Діюча речовина:Амікацин
Фармакологічна група Аміноглікозиди
1 флакон з ліофілізованим порошком для приготування розчину для ін'єкцій для в/в і в/м введення містить амікацину сульфату 250 або 500 мг; у флаконах по 10 мл; в картонній пачці 1 або 10 флаконів або 50 флаконів у коробці.
Порошок або пориста маса білого або білого з жовтуватим відтінком кольору, гігроскопічний.
- антибактеріальне широкого спектра.
Активний відносно грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів: Staphylococcus, включаючи пеніцилліно - і метицилін-стійкі штами, Escherichia coli, Proteus spp., Providencia, мікроорганізмів групи Serratia, Klebsiella, Enterobacter, Citrobacter, Salmonella, Shigella, Pseudomonas aeruginosa, у т. ч. гентамицино-, тобрамицино - і сизомициноустойчивые штами. Помірно активний відносно стрептококів, ентерококів, пневмококів. Неактивний щодо неспороутворюючих грамнегативних анаеробів і найпростіших.
При в/м введенні швидко всмоктується, Cmax досягається через 1 год. При в/в краплинному введенні концентрація в крові перевищує спостерігається при в/м введенні. Динаміка зниження рівня в крові при в/в краплинному введенні схожа з такою при в/м введенні, терапевтичні концентрації при в/м та в/в краплинному введенні зберігаються до 10-12 год. Антибіотик виявляється в тканини легенях, печінці, міокарді, селезінці, кісткової тканини, плевральний і перитонеальному ексудатах, синовіальній рідині, бронхіальному секреті, жовчі. Вибірково накопичується в кірковому шарі нирок. Проникає через ГЕБ і виявляється в лікворі. При запаленні менінгеальних оболонок проникнення у спинномозкову рідину збільшується. Проникає через плаценту і виявляється в крові плода та амніотичній рідині. Виводиться в активній формі нирками шляхом клубочкової фільтрації, створює високу концентрацію в сечі. У хворих з порушенням функції нирок підвищується концентрація препарату в крові та значно збільшується час циркуляції в організмі.
Тяжкі інфекції, спричинені чутливими до препарату мікроорганізмами: сепсис, менінгіт, перитоніт, септичний ендокардит, інфекційно-запальні захворювання органів дихання (пневмонія, емпієма плеври, абсцес легені); інфекції нирок і сечовивідних шляхів, особливо ускладнені та часто рецидивуючі (пієлонефрит, уретрит, цистит); інфіковані опіки та ін
Гіперчутливість, неврит слухового нерва, порушення вестибулярного апарату, азотемія (залишковий азот вище 150 мг%), міастенія, вагітність.
При вагітності застосовують тільки за життєвими показаннями.
З боку нервової системи і органів чуття: головний біль, ототоксичну дію (зниження слуху — зниження сприйняття високих тонів, розлади вестибулярного апарату — запаморочення); дуже рідко — блокада нервово-м'язової провідності.
З боку сечостатевої системи: нефротоксична дія (підвищення залишкового азоту сироватки крові, зниження кліренсу креатиніну, олігурія, протеїнурія, циліндрурія) — зазвичай оборотна.
Алергічні реакції: шкірний висип, лихоманка та ін
Інші: флебіт і перифлебит (при в/в введенні).
Стрептоміцин, канаміцин, мономіцин, гентаміцин, тобраміцин, віоміцін, поліміксин В, а також діуретики (фуросемід, етакринова кислота) збільшують ризик ото-/нефротоксичності (не можна призначати одночасно або послідовно). Фармацевтично несумісний з ін ЛЗ (не можна вводити в одному шприці).
В/м або в/в (краплинно). Дорослим і підліткам з нормальною функцією нирок — 15 мг/кг/добу (по 5 мг/кг кожні 8 год або по 7,5 мг/кг кожні 12 год), дітям початкова разова доза — 10 мг/кг, у подальшому — по 7,5 мг/кг кожні 12 год. Максимальна добова доза — 1,5 г, загальна курсова доза — не більше 15 р. При відсутності ефекту протягом 5 днів переходять на лікування іншими препаратами. Тривалість лікування — 7-10 днів.
Хворим із нирковою недостатністю потрібне зменшення дози або збільшення інтервалів між введеннями без зміни разової дози. Інтервал розраховують за формулою: концентрація креатиніну в сироватці крові х 9. Перша доза хворим з нирковою недостатністю складає 7,5 мг/кг, для розрахунку наступних доз використовують формулу: Cl креатиніну (мл/хв) х первісна доза (мг)/Cl креатиніну в нормі (мл/хв).
У хворих з підвищеною чутливістю до інших аміноглікозидів можливий розвиток перехресної алергічної реакції на амікацин. При появі алергічних реакцій препарат відміняють і призначають димедрол, кальцію хлорид та ін Для попередження ускладнень рекомендується застосовувати препарат під контролем функції нирок, слуху та вестибулярного апарату (не рідше 1 рази в тиждень). Частота виникнення вестибулярних і слухових розладів підвищується при нирковій недостатності. Ймовірність розвитку ото - та нефротоксичної дії підвищується при тривалому застосуванні високих дозах. При перших ознаках блокади нервово-м'язової провідності необхідно припинити введення препарату та негайно ввести внутрішньовенно розчин кальцію хлориду або п/к розчин прозерину та атропіну; при необхідності хворого переводять на кероване дихання.
Перед застосуванням препарату слід визначити чутливість мікроорганізмів до антибіотика (використовують диски, що містять 30 мкг амікацину сульфату). При діаметрі зон 17 мм і більше — мікроорганізм вважається чутливим, 15-16 мм — помірно чутливим, менше 14 мм — стійким. Під час лікування слід контролювати вміст антибіотика в плазмі крові (концентрація не повинна перевищувати 30 мкг/мл).
Для в/м введення використовують розчин, приготовлений ex tempore з ліофілізованого порошку з додаванням до вмісту флакона (250 мг або 500 мг порошку) 2-3 мл води для ін'єкцій. Для в/в введення розбавляють 200 мл 5% розчину глюкози або 0,9% розчину натрію хлориду. Концентрація амікацину в розчині для в/в введення не повинна перевищувати 5 мг/мл
У сухому, захищеному від світла місці, при температурі 15-25 °C.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
2 роки.
Не застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.
| Производитель | Красфарма ОАО |
| Страна производитель | Россия |
