Абактал таблетки 400мг 10 шт.

Форма випуску
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Склад
1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить:
Активна речовина: пефлоксацину мезилату дигідрат 558.5 мг, що відповідає вмісту пефлоксацину 400 мг.
Допоміжні речовини: лактози моногідрат - 79.5 мг, крохмаль кукурудзяний - 32 мг, повідон - 32 мг, карбоксиметилкрахмал натрію - 32 мг, тальк - 27 мг, кремнію діоксид колоїдний безводний - 2 мг, магнію стеарат - 7 мг.
Склад оболонки: гіпромелоза - 13.166 мг, титану діоксид - 2.09 мг, тальк - 854 мкг, макрогол 400 - 1.79 мг, віск карнаубський - 100 мкг.
Упаковка
10 шт. по 400 мг.
Фармакологічна дія
Синтетичний антибактеріальний препарат з групи фторхінолонів. Чинить бактерицидну дію, інгібуючи реплікацію ДНК бактерій на рівні ДНК-гірази.
Абактал активний відносно: Staphylococcus aureus, Escherichia coli, Klebsiella spp., Enterobacter spp., Serratia spp., Proteus mirabilis, індол-позитивні штами Proteus spp., Сitrobacter spp., Salmonella spp., Shigella spp., Haemophilus influenzae, Neisseria gonorrhoeae.
До препарату помірно чутливі: Streptococcus spp. (у т. ч. Streptococcus pneumoniae), Pseudomonas spp., Acinetobacter spp., Clostridium perfringens, Mycoplasma spp., Chlamydia spp.
До препарату стійкі: грамнегативні анаероби, Spirochaeta spp., Mycobacterium tuberculosis.
Показання
Лікування інфекційних захворювань, спричинених чутливими до препарату мікроорганізмами:
Інфекції нирок і сечовивідних шляхів.
Інфекції органів малого таза (у т.ч. аднексит, простатит).
Інфекції нижніх відділів дихальних шляхів.
Інфекції ЛОР-органів (у т. ч. хронічний синусит, тяжкий зовнішній отит).
Важкі бактеріальні інфекції ШКТ (у т. ч. сальмонельоз, черевний тиф).
Інфекції печінки і жовчних шляхів.
Інфекції черевної порожнини (інтраабдомінальні абсцеси, перитоніт).
Інфекції кісток, суглобів і сполучної тканини (в т. ч. остеомієліт).
Інфекції шкіри і м'яких тканин (у т. ч. спричинені стафілококом, стійким до пеніциліну).
Менінгеальні інфекції.
Сепсис.
Бактеріальний ендокардит.
Гонорея.
Застосовується в якості монотерапії або в комбінації з іншими протимікробними лікарськими засобами.
Препарат ефективний при профілактиці інфекцій у пацієнтів з імунодефіцитом.
Протипоказання
Вагітність.
Лактація (грудне вигодовування).
Вік до 18 років.
Підвищена чутливість до хінолонів.
З обережністю: призначають препарат при порушеннях з боку ЦНС (у т. ч. епілептичний синдром невстановленої етіології), поєднаної нирково-печінкової недостатності, при печінковій недостатності тяжкого ступеня.
Застосування при вагітності і годуванні грудьми
Абактал протипоказаний до застосування при вагітності.
При необхідності застосування препарату в період лактації слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування.
Спосіб застосування та дози
Середня доза при прийомі внутрішньо становить 800 мг/добу. Препарат призначають по 400 мг (1 таб.) 2 рази/добу, кожні 12 год. Максимальна добова доза — 1.2 р.
При лікуванні деяких інфекцій сечостатевої системи: можливе призначення Абактала в дозі 400 мг (1 таб.) 1 раз/добу вранці або ввечері.
Для лікування неускладненої гонореї у чоловіків і жінок: призначають препарат одноразово у дозі 800 мг.
При вираженій печінковій недостатності рекомендується призначати препарат у дозі 400 мг/добу (кожні 24-48 год).
Таблетки слід приймати під час їжі, щоб уникнути порушень з боку ШКТ.
В/в препарат призначають у вигляді інфузії в дозі 400 мг кожні 12 год; тривалість інфузії - 1 ч. Попередньо вміст однієї ампули (400 мг) розводять 250 мл 5% розчину декстрози (глюкози). Абактал не можна розводити розчином натрію хлориду або будь-яким розчинником, що містить іони хлору.
Для більш швидкого досягнення терапевтичних концентрацій допускається введення в першій дозі 800 мг. Максимальна добова доза - 1.2 р.
