метамізолу натрію 500 мг
Фармакологічна дія Метамізол натрію - речовина Анальгіну - має знеболювальну, жарознижувальну і слабку протизапальну дію.
Аналгетична дія зумовлена пригніченням біосинтезу ендогенних (викликають болі) субстанцій, таких, як эндопраксиды, брадикиніни, та ін. Жарознижувальну дію пояснюється зменшенням утворення та вивільнення речовин з бактеріальних ендотоксинів, нейтрофільних лейкоцитів і ін
Є похідним піразолону.
Дія розвивається через 20-40 хв і досягає максимуму через 2 год.
Показання Слабкий або помірно виражений больовий синдром (головний біль, мігрень, зубний біль, невралгія, міалгія; дисменорея; післяопераційна біль; у комбінації із спазмолітичними засобами при нирковій і жовчній коліці). Гарячкові стани при інфекційно-запальних захворюваннях. Використання в якості жарознижуючого засобу доцільно після встановлення діагнозу захворювання.
Протипоказання Підвищена чутливість до похідних піразолону (бутадіон, трибузон), схильність до бронхоспазму. Виражені порушення функції печінки або нирок, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, захворювання крові.
Спосіб застосування та дози Внутрішньо дорослим призначають по 0,25-0,5 г 2-3 рази на добу після їжі. Максимальна разова доза - 1 г, добова - 3 р.
Дітям призначають по 5-10 мг/кг ваги 3-4 рази на добу. Разові дози для прийому всередину для дітей: у віці 2-3 років — 0,05-0,1 г; 4-5 років — 0,1-0,2 г; 6-7 років — 0,2 г; 8-14 років — 0,25-0,3 г; кратність призначення — 2-3 рази на добу.
Побічні діїУ терапевтичних дозах препарат зазвичай добре переноситься. При застосуванні таблеток Анальгіну в окремих хворих можуть спостерігатися побічні реакції: алергічні реакції (шкірний висип, набряк Квінке; рідко - анафілактичний шок); при тривалому застосуванні може виникнути лейкопенія, рідко-агранулоцитоз. При схильності до бронхоспазму можливо провокування нападу. Можливе порушення функції нирок.
Особливі вказівки З обережністю призначають при вагітності (особливо у 1 триместрі і в останні 6 тижнів).
При лікуванні дітей до 5 років і хворих, які отримують цитостатичні ЛЗ, прийом метамізолу натрію повинен проводитися тільки під наглядом лікаря.
Непереносимість зустрічається дуже рідко, проте загроза розвитку анафілактичного шоку після внутрішньовенного введення препарату щодо вище, ніж після прийому препарату всередину.
У хворих атопічної бронхіальну астму та полінозами є підвищений ризик розвитку алергічних реакцій.
На тлі прийому метамізолу натрію можливий розвиток агранулоцитозу, у зв'язку з чим при виявленні невмотивованого підйому температури, ознобу, болів у горлі, утрудненого ковтання, стоматиту, а також при розвитку явищ вагініту або проктиту необхідна негайна відміна препарату.
При тривалому застосуванні (більше тижня) необхідно контролювати картину периферичної крові.
Неприпустимо використання для зняття гострих болів у животі (до з'ясування причини).
Лікарська взаємодія Трициклічні антидепресанти, протизаплідні засоби для прийому внутрішньо, алопуринол порушують метаболізм анальгіну в печінці та підвищують його токсичність.
Барбітурати, фенілбутазон та інші індуктори мікросомальних ферментів печінки послаблюють дію анальгіну. Одночасне застосування анальгіну з циклоспорином знижує рівень останнього в крові.
Седативні засоби та транквілізатори посилюють знеболювальну дію анальгіну.
Передозування Симптоми: нудота, блювання, болі в епігастрії, вестибулярні порушення, шум у вухах, клонічні і тонічні судоми, коматозний стан, агранулоцитоз, апластична анемія, геморагічний діатез, шкірний висип, прояви кардіотоксичного дії.
Лікування: промивання шлунка, стандартні детоксикуючі заходи, при необхідності - симптоматична терапія.
Умови зберігання У сухому, захищеному від світла місці, недоступному для дітей.
