виражена артеріальна гипотензияколлапскардиогенный шокбеременностьпериод лактації (грудного вигодовування), вік до 18 років (оскільки безпека та ефективність не встановлені)підвищена чутливість до амлодипіну та інших компонентів препарату. З обережністю слід призначати препарат при порушеннях функції печінки, синдромі слабкості синусового вузла (виражена брадикардія, тахікардія), хронічній серцевій недостатності в стадії декомпенсації, легкій або помірній гіпотензії, аортальному стенозі, мітральному стенозі, гіпертрофічній обструктивній кардіоміопатії, гострому інфаркті міокарда (протягом 1 міс після), цукровому діабеті, порушеннях ліпідного профілю, пацієнтам літнього віку.
Вагітність та лактація
Препарат протипоказаний до застосування при вагітності і в період лактації (грудного вигодовування).
Передозування
Симптоми: виражене зниження АТ, тахікардія, надмірна периферична вазодилатація. Лікування: промивання шлунка, призначення активованого вугілля, підтримка функції серцево-судинної системи, контроль показників функції серця і легенів, контроль об'єму циркулюючої крові, діурезу. Пацієнт повинен перебувати в положенні лежачи з піднятими догори ногами. Для відновлення тонусу судин показано застосування судинозвужувальних засобів (за відсутності протипоказань до їх застосування); для усунення наслідків блокади кальцієвих каналів – в/в введення кальцію глюконату. Гемодіаліз не ефективний.
Особливі вказівки
У період лікування Амлотопом слід контролювати масу тіла і споживання натрію. Показано призначення відповідної дієти. Пацієнт повинен бути поінформований про необхідність дотримання гігієни зубів і часте відвідування стоматолога для запобігання болючості, кровоточивості та гіперплазії ясен. Незважаючи на відсутність у блокаторів повільних кальцієвих каналів синдрому відміни перед припиненням лікування рекомендується поступове зменшення доз. Грейпфрутовий сік може знижувати концентрацію амлодипіну в плазмі крові, однак це зниження настільки мало, що не має клінічного значення. При збільшенні дози необхідно ретельне спостереження за літніми пацієнтами. Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами Відсутні дані про вплив Амлотопа на здатність керувати автомобілем або виконувати роботу з механізмами. Однак у деяких пацієнтів переважно на початку лікування можуть виникати сонливість та запаморочення. При їх прояві пацієнт повинен дотримуватись обережності при керуванні автомобілем і роботі з механізмами.
Лікарська взаємодія
Інгібітори мікросомального окислення підвищують концентрацію амлодипіну в плазмі крові, підсилюючи ризик розвитку побічних ефектів), а індуктори мікросомальних ферментів – зменшують. Гіпотензивний ефект Амлотопа послаблюють НПЗП, особливо індометацин (за рахунок затримки натрію і блокування синтезу простагландинів нирками), альфа-адреноміметики, естрогени (за рахунок затримки натрію), симпатоміметики. Тіазидні та петльові діуретики, бета-адреноблокатори, верапаміл, інгібітори АПФ і нітрати підсилюють антиангінальний і гіпотензивний ефекти Амлотопа. Аміодарон, хінідин, альфа1-адреноблокатори, антипсихотичні засоби (нейролептики) можуть посилювати гіпотензивну дію Амлотопа. При одночасному застосуванні з препаратами літію можливе посилення проявів їх нейротоксичності (нудота, блювання, діарея, атаксія, тремор, шум у вухах). Препарати кальцію можуть зменшувати ефекти Амлотопа. Прокаїнамід, хінідин та інші лікарські препарати, що викликають подовження інтервалу QT, посилюють негативний інотропний ефект і можуть підвищувати ризик значного подовження інтервалу QT. Амлотоп не чинить впливу на фармакокінетичні параметри дигоксину та варфарину. Фармакокінетика амлодипіну не змінюється при одночасному призначенні з циметидином.
Умови і терміни зберігання Побічні дії:
З боку серцево-судинної системи: серцебиття, задишка, виражене зниження артеріального тиску, непритомність, васкуліт, набряки (щиколоток і стоп), припливи крові до обличчя рідко – порушення серцевого ритму (брадикардія, шлуночкова тахікардія, тріпотіння передсердь), біль у грудній клітці, ортостатична гіпотензія дуже рідко - розвиток або посилення серцевої недостатності, екстрасистолія, мігрень. З боку ЦНС і периферичної нервової системи: головний біль, запаморочення, стомлюваність, сонливість, зміна настрою, судоми рідко – втрата свідомості, гіпестезія, нервозність, парестезії, тремор, вертиго, астенія, нездужання, безсоння, депресія, незвичайні сновидіння дуже рідко – атаксія, апатія, ажитація, амнезія. З боку органів чуття: порушення зору, кон'юнктивіт, диплопія, біль в очах, дзвін у вухах, паросмія, порушення смакових відчуттів, порушення акомодації, ксерофтальмія. З боку травної системи: нудота, блювання, болі в епігастрії, рідко – підвищення рівня печінкових трансаміназ, жовтяниця (обумовлені холестазом), панкреатит, сухість у роті, метеоризм, гіперплазія ясен, запор або діарея, дуже рідко – гастрит, підвищення апетиту. З боку дихальної системи: носові кровотечі, диспное дуже рідко – кашель, риніт. З боку сечостатевої системи: рідко – полакіурія, хворобливі позиви на сечовипускання, ніктурія, порушення сексуальної функції (в т.ч. зниження потенції), дуже рідко – дизурія, поліурія. Дерматологічні реакції: дуже рідко – ксеродермія, алопеція, пурпура, дерматит, зміна кольору шкіри. З боку кістково-м'язової системи: рідко – артралгія, артроз, міалгія (при тривалому застосуванні), біль у спині; дуже рідко – міастенія. Алергічні реакції: шкірний свербіж, висипання (в т. ч. еритематозний, макулопапульозний), кропив'янка, ангіоневротичний набряк. Інші: рідко – гінекомастія, гіперурикемія, збільшення або зменшення маси тіла, тромбоцитопенія, лейкопенія, гіперглікемія, підвищене потовиділення, спрага, холодний липкий піт.