Для профілактики інфекційних ускладнень у хірургії: рекомендують в/в введення препарату в дозі 400-800 мг за 1 год до проведення операції.
Для пацієнтів із захворюваннями печінки: разова доза для в/в крапельного введення становить 8 мг/кг маси тіла; тривалість інфузії - 1 ч. Частота проведення інфузій становить у пацієнтів з жовтяницею 1 раз в 24 ч; у пацієнтів з асцитом - 1 раз на 36 год; у пацієнтів з жовтяницею і асцитом - 1 раз на 48 год
У пацієнтів літнього віку: особливо з супутніми порушеннями функції нирок слід знизити дозу як при прийомі всередину, так і при в/в введенні.
Побічні дії
З боку травної системи: втрата апетиту, диспепсія, діарея, нудота, зміна смаку, блювота, минуще підвищення активності печінкових ферментів, ЛФ і рівня білірубіну; дуже рідко - псевдомембранозний коліт.
З боку ЦНС: головний біль, неспокій, запаморочення, стан підвищеного психічного збудження, депресія, безсоння, порушення зору, сплутаність свідомості, галюцинації, тремор; рідко - судоми.
З боку сечовидільної системи: кристалурія; рідко - гематурія, інтерстиціальний нефрит.
З боку кістково-м'язової системи: міалгія, артралгія, тендиніт; в дуже рідкісних випадках - розрив ахіллового сухожилля.
Місцеві реакції: флебіт.
Алергічні реакції: шкірний висип, шкірний свербіж, кропив'янка, почервоніння шкіри; рідко - бронхоспазм, фотосенсибілізація.
Інші: транзиторні зміни картини периферичної крові.
Особливі вказівки
Розчин для ін'єкцій застосовують тільки в умовах стаціонару.
Внаслідок можливої фотосенсибілізації в період лікування Абакталом слід уникати УФ-опромінення і попадання прямих сонячних променів протягом 6 діб після припинення терапії.
При появі алергічної реакції або змін з боку ЦНС, а також при підозрі на тендиніт слід негайно відмінити препарат.
Фактори ризику по розвитку тендинітів на фоні терапії фторхінолонами включають: вік старше 60 років, ниркова недостатність, проведення діалізу, супутня терапія ГКС, дисліпідемія. Пацієнт повинен бути попереджений про необхідність відмінити препарат при появі початкових ознак тендиніту, виключити навантаження на уражену кінцівку і звернутися до лікаря.
Можуть спостерігатися псевдопозитивні результати при визначенні глюкози у сечі методом відновлення міді (з використанням сульфату міді), тому слід використовувати ферментативні методи аналізу.
Препарат можна застосовувати у комбінації з бета-лактамними антибіотиками, метронідазолом, ванкоміцином і рифампіцином.
Необхідно дотримуватися обережності при одночасному призначенні пефлоксацину і ізоніазиду.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
На тлі застосування Абактала слід дотримуватися обережності при занятті потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної уваги і швидкості психомоторних реакцій.
Лікарська взаємодія
Абсорбція пефлоксацину уповільнюється при одночасному прийомі з антацидами, які містять алюмінію гідроксид та магнію гідроксид (інтервал між прийомами повинен становити не менше 2 год).
Одночасний прийом Абактала з циметидином та ранітидином призводить до збільшення T1/2 пефлоксацину.
Пефлоксацин знижує метаболізм теофіліну і НПЗЗ в печінці, що призводить до підвищення їх концентрації в плазмі крові та ЦНС.
При одночасному застосуванні Абактала та непрямих антикоагулянтів можливо посилення дії останніх.
При спільному застосуванні фторхінолонів та циклоспорину можливе підвищення концентрації циклоспорину і рівня креатиніну в крові.
Комбінація пефлоксацину з тетрациклінами та хлорамфеніколом має антагонистическим дією.
Фармацевтична взаємодія
Пефлоксацин можна змішувати з розчинами, що містять іони хлору, щоб уникнути випадання осаду.
Передозування
Симптоми: нудота, блювання, сплутаність свідомості, психічне збудження; у важких випадках - втрата свідомості, судоми.
Лікування: промивання шлунка, активоване вугілля. Необхідно забезпечити медичний контроль стану пацієнта, достатнє надходження рідини в організм хворого; при необхідності проводять симптоматичну терапію. Гемодіаліз не є ефективним методом видалення похідних хінолону з організму.
Умови зберігання
Препарат слід зберігати в сухому, захищеному від світла, недоступному для дітей місці при температурі не вище 25°С.
Термін придатності
3 роки.